Земля як товар: що нам дасть моніторинг земельних відносин

Які наслідки воно матиме для учасників земельного ринку і не тільки — розбиралися журналісти сайту "24".

Кабінет міністрів України ухвалив постанову "Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України". В уряді нагадали: у форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром у 2015 році за підтримки Світового банку. Тоді дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мін’юсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації. Відповідно до постанови, з 1 вересня цього року впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.

Читайте також: Плата за землю в Україні: що про це треба знати

Цього разу будуть акумулюватися групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, кількість та площа ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

Моніторинг і "техзавдання"

Як відзначив у коментарі сайту аналітик Андрій Вігірінський, ідея моніторингу – в тому, щоб мінімізувати ризики, пов'язані як з можливостями незаконного використання, заволодіння земельними ділянками юридичними та фізичними особами, які не мають на них права, так і з метою мінімізації можливостей ухилення від оподаткування, плюс наявність єдиного інформаційного ресурсу/бази даних, яка дасть можливість тим самим контролюючим органам та органам місцевого самоврядування володіти повнотою інформації щодо того чи іншого об'єкту, без необхідності оформлювати звернення/запити до органів. Це захист прав власників, користувачів, держави.

Бачимо, що є прагнення об'єднати інформацію щодо земельних відносин, у тій чи іншій частині реалізації правомочностей щодо неї, якою володіють різні органи державної влади. У першу чергу, інформацію про те, кому, що належить у якому обсязі, в яких межах, чи оформлено правоустановчі документи, на якій підставі тощо. Хто володіє земельною ділянкою, дані реєстрації угод щодо угідь, зміни власників, користувачів,
– уточнив аналітик.

Далі за планом проведення моніторингу – узагальнення інформації щодо фіскальних навантажень, нараховані-сплачені податки, судові спори. Це теж важлива інформація, наголосив експерт, адже часто бачимо тільки результат розгляду справи у суді у вигляді рішення, яке породжує права та обов'язки.

Якщо обмін інформацією чи її внесення будуть оперативними, це спрацює на упередження неправомірних посягань на земельну ділянку через судовий процес, це можна буде попередити ще на стадії судового розгляду,
– констатував Вігірінський.

Не менш важливим є облік інформації про порядок відчуження земельних ділянок через аукціони, торги, приватизацію тощо.

Читайте також: Відкрити бізнес в Україні онлайн — вже реальність: як це працює

Положення проекту Закону України про держбюджет на 2018 рік передбачають проведення грошової оцінки земель с/г призначення, а це дає нам підстави розуміти, що Україна готується до скасування мораторію на продаж такого типу земельних ділянок, тим самим закладаючи основи ринку землі, наголосив аналітик.

Ініціатива, визначена постановою, має велике значення: на її основі у подальшому можна буде відслідковувати і земельні відносини, пов'язані з купівлею/продажем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у тому числі і для громадян, і для суспільства в цілому. Така інформаційна система дозволить моніторити і рівень цін, і покупців, і обсяги реалізації,
– уточнив він.

Важливими будуть саме дотримання принципів функціонування цього порядку, актуальність та оперативність надання відомостей та інформації, яка у ньому відображатиметься. В ідеалі, коли процес буде доведено до автоматизму, дані будуть оновлюватись постійно, відомості щодо земельної ділянки будуть відображатись актуально на момент запиту, а не з часовим лагом у декілька днів/місяців, необхідних для відповіді від кожного органу.

Моніторинг і перспектива

Віце-президент холдингу AgroGeneration, директор компанії Sigma Bleyzer Вадим Бодаєв у коментарі сайту "24" запевнив, що моніторинг потрібен в будь-якому випадку. Це ще не реформа, але об'єктивна необхідність для її проведення, для запуску нормального механізму ринкових відносин на ринку землі.

Немає закону – реформи немає. Закон визначає питання відносин учасників ринку землі та умови продажу або не продажу землі. Але моніторинг потрібно робити, щоб розуміти, в якому стані ми зараз перебуваємо. Тому що отримати об'єктивне розуміння, кому яка земля належить, і хто яку діяльність веде і що з нею відбувається — практично неможливо,
— відзначив Бодаєв.

Він уточнив: дані про приватних власників землі частково є у відповідному реєстрі, але і він далеко не об'єктивний (зокрема, є багато людей, які не оформили свою земельну власність з різних причин, є багато померлих власників – і це масивні обсяги землі).

З іншого боку, є власник держава, чия земля перебуває у власності або в розпорядженні державних підприємств. І ми не розуміємо, що ці підприємства роблять із землею. Там якраз найбільші проблеми: тіньовий обіг, тому що землю здають в суборенду, а кому, як, за які гроші, і де ці гроші – це найголовніше питання. Сьогодні ніхто не знає, скільки у держави в обробці землі. Для цього треба робити моніторинг,
— пояснив Бодаєв.

Він також констатував, що нормального реєстру землі, де видно всіх її власників, приватних і державних, досі немає, хоча на це виділялися гроші в тому числі і міжнародних організацій. Але, на думку експерта, це не має стати на заваді моніторингу. "Він буде робитися за фактом. Наприклад, у районної влади є розуміння. Це ж легко зрозуміти на місці – хто так чи інакше працює з тією чи іншою землею. І так само об'єктивно можна зрозуміти — де які є накладки, і намагатися їх вирішувати. Це і є завдання", – уточнив Бодаєв.

Труднощі і часові межі

На першому етапі будуть труднощі в реалізації, відзначив Андрій Вігірінський. Причина – кількість суб'єктів інформаційної взаємодії та інформаційних даних є значною, а також обсяг даних, якими вони повинні обмінюватись, теж чималий. Як ми знаємо, з великими даними державі часто важко впоратись, особливо якщо існує спротив (згадаймо ефективність наповнення того ж реєстру власників землі).

Але нині прийшов час таки впроваджувати моніторинг далі, впевнений Вадим Бодаєв. Він пояснив: в результаті спроб щось врегулювати після "дикого" періоду, безорганізаційного, намагаємося побудувати цю систему. А не можемо в цей момент її навіть описати. Побудувати щось нове неможливо, тому що маса запитань без відповідей. Тому зараз відкотилися назад – щоб дати відповіді на ці запитання, після яких можна почати реформу.

"У Кабміні зрозуміли, як це почати?" – поцікавились ми. "А Кабмін – це ми і є, як і Верховна Рада", – наголосив експерт. Він нагадав, окремі політики вже давно пропонували провести референдум з питаннь про ринок землі. Але це як проводити референдум в дитсадку на тему "Чи є життя на Марсі". З одного боку – так, дізналися б думку суспільства. З іншого – як люди, які не розуміють тему, можуть щось вирішувати? Тому цей етап підготовки, дискусій і суперечок повинен був мати місце. Наступний крок на цьому шляху – якраз зрозуміти, скільки у нас землі і хто нею керує, на ці питання і має дати відповідь моніторинг. Наступний крок буде – зрозуміти, яка вартість оренди, ціна цих відносин.

Згідно із задумом урядовців, до 31 березня 2018 року Міністерство аграрної політики та продовольства повинне оприлюднити інформацію про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин на своєму офіційному веб-сайті і надати Кабінету Міністрів України звіт про результати.

Причому, уточнив Бодаєв, результати моніторингу земельних відносин, які отримає держава, не будуть істиною в останній інстанції, адже все залежатиме від методик оцінки.

Але це вже буде набір інформації, з яким експертне співтовариство зможе працювати і критикувати, в разі потреби. А сьогодні всі фантазують на ці теми, наводячи приклади інших країн. Ці приклади – необхідний об'єкт для вивчення, але в Україні вже сформувалися свої взаємини, і просто взяти будь-яку модель і перенести нам – неможливо. Нам потрібно будувати свою,
– наголосив експерт.

Як саме будувати – досі немає єдиного плану. Але є велике сподівання, що моніторинг сприятиме його розробці.

Читайте також: Тисяча нових урядовців: хто вони і навіщо