Довго їдуть, швидко помирають: життя росіян закінчується протягом тижня після мобілізації

За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, представники злочинної влади у великих містах насправді бояться народного гніву. Однак у глибинці ситуація є геть іншою – жителі маленьких та віддалених від столиці населених пунктів дали свою мовчазну згоду йти на забій.

Дивіться також Волонтери крадуть, держава не забезпечує: чому мобілізовані росіяни не виживуть на Херсонщині

Через це у Кремлі вирішили перевести мобілізацію у Москві та Санкт-Петербурзі у режим прихованої. Натомість план набору на війну в інших регіонах суттєво збільшать.

Не воюють ті, хто протестує

• Загалом ситуація з мобілізацією у Росії станом на 20 жовтня виглядає достатньо цікаво: найбільше вояк влада набрала в Бурятії, Удмуртії, Тиві та в інших республіках із "жителями другого сорту".
• Значно менше під мобілізацію потрапили дагестанці. Адже вони майже одразу почали чинити супротив та домоглися того, щоб примусове відправлення на війну неофіційно призупинили.
• У Чечні мобілізація взагалі була відсутня, адже так вирішив зрадник народу Ічкерії Рамзан Кадиров.
• У Санкт-Петербурзі та Москві воєнкоми почали посилено викликати путіноїдів у військкомати вже 21 вересня. Там проводили облави у ресторанах та метро, рейди хостелами та готелями. Втім, коли масштаби мобілізації стали збільшуватися настільки, що жителі топових міст насправді змогли відчути зміни в житті, влада одразу почала відступати.
• Мер Білокам'яної 17 жовтня заявив про зупинку мобілізації у Москві. Наступного ж дня Пєсков розповів, що ніяких відповідних наказів президент не підписуватиме. Однак масово роздавати повістки у столиці таки припинять. Натомість їх отримуватимуть як покарання псевдоліберали та ті, хто погано висловлюватиметься про війну.
• Найближчим часом подібне рішення хочуть прийняти у Санкт-Петербурзі.

Фактично гинуть на війні жителі тих російських областей, які показали себе не здатними до бунтів. Там, де влада зрозуміла, що отримає незручні для себе наслідки, представники режиму не йшли на конфлікт. Так само, як це вирішили зробити у столиці та на малій батьківщині Путіна. Бо, на думку Кремля, лише у цих двох містах живуть справжні росіяни, а вони мають відчувати комфорт та безпеку. Бо інакше безпеку не відчуватиме сам бункерний цар.

Мобілізовані помирають ще дорогою на фронт

І доки російське суспільство здебільшого продовжує радіти терористичним обстрілам української критичної інфраструктури, самі ж російські "чмобіки", які прийшли до військкоматів, автоматично поставили хрест на своєму житті. Бо від моменту мобілізації до загибелі у середньостатистичного "Ваньки" проходить близько тижня. Лише небагатьом пощастить трохи більше, якщо їх відправлять у ті підрозділи, які закидатимуть до України навесні 2023. Однак такі "чмобіки" просто відтягують свою загибель. До того ж, "злагодження" підрозділів постійно та достроково закінчується, бо генерали приймають рішення про перекидання нових і нових угруповань на фронт.

Ті ж мобілізовані, яких командування одразу відправило в Україну, страждають ще дорогою до передової. Їх можуть довго перевозити у холодних вагонах, не годувати та забороняти виходити з вагонів на зупинках, але через тиждень таких подорожей загарбників зазвичай висаджують десь у Каланчаку чи під Новою Каховкою та переправляють на передову. З того моменту "чмобікам" здебільшого залишається жити не більше двох діб.

До теми Росія заблокувала сайт "Хочу жить", але охочих здатися в полон дуже багато: куди їм звертатися

Як привітання бійці ЗСУ одразу починають засипати росіян снарядами з артилерії, після чого цілі взводи, роти та БТГ мобілізованих припиняють своє існування. Наприклад, 17 жовтня одна із бригад ЗСУ за кілька годин відправила у пекло 64 "чмобіка". Вижили після обстрілів лише шестеро, однак вони отримали серйозні поранення. Втім, їм пощастило евакуюватися до лікарень.

Схожа ситуація спостерігається й на інших ділянках фронту, куди закидають частково мобілізованих. Фактично єдиний для них шанс на виживання – здача в полон за попередньою домовленістю. Бо інакше вони навіть не встигають освоїтися та подумати про те, чи дійсно вони хочуть повоювати проти України.