Щодня приносив на могилу цукерки та їжу: як 6-річний Влад з Бучі оговтується після смерті мами
Джерело:
"Дзеркало тижня"Багатодітна мати Марина Наумець загинула у віці 33 років під час окупації Бучі. Світлину її шестирічного сина Владислава Драгуна, який стоїть біля могили матері, бачив увесь світ.
Як хлопчик та його рідні оговтуються після смерті Марини – розповіла журналістка платформи пам'яті Меморіал Інна Кубай.
Читайте також Десятки безіменних могил: показали цвинтар в Бучі, де поховані жертви російської окупації
Як діти оговтуються від пережитого
Марина Наумець з чоловіком Іваном виховували трьох дітей: 14-річну Софію, 10-річного Володимира та наймолодшого – 6-річного Владика. Жінка загинула у ніч на 27 березня 2022 року у Бучі, поки переховувалася від російських загарбників у холодному підвалі.
Її поховали поруч із будинком у домовині, збитій зі старої шафи. Коли Владик дізнався про смерть матері, то щодня приходив на її могилу, носив цукерки та їжу.
Сім'я дуже тяжко пережила втрату Марини, діти довго були у пригніченому стані. Зараз Володимир і Влад разом з Іваном Драгуном живуть в орендованій квартирі в Бучі, а Софія – з сім’єю дядька Максима в Ірландії.
У мене були думки про суїцид, але я намагалася їх гнати від себе. Мусила жити далі. Думала про те, що б сказала моя мама. Знаю, якби вона була жива і знала про мої думки, я б її розчарувала, а ще більше — розчарувала б вітчима і братів,
– зізнається Софія.
Владислав та Володимир з батьком / Фото Максима Наумця
Софія звикає до життя у новій сім'ї / Фото Максима Наумця
Зверніть увагу "Багатьох наших клієнтів просто не стало": історія власників бренду "Весна" про евакуацію з Бучі
NYT ідентифікувала російських десантників, які чинили звірства у Бучі
- Відповідальними за вбивства у Бучі виявилися десантники з 234-го полку російської армії. Доказами, що саме цей полк є винним у вбивствах цивільних на вулиці Яблунській, є: військова техніка, уніформа, радіомовлення та пакувальні листи на ящиках з боєприпасами.
- Журналісти NYT виявили, що росіяни регулярно використовували телефони жертв, щоб дзвонити додому. Часто це траплялося через декілька годин після убивства.
- Таким чином, за допомогою аналізу телефонних номерів убивць та соцмереж їхніх родин, ЗМІ ідентифікували особи 20 десантників як членів 234-го полку. Двоє з цих військових вже підтвердили, що цей полк перебував у Бучі.