Цього разу без зради: про що написали експерти ООН у звіті

Росія в Україні могла вчинити всі міжнародні злочини

Попри те, що міркування Комісії базувалися на фактах, які відбулися до 23 березня 2023 року, цього періоду виявилося достатньо, аби зробити висновок про такі порушення з боку Росії та її агентів:

• навмисні вбивства;
• напади на цивільних осіб;
• незаконне ув'язнення;
• тортури;
• зґвалтування;
• протиправне переміщення та депортація (воєнні злочини);
• катування;
• напади на об'єкти критичної інфраструктури, зокрема, що зумовили блекаут;
• сексуальне насильство (сягають порогу злочинів проти людяності);
• пряме й публічне підбурювання до вчинення геноциду та прояви окремих елементів цього злочину;
• агресія.

Читайте також Американське табу щодо України: хто за ним насправді стоїть

Крім того, на думку експертів, російські агенти вчинили низку порушень міжнародних прав людини, зокрема права на життя, на свободу від катувань та нелюдського поводження, на особисту недоторканість, на збереження ідентичності, на освіту тощо.

Комісія зробила висновок про те, що значну частину згаданих порушень та злочинів почали вчиняти вже під час окупації Росією Криму та після появи квазіреспублік на Сході України у 2014 році. На думку експертів, Росія має відшкодувати всю завдану в результаті протиправних діянь шкоду.

Експерти також зазначили про наявність окремих порушень і з боку України (зокрема, в контексті поводження з військовополоненими, недостатнього дотримання принципу належної обачливості, суттєвих недоліків законодавства у сфері протидії колабораціонізму), які, втім, не мають ознак цілеспрямованої політики чи методу ведення війни.

Депортації та примусове переміщення українських дітей

Комісія ретельно проаналізувала 138 кейсів незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей. Лише в поодиноких випадках, на думку експертів, існували об'єктивні підстави для евакуації неповнолітніх. Однак навіть тоді Росія не розглядала варіанти, які б дозволили уникнути вивезення дітей на території під її контролем та ухилялася від виконання зобов'язань щодо полегшення повернення дітей.

При цьому Комісія згадує про щонайменше 46 випадків обстрілів цивільного населення, яке намагалося евакуюватися самотужки або пересувалося з метою реалізації життєвих потреб. Така поведінка російських агентів разом з протиправною зміною статусу українських дітей (насильницька паспортизація та передача в російські родини або сиротинці, зміна персональних даних тощо) вказує на намір залишити неповнолітніх у Росії назавжди.

Експертам також вдалося отримати відомості щодо тиску на законних представників дітей задля отримання дозволу на вивезення у так звані "табори перевиховання". Крім того, насильство застосовувалося і з метою організувати навчальний процес за російськими освітніми стандартами на окупованих територіях. Учителів та директорів таким способом прагнули підштовхнути до співпраці з окупаційною адміністрацією, а батьків, погрожуючи позбавленням батьківських прав – до відвідування дітьми інституцій формальної і неформальної освіти, де їх русифікували та викорінювали ідентичність.

Цікаво Китай, Росія та Німеччина планували світове панування, але Путін все зіпсував

Комісія наголошує, що навіть на підконтрольних Україні територіях існують значні труднощі з гарантуванням права на освіту через агресію Росії та недотримання нею норм міжнародного гуманітарного права.

Експерти вкотре підкреслили, що Росія не сприяє возз'єднанню родин та поверненню українських дітей, а необґрунтована затримка в репатріації є самостійним воєнним злочином. У цьому контексті Росії дали рекомендацію надати правдиву та вичерпну інформацію про кількість та місце перебування всіх дітей, яких вона протиправно вивезла незалежно від обставин, а також швидко та проактивно ініціювати їхнє повернення в Україну, не допускаючи жодних інших випадків депортації та примусового переміщення.

На жаль, експерти зазначили, що їм так і не вдалося отримати доступу й пояснень від органів влади України щодо бази даних з відомостями про вивезених українських дітей. Це актуалізує необхідність зробити процес збору такої інформації прозорішим та зрозумілішим для компетентних міжнародних інституцій.

Притягнення винних осіб до відповідальності

Розширена версія звіту Комісії є своєрідною енциклопедією, у якій зібрано опис понад десятка міжнародних та змішаних механізмів для притягнення російських агентів до відповідальності. Міркування експертів є цікавими щодо діяльності кожного з них.

Зауважте Ви вже воюєте: Україна якнайшвидше має довести Заходу одну важливу думку

Наприклад, єдина база даних щодо осіб, які вчиняли міжнародні злочини в Україні, задля ефективної та оперативної імплементації принципу універсальної юрисдикції, виглядає досить релевантною. Це ж стосується реалізації жертво-центричного підходу на всіх рівнях притягнення винних осіб до відповідальності, зокрема і в контексті програм реабілітації та реінтеграції.

На особливу увагу заслуговують міркування Комісії щодо створення спеціального трибуналу з агресії Росії проти України. З посиланням на те, що наразі не існує міжнародного суду з юрисдикцією для притягнення до відповідальності вищих посадових осіб Росії за злочин проти миру, експерти загалом підтримали створення такої інституції.

Комісія також нагадала про те, що основний тягар щодо забезпечення невідворотності юридичної відповідальності лежить саме на Україні. Було зазначено, що Міжнародний кримінальний суд визначився з "пріоритетними" для розслідування кейсами, серед яких:

• депортація цивільних осіб, зокрема й дітей;
• напади на цивільне населення, інфраструктуру, електромережі;
• катування, страти, фільтраційні табори, незаконні переміщення.

Однак навіть у таких справах злочинці низької та середньої ланки мають переслідуватися на національному рівні.

Важливими є висновки Комісії щодо необхідності забезпечення права на правду жертвам міжнародних злочинів та порушень міжнародного права. При цьому Україна вже повинна вжити заходи задля збереження доказів таких діянь. Слід нагадати, що Росія активно спотворює історію у цьому збройному конфлікті і є одним і індикаторів геноцидної політики.

Важливо Невже живий? Про що могли 2 місяці домовлятися Путін та Пригожин

Крім того, експерти звернули увагу на належне забезпечення права на відшкодування. Важливими є їхні міркування щодо неможливості зробити це без визнання відповідальності. Комісія підкреслила, що існує різниця між програмами розвитку, програмами реконструкції та програмами відшкодування, які не повинні підмінювати один одного, а також на те, що необхідно проводити консультації з жертвами задля розробки та реалізації кожної з таких програм.

4 квітня 2023 року діяльність Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні було продовжено ще на один рік. У її складі було створено спеціальний відділ для розслідування наявності в діяннях Росії елементів злочину геноциду. Тож далі буде…