Доки Росія посилюватиме градус

Розв'язана Росією війна проти України вже вийшла за межі конфлікту між двома країнами. При чому ця війна не була регіональною вже на самому її початку – у 2014 році. Росія остаточно повернулася до моделі поведінки Радянського Союзу із її гібридними проявами холодної війни.

Цікаво Невже живий? Про що могли 2 місяці домовлятися Путін та Пригожин

Незрівнянні економічні потенціали Радянського Союзу та Росії не повинні вводити в оману. Наміри "Російської імперії" повернутися в часи холодної війни були висловлені досить прямолінійно в ультиматумах грудня 2021 року. Захід припустився фатальної помилки, поставившись до них так само поблажливо, як і до мюнхенської промови російського диктатора Владіміра Путіна у 2007 році. Погрози з боку Росії негайно призвели до розв'язання Кремлем повномасштабного вторгнення в Україну.

Будь-які надії на стримування російської агресії обмеженою допомогою Україні та спроби поставити крапку у війні дипломатичним шляхом приречені на невдачу. Ставки на "неперемогу Росії", а не її програш, розцінюються Кремлем як вияв слабкості. Замість зниження ескалації мають протилежний ефект.

Війна демократичного світу проти російського тоталітаризму вже ведеться не лише в Європі, на території України, а й інших континентах: в Азії та Африці. Від того що демократичний світ заплющує на це очі – агресія і загроза не зникнуть, вони лише користуватимуться можливостями і неготовністю світу до жорсткої відсічі. У Західній Європі ознаки гібридної війни захлеснули Францію та Німеччину.

Читайте також "Саллівангейт": як бреше радник Байдена і чого добивається

Спроби "утихомирити" агресора не працюють

Росія, у найкращих традиціях "Радянської імперії" надає підтримку радикальним політичним партіям, намагається розхитати ситуацію та привести до влади дружніх до себе політиків. Це вже навіть не втручання у президентські вибори в США у 2016. У разі успіху Росії, наслідки для західних демократій будуть значно руйнівнішими. Вже сьогодні проглядається російський сценарій радикалізації політичного поля у цих країнах із наступною холодною громадянською війною.

Тільки за часів СРСР це були різні комуністичні партії, зараз це будуть різного роду ультраправі та ультраліві партії. Фінансування цих проєктів є і буде необмеженим доти, доки санкційна політика це дозволятиме. Холодна громадянська війна знесе не лише чинні політичні еліти, оскільки вони не готові за себе боротися, а й економічну стабільність Франції та Німеччини. Ми знаємо про що говоримо. В Україні російському вторгненню передувала така сама гібридна війна.

В Африці та Азії Росія вже воює із західними демократичними країнами: десь використовує регулярну армію, десь сучасних каперів чи конкістадорів у вигляді ПВК "Вагнера" на службі Москви.

З 2014 року удари завдаються точково по державах, які мають велике значення для своїх регіонів через їхнє розташування. Сирія в Азії, Центральноафриканська республіка, Малі і тепер Нігер в Африці. Росія цілеспрямовано вичавлює західних союзників із цих регіонів, розширюючи свою зону впливу і намагаючись сформувати нову мережу союзників. Все відбувається за лекалами СРСР, зброєю яких були перевороти, регіональні війни, тероризм.

Цей шлях СРСР у 60 – 80-х роках 20 століття спровокував спочатку Карибську кризу 1962 року, а потім і ескалацію протистояння у 1983 році. Зараз Москва перевіряє на міцність країни НАТО в консенсусі з приводу використання 5 статті Статуту Альянсу під умовним гаслом "Чи вартує Клайпеда Третьої світової війни?". Відсутність реакції на провокації через побоювання спровокувати Москву на пряму агресію роблять сценарій гарячої глобальної війни дедалі ймовірнішим.

Рекомендуємо ЗСУ можуть звільнити окуповані території за однієї важливої умови

Уже зараз можна з упевненістю констатувати, що спроби "утихомирити" Путіна призводять до географічного розширення військових дій Росії у всіх проявах: від прямого військового втручання до пропагандистських атак. Крім цього, війна в Україні вже пройшла точку неповернення. Сотні тисяч загиблих і поранених українців залишили глибокі шрами на тілі суспільства і просто повернутися в стан 23 лютого 2022 року вже не вийде.

Захід має переглянути своє ставлення до війни в Україні

Найголовніше – західні демократії, які щосили намагаються дистанціюватися від прямого протистояння Росії, вже перебувають у стані війни з Кремлем, хоч і не усвідомлюють ще цього остаточно. Чим довше не помічатимуть – тим більшою буде ціна цієї помилки. Повільне усвідомлення цього факту лідерами провідних держав призвело до світових воєн та загибелі мільйонів людей. Світова історія не знає успіхів політики умиротворення.

Остаточне усвідомлення цих фактів потребує негайного перегляду Вашингтоном, Лондоном, Берліном та Парижем концепції "неучасті у війні" у бік концепції "війни за захист демократій від неспровокованої агресії" з використанням України як основного бойового крила західного світу.

Зауважте Корупція = державна зрада: чи стане легше її побороти в такому форматі

Зокрема, необхідно сформувати:

  • розуміння США та союзниками цілей у цій війні та алгоритму перемоги;
  • пряму синхронізацію військових відомств США та партнерів із ЗСУ, які мають практично стати складовою армій країн західних демократій;
  • пряму підтримку опозиційних сил у Росії, незалежно від своїх спрямованості та ідеології;
  • інструменти залучення бізнесу США та партнерів в економіку України на ексклюзивних умовах;
  • дії служб внутрішньої безпеки США та союзників на гібридну агресію Росії та її атаки на демократичні інститути західних демократичних держав;
  • програму використання ЗСУ для припинення військових дій Росії в країнах Африки та Азії;
  • залучення політичних сил України до кооперації з демократичними інститутами США та її партнерів.

Цю дискусію доцільно ініціювати вже зараз шляхом закритих обговорень у комітетах, аналітичних центрах та політичних партіях США, Великої Британії та ЄС із залученням українських політиків та топчиновників.