47 днів в окупації: що відбувається у селі, захопленому російськими військами на Харківщині
Росія окупувала прикордонні території Харківської області у перший день війни – 24 лютого. У багатьох селах там немає світла, зв'язку, є проблеми з водою.
Голова Харківської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов ще 16 березня заявляв, що ситуація у населених пунктах Вовчанськ, Куп'янськ, Липці, Циркуни доволі складна. Як живе окуповане село Циркуни – сайту 24 каналу розповіла харків'янка Діана Курило, батьки якої залишаються в окупованому селі.
Важливо За добу Харків обстріляли 66 разів: є загиблі та поранені
Що відбувається на Харківщині
За словами Синєгубова, з середини березня влада намагається доставити до людей гуманітарну допомогу. Однак, як розповідають місцеві мешканці, окупанти блокують будь-які спроби надати людям в окупованих прикордонних селищах допомогу.У селах від Циркунів до Борисівки, які розташовані під самим кордоном, як розповідають родичі місцевих мешканців, зараз ситуація наближається до гуманітарної катастрофи. Вони досі, судячи з повідомлень, перебувають під обстрілами. Однак отримати більш детальну інформацію звідти вкрай важко – зв'язку практично немає.
Село Циркуни регулярно опиняється під обстрілами / Фото Пресслужба ДСНС
24 лютого мені о 5 ранку подзвонила мама. Ми живемо у Харкові на Салтівці, а батьки – в Циркунах. Подзвонила, сказала: "Почалась війна, доця, почалась війна". Я спитала, чи зібрали документи про всяк випадок. Ми тоді ще не думали, що все буде настільки масштабним. За 10 хвилин я знову подзвонила мамі на телефон, зв'язку з нею вже не було. Писала у месенджери, у нас там є група "Сім'я" – теж жодної відповіді. Вони вийшли з нами на зв'язок наступного дня. Сказали, що вже немає світла, води, газу. Що вони ховаються. Що там стріляють постійно. Що вже окуповане село,
– розповіла Діана.
Українські воїни захищають країну від окупантів / Фото пресслужби ЗСУ
Зверніть увагу Ворог переміщує додаткові підрозділи до Ізюма та продовжує часткове блокування і обстріл Харкова
Відтоді нормального зв'язку з ними немає.
"Дзвонять дуже рідко. Ходять чутки, що росіяни відстежують телефони й забирають – телефоном дуже небезпечно розповідати, що там, тому що все прослуховується", – зауважила Діана.
Люди живуть у погребі через постійні обстріли
Від початку окупації батьки Діани живуть у погребі – село розташоване біля кордону, біля Бєлгорода, і там постійні обстріли. У їхній хаті вже немає вікон, гараж із машиною росіяни розстріляли. У селі стоять понівечені будинки. Люди у Циркунах залякані окупантами.
Їжа вже закінчується. Магазини та аптеки не працюють. Самі росіяни ані гуманітарки, ані ще чогось місцевим не дають. Гуманітарну допомогу від України завести не дозволяють. Гуманітарки взагалі немає – нікого не пропускають, ніхто не допомагає. Люди бояться вийти просто на вулицю, бояться знущань або розстрілу,
– пояснила дівчина.
За її словами, уже були випадки, коли волонтерські машини, які намагалися провезти харчі та ліки до мешканців села, розстрілювали. Однак Діані невідомо, чи постраждали при цьому люди.
Евакуація із села також заблокована.
В Україну людей російські війська не випускають. Крім того, залякують місцевих жителів інформацією, що українські військові на блокпостах зустрінуть їх вогнем, оскільки нібито розстрілюють всіх, хто їде з окупованої території (такі ж чутки для залякування окупанти використовували у Маріуполі та селах навколо Макарова – 24 канал).Евакуюватись можна лише у російський Бєлгород.
Моя однокласниця виїжджала два тижні тому з Циркунів на Бєлгород. Вони дорогою бачили розстріляні машини на головній вулиці села, там лежали трупи людей. Їхня машина під час виїзду була вся обмотана якимось білими ганчірками, щоб взагалі пропустили. Тому що так, у Росію теж пропускають не всіх. Чоловіків на блокпостах роздягають, оглядають, перевіряють татуювання. Тата однокласниці забрали на допит і добу допитували. Потім їх все ж пропустили, вони поїхали. Потім якось перебрались у Європу, і повернулися в Україну. Мої батьки категорично проти їхати до Росії. Я прекрасно розумію їхню позицію, я б теж не поїхала,
– наголосила Діана.
Вона зауважила, що в селі росіяни активно мародерять. "У сусіда батьків забрали телефон, забрали машину. Не знаю, за яких обставин. Із будинків виносять холодильники, килими, дивани. Все вкрадене майно вантажать на якісь величезні машини, типу Газелей, і вивозять", – розповіла Діана.
За темою Під Харковом ворог вперше використав небезпечні міни сповільненої дії
Я боюсь, щоб не було як у Бучі, якщо не гірше. Там люди сидять, ховаються, і нічого не можуть зробити. Знаю, що там є вагітні. Є мами з маленькими дітьми, які вже використовують якісь ганчірки замість памперсів. Знаю, що там живуть старенькі люди, які давно не можуть ходити, – вони ледь встають із ліжка. Раніше до них раз на кілька днів приїжджали онуки, варили їсти, доглядали і вертались назад до Харкова. Зараз вони просто лежать і помирають у своїх ліжках. Вони ж навіть у погріб чи підвал спуститись не можуть,
– додала дівчина.
При цьому вона уточнила, що батьки видають їй інформацію дозовано, намагаючись зайвий раз не хвилювати – дівчина зараз на останньому місяці вагітності.
Крім того, як повідомляє Харківська обласна військова адміністрація, 21 березня стало відомо, що росіяни викрали циркунівського сільського голову Миколу Васильовича Сікаленка. Очільника села забрали з власного будинку. За словами свідків, його повезли в напрямку села Липці.
Також цікаво – не хоче бути фаршем: окупанти відмовляються воювати та саботують накази: дивіться відео