Від викликів 90-х до успіху на глобальному ринку: як розвивалася українська аграрна сфера

Про шлях, який довелося пройти аграрному сектору від моменту проголошення незалежності України до нинішніх днів, 24 Канал розповідає у новому випуску спецпроєкту "33 моменти гордості".

Читайте також Українці в ІТ: хто зумів досягти значного успіху, працюючи з технологіями

Українцям є чим пишатися. Ми прогресивні, дисципліновані та стресостійкі. І це неабияк допомагає нам показувати неймовірні результати у кіберспорті. Разом з брендом Немірофф, що зберігає відданість українському корінню, розповідаємо про досягнення вітчизняних гравців, що надихають та підсилюють силу духу.
Nemiroff De Luxe. Визнаний у світі, гордий бути українським! That's my spirit!

У 90-х та нульових роках Україна зіткнулася зі значними економічними труднощами. З того часу аграрна сфера нашої країни постійно вдосконалювалася та долала такі проблеми, як старіння техніки, відсутність інвестицій та чимало інших. Новим викликом для сільського господарства стали події після 24 лютого 2022 року, але й у цій ситуації українські аграрії вийшли переможцями. Про все це розповідаємо далі.

Складні 90-ті та нульові

Після проголошення незалежності в Україні виникло чимало економічних проблем, які  торкнулися й аграрного сектора.

Річ у тім, що через розвал радянської системи колективного господарювання сільське господарство країни перебувало у кризі – так звані колгоспи та радгоспи залишилися без фінансування та технічної бази. Водночас взяти кредит на підтримку агросектора було фактично неможливо, адже тодішня банківська система не була готова до цього.

Викликом для сільського господарства в такий період стали як старіння техніки та відсутність інвестицій, так і зниження виробництва продовольства та ріст корупції тощо. У таких умовах експорт агропродукції був суттєво малим, а імпорт – великим.

Важливо! В аналітичній доповіді Центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова у далекому 2001 році йшлося про те, що Україна попри чималі труднощі має значний потенціал аграрного виробництва. Земельні ресурси сягають 42 мільйонів гектарів сільгоспугідь переважно з родючими ґрунтами чорноземного типу. Однак наявний потенціал використовується лише на третину.

Потенціал земельних ресурсів України / Фото Unsplash

Коли розпочалися зміни

Ситуація змінилася після 2000-х років, коли запрацювала реформа аграрного сектора, а це приватизація земель та модернізація сільського господарства. З цього періоду спостерігалося збільшення сільськогосподарського виробництва.

Президент України Віктор Ющенко під час відкриття міжнародної аграрної виставки "АГРО-2008" розповів, що Україна повертає свої права на аграрному ринку, а саме "статус житниці всієї Європи".

Цікаво! У перші роки незалежності основними видами агропродукції для експорту були пшениця, кукурудза, соняшникова олія та цукрові буряки.

З відкритих джерел відомо, що у 2002 році Україна експортувала приблизно 4,7 мільйона тонн пшениці. А у 2005 році – вже приблизно 6,5 мільйона тонн. Впродовж років Україна суттєво нарощувала обсяги експорту зернових.

Який обсяг зерна збирає Україна / Фото Unsplash

• У 2009 році Україна зібрала 46 мільйонів тонн зернових й зернобобових культур (у вазі після доробки). Це на 13,7% менше, ніж у 2008 році.
• Водночас у 2012 році обсяг склав 42 мільйони тонн зерна, за даними пресслужби Міністерства аграрної політики та продовольства.
• Вже через 7 років, а саме у 2019 році, за даними Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", був встановлений рекорд – на зарубіжні ринки було вивезено 56,7 мільйона тонн вітчизняного збіжжя.
• А перед початком повномасштабного вторгнення, у 2021 році, як повідомив колишній міністр аграрної політики Роман Лещенко, урожай зернових та олійних культур сягнув рекордних 106 мільйонів тонн.
• Однак через події після 24 лютого 2022 року багато аграрних територій стали зоною бойових дій або тимчасово окупованими. Це призвело до зниження площ посівів, зменшення виробництва зерна та інших сільськогосподарських культур.
• Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук підсумував, що з лютого 2022 року Україна отримала збитки в аграрному секторі на понад 50 мільярдів доларів.
• Згідно з даними ФАО, кожне четверте сільське домогосподарство скоротило або припинило сільськогосподарське виробництво через нинішню ситуацію в країні.

Одна річка все змінила

Російське вторгнення з лютого 2022 року призвело до повної зупинки поставок зерна з України, адже сусідня держава цілеспрямовано атакувала сільськогосподарські райони та обмежувала експорт збіжжя.

Розв'язанням проблеми у цій ситуації стала так звана "зернова угода", що почала діяти у серпні 2022-го. Ця домовленість дозволила зняти з внутрішнього ринку України зернові надлишки, зібрані в період з 2021 по 2022 рік, що виникли через блокування та окупацію портів. Однак нагадаємо, що Росія вийшла із "зернової угоди" 17 липня 2023 року.

У той період важливу роль відіграли порти на Дунаї. Йдеться про Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Саме вони стали транспортними вузлами для експорту зерна, коли традиційні морські маршрути були заблоковані.

Важливість дунайських портів для України / Фото Unsplash

Торік зростання пропускної здатності дунайських портів принесло Україні додаткові 1,5 мільярда доларів, заявив віцепрем’єр-міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков для NV.

Після звільнення острова Зміїний вдалося відкрити для проходу суден гирло Бистре, яке розташоване вже в акваторії України. Це дозволило збільшити пропускну здатність дунайських портів у 3 рази – до 9 суден на добу,
– розповів Кубраков.

Чому дунайські порти стали важливими

Річка Дунай забезпечує прямий вихід до Європи, на який Росія фактично не може вплинути. Це сприяє налагодженню безперебійного руху зерна з України до західних ринків.

Варто нагадати, що через те, що Україна є одним із найбільших постачальників зерна у світі, вплив портів Дунаю став важливим і для продовольчої безпеки у світі.

• Через російське блокування українських портів у 2022 році ООН спрогнозувала, що в одній з африканських країн, а саме в Сомалі, міг виникнути голод. До повномасштабної війни Сомалі отримувала не менше 90% своєї пшениці з Росії та України.
• Крім того, ще до лютого 2022 року аналітик з харчових продуктів і сільського господарства з Breakthrough Institute Алекс Сміт зауважив, що Ємен та Лівія імпортують з України 22% і 43% від загального споживання пшениці. Тому нинішні події погіршують і без того нелегку ситуацію. 

Україна також є важливим імпортером зерна до Єгипту, Нігерії, Південного Судану, Кенії, Танзанії, Уганди тощо. Тож розв'язання ситуації з експортом українського зерна стало життєво важливим для усього світу.