Ахметов проти Зеленського: чому розпочалася "війна" та які "козирі" мають опоненти

У кого які "козирі", важелі впливу і союзники, та як гучні політичні розбірки можуть вплинути на життя українців – розбиралися журналісти сайту 24 каналу з експертами. 

До теми Патрони та посіпаки: що буде з олігархами в Україні

Як "побиті горщики" вплинуть на життя країни

Політична турбулентність на фоні "побитих горщиків" з Ахметовим, звільнення Разумкова та міністрів, яка спостерігається останніми місяцями в Україні, не загрожує ні суспільству, ні Зеленському, впевнений політолог Володимир Фесенко. Він зазначив, що в українських реаліях – це майже норма.

Така турбулентність фактично є кожен рік та відбувається час від часу. За останні пів року президентства Порошенка з кінця 2015 року постійно обговорювалася тема розпуску Верховної Ради. Але до її розпуску може призвести гостра політична криза, саме гостра,
– додав він.

В Україні така криза спостерігалася, наприклад, у 2007 році. Для розпуску парламенту має бути згода президента та політичних сил, як це було влітку 2014 року, коли знайшли формальні підстави. "Перезапустити" парламент можна й указом президента, як це було 2019 року. Тому ключовим моментом є згода президента – автоматично розпустити Верховну Раду неможливо, наголосив експерт. Крім того, це невигідно й голові державі, адже він втратить більшість, однак піде на користь його опонентам. На думку політолога, юридично монобільшості зараз нічого не загрожує. 

Фесенко впевнений, що монобільшість – у безпеці / Фото з фейсбуку експерта

Ніяких ризиків для існування монобільшості не існує. Але, якщо будуть вибори, тоді у Зеленського в кращому випадку буде 150 депутатів. Безумовно, це йому не вигідно. А для опозиційних та деяких позапарламентських сил є шанси пройти, не гарантовані, але є,
– уточнив експерт.

За словами Фесенка, спостерігається протистояння між президентом і умовною широкою "олігархічною коаліцією" – Рінатом Ахметовим, Петром Порошенком та Віктором Медведчуком.

Саме цій "олігархічній коаліції" й вигідні дострокові вибори. Вони таким чином можуть поміняти ситуацію у парламенті та спробувати створити нову коаліцію та новий Уряд. І це кардинально обмежить вплив президента.

Зміна "ахітектури влади"

Політолог Максим Джигун пояснив, що останніми місяцями "архітектура влади" серйозно змінилася. І навряд чи нагадує той формат взаємодії між президентом та іншими гілками державної влади, якою вона виглядала та вимальовувалася на початку правління Зеленського. За його словами, пів тора року монобільшість, яка фактично залишилася наразі на папері, виглядала доволі солідно – публічних конфліктів не було в медійному полі.

Народні депутати 6 жовтня проголосували за звільнення Дмитра Разумкова з посади голови Верховної Ради. За словами політолога, ця ситуація "була однією з критичних і дуже видимою у порівнянні з іншими скандалами". Фактично з "відходом" Разумкова концепція монобільшості стала ще більш "паперовою" – почали сильніше дробитися групи впливу та виходити назовні конфлікти.

Варто зазначити, що зняття Разумкова було без жодних для того формальних юридичних причин, які могли б для того бути. Адже у Конституції України, в законодавстві, чітко прописані умови, за якими можна зняти голову Верховної Ради. То у випадку з Разумковим цього не було. Було просто питання політичної волі та бажання окремих представників монобільшості чи то помститися, чи то в емоційний спосіб відреагувати на самостійність Разумкова,
– сказав експерт.

Разумков, уточнив він, "зараз веде логічну продуману гру – політичну та опозиційну до влади, що грає на його руку". А зняття Разумкова в першу чергу негативно відбилося на самій владі. Адже колишній спікер парлменту "і мріяти не міг про зростання на 8% рейтингу за один місяць, але зараз ми бачимо, що ця тенденція продовжується". Ба більше, "створення міжфракційного депутатського об'єднання безперечно також грає свою роль і обережно, але розхитує ситуацію".

Джигун впевнений, що з одного боку Разумков усвідомлює, що застосування до нього санкцій з боку "Слуг народу" бути не може, тому що міжфракційні об'єднання не заборонені та можуть функціонувати. Але з іншого боку – це значно послаблює "слуг" у тому контексті, що 21 представник цього міжфракційного об'єднання – люди з президентської партії, які "приєдналися з моральної та політичної точки зору".

Кому вигідні дострокові парламентські вибори

Максим Джигун пояснив, що ситуація з достроковими виборами до Верховної Ради буде вигідна першочергово для опозиційних сил, а також для Разумкова, бо він розуміє, що ті рейтинги, які "перекочували" до нього від Зеленського, можуть бути дуже швидкоплинними.

Він здобув ті відсотки в першу чергу на тому, що сформував до себе відчуття електорату певної жертви та людини, яку намагаються нейтралізувати через її самостійність та політичну позицію. Я думаю, що для нього це був би дуже вигідний хід справ,
– зазначив політолог.

На думку експерта, монобільшості наразі не існує – попри те, що є 241 народний депутат "Слуги народу", – реальних голосів зараз не вистачає. Це могло би бути підставою для дострокових виборів до парламенту, однак політичної волі на це немає.

За думку Джигуна, рейтинг Разумкова може швидко обвалитися / Фото з фейсбуку експерта

Це, звісно, і невигідно для влади, адже такого "джекпоту", який вони зірвали у 2019 році, однозначно не буде. Соціологія вказує на те, що до парламенту можуть пройти від 5 до 8 політичних сил. Це ще сильніше ускладнює політичну картинку та приведе до того, що потрібно буде домовлятися з різними політичними силами та шукати з ними компроміси. Тому для цієї влади – це дуже незручно й цей процес потрібно якомога довше відтягнути,
– додав Джигун.

Він зазначив, що зараз активізувалося чимало політичних проєктів й вони набувають якоїсь додаткової вартості та ваги. Зокрема, Володимир Гройсман, Дмитро Разумков, Олег Ляшко та інші політичні сили, які зараз все частіше з'являються в медіа.

Не буду називати, але ми добре знаємо, хто їх підігріває, та за чий кошт вони нарощують свої рейтинги. У Разумкова, який зареєстрував свою партію, яку він викупив ще рік тому та перейменував, всередині парламенту можуть бути проблеми,
– впевнений експерт.

Тому що до міжфракційного об'єднання "Розумна політика" можуть увійти ще десятки народних депутатів, які є прихильниками політики чинної влади, а не самого Разумкова. Вони можуть вибити в ексспікера Верховної Ради "козирі з рук".

Актуально Телевізійні баталії: між Зеленським й Ахметовим пробігла чорна кішка

Ахметов проти Зеленського

Журналісти "Української правди", посилаючись на власні джерела з оточення Володимира Зеленського та Ріната Ахметова стверджують, що між ними – "пробна битва або репетиція війни". Цьому передував "Закон про олігархів", зміна манери спілкування, тиск і фінансове заохочення окремих народних депутатів та ТОП-посадовців від нібито наближених до "олігарха" людей, а також звільнення Разумкова.

Зазначається, що тональність політичних шоу на головному медіаресурсі медіахолдингу Ахметова "Україна 24" до Володимира Зеленського та його команди відчутно погіршилася. Сам Рінат Ахметов у коментарі "Радіо Свобода" заявив, що жодних домовленостей про те, як мали виглядати ефіри про діяльність чинної влади, та хто саме має бути присутнім на цих шоу, не було. За його словами, свобода слова є одним із великих досягнень України за 30 років.

Це (свобода слова – 24 канал) – один із найважливіших принципів вільного й демократичного суспільства. І "Медіа Група Україна" дотримується цього принципу та його захищатиме,
– сказав олігарх.

Водночас збільшення кількості критики на адресу чинної влади він пояснив тим, що "для того, щоб Україна була сильною та успішною, потрібна економічна та політична конкуренція. Політична конкуренція – це і є свобода слова". Він запевняє, що його канали надають "рівнозначний майданчик для висловлення думок як представникам влади, так і опозиції", а якщо критикувати владу стали більше, то це – "питання до влади".

Коментуючи "Закон про олігархів", Ахметов заявив, що вважає себе не олігархом, а інвестором. І, додав, що якщо знадобиться, то готовий захищати ім'я в українських і міжнародних судах.

Рінат Ахметов не вважає себе олігархом / Фото з архіву 24 каналу

Політолог Володимир Фесенко назвав протистояння між Ахметовим та Зеленським – новою тенденцією, яка розпочалася з вересня. Головна причина – "Закон про олігархів", а додаткова – звільнення Разумкова.

Політолог звернув увагу, що атака спрямована на Зеленського, а не на Ігоря Коломойського, про якого "ніхто зараз особливо не згадує, хіба, якщо хоче якось прив'язати Зеленського до Коломойського". 

Це типова помилка. Немає ніякого протистояння між Ахметовим та Коломойським. Є протистояння між Ахметовим та Зеленським,
– наголосив експерт.

Такої ж думки й політолог Максим Джигун. Він зазначив, що не спостерігає активного протистояння між Ахметовим та Коломойським. Адже це олігархи дуже різних вагових категорій.

За словами Фесенка, Коломойського зараз мало згадують / Фото slovoidilo

І зрівняти можливості впливів Ахметова з підсанкційним в США Коломойським дуже складно. Я вважаю, що це непорівнянні величини. І така лояльність з боку президента і його оточення до Коломойського аж ніяким чином не дає йому впевненості в тому, що він може "відщепити" частину впливу від Ахметова,
– уточнив Джигун.

Експерт наголосив, що Рінат Ахметов – людина не проста. За роки свого активного політичного та бізнесового життя він комунікував та налагоджував взаємини не з одним президентом. А в Зеленського необхідність працювати та співпрацювати з олігархами з'явилася відносно недавно – після початку його політичної кар'єри. Ахметов має значно більший досвід й питання власної гідності та свого статусу у суспільстві та бізнесових колах для нього значно важливіші, ніж гроші. Джигун вважає, що у "розпочатій боротьбі" верх у ситуації все ж отримає не президент.

Тому що це (Рінат Ахметов – 24 канал) людина, яка має значно більше важелів впливу, ніж влада має проти Ахметова. Проблема і в тому, що Зеленський паралельно почав боротьбу проти багатьох осіб. Якщо ми згадаємо за останні місяці, то це і зняття Авакова, конфлікт з Кличком, зняття Разумкова,
– нагадав політолог.

Тому "всі ці люди, абсолютно логічно, починають об'єднуватися проти єдиного свого ворога". Наразі під питанням, чи вистачить досвіду, ресурсу та можливостей у влади для того, щоб всіх їх побороти та залишитися у кріслах.

"Ображені" політики починають об'єднуватися проти Зеленського, вважає Джигун / Фото з архіву 24 каналу

Володимир Фесенко пояснив, що саме по собі включення в реєстр олігархів – це як "клеймо".

На це й натякнув Ігор Коломойський у коментарі "Радіо Свобода" в червні 2021 року. "Костюм пошию і нашию на нього зірку "Олігарх", – сказав він. Політолог пояснив, що аналогія полягала в тому, що ти відрізняєшся. 

Так, в тебе є невеликі обмеження, чисто символічні, але це "клеймо олігарха". Воно може негативно відбиватися на репутації. Насправді українським багатіям дуже не подобається, коли їх називають олігархами, просто називають неформальними. Я це знаю з власного досвіду,
– уточнив експерт.

Зокрема, Фесенко пригадав, що коли з'явився проєкт закону про олігархів і почалася дискусія, то у пресслужбі СКМ (System Capital Management) – холдингової компанії Ріната Ахметова – одразу ж заявили, що "Ахметов – не олігарх, він інвестор". 

Їм не подобається, що це створює негативний імідж. А це ж буде офіційно зафіксовано. Це також посилений контроль. Це теж не подобається. Норма про те, що кожен політик, держслужбовець має звітувати, писати декларацію про контакт телефоном чи особистий з олігархом – це теж образливо,
– додав політолог.

Попасти у "реєстр олігархів" – означає й ризикувати залученням зовнішніх інвестицій, бо "це – показник токсичності".

Західні партнери закликають Україну до боротьби з олігархами, тому якщо буде саме офіційний статус олігарха, включення до реєстру, це може призвести до відмов тим компаніям, які пов'язані з олігархами у зовнішніх інвестиціях.

"Козирі" Ахметова

Фесенко зазначив, що інформаційно-політична війна, яку розпочав Ахметов, зараз і є головним його інструментом. З одного боку, використання мас-медіа – це потужна інформаційна атака на Зеленського, якої раніше не спостерігалося. Крім того, створилася широка неформальна коаліція, представники якої присутні на каналах Ахметова. Зокрема, вони постійно критикують Зеленського і це призводить зниження рейтингів президента.

А рейтинги його опонентів, які присутні на каналах Ахметова, підросли. Особливо у Разумкова. По інших – менше, а ось у Разумкова суттєво вони піднялися. Тут є ефект інформаційної підтримки. Безумовно, що через Верховну Раду та через інформаційні атаки будуть спроби дестабілізувати політичну ситуацію, використовуючи й ризики енергетичної кризи,
– наголосив фахівець.

Рінат Ахметов, Віктор Медведчук, Петро Порошенко теж намагатимуться розхитати політичну ситуацію. І, якщо буде можливість, вони спробують переформатувати парламентську більшість або спровокувати дострокові парламентські вибори. Однак, зауважив політолог, вони можуть "грати так в довгу". Тобто, необов'язково зараз це зробити, бо головне для них – максимально послабити президента Зеленського.

Ахметов розпочав інформаційно-політичну війну проти Зеленського, зазначив Фесенко / Колаж 24 каналу

Якщо вийде поміняти владу тільки за два роки на парламентських виборах – нічого страшного, головне – максимально послабити Зеленського. Можливо, це примусить його йти на поступки. Або, якщо вдасться переформатувати парламентську більшість, то можна скасувати той самий "Закон про олігархів",
– додав він.

Крім того, олігархи оскаржуватимуть у судах навіть включення їх до реєстру, адже така можливість передбачена законом. Будуть оскаржувати й сам закон у Конституційному суді. І, скоріше за все, навіть у Європейському суді з прав людини. Судовий спротив буде одним із головних інструментів у руках Ахметова.

Також вже помітно, що Ахметов може впливати на політичну ситуацію через ризик енергетичної кризи. Вже зараз деякі експерти підозрюють, що одночасна зупинка декількох енергетичних блоків на теплових електростанціях, які належать Ахметову, може бути способом посилити, спровокувати енергетичну кризу,
– зазначив Фесенко.

Він зазначив, що наразі і так є проблеми, особливо з вугіллям, але це може спровокувати й відключення енергії. Надалі це може вплинути на настрої людей, на їх ставлення до президента та до Кабміну.

Читайте "На нас чекає холодна і темна зима": чи відключатимуть українцям електроенергію

Якою може бути відповідь Зеленського

Володимир Фесенко також наголосив, що інструменти впливу є і у Зеленського, й вони достатньо потужні. Однак, в Україні не дуже ефективні правоохоронні органи – ще менш ефективні, ніж були за часів Леоніда Кучми, та, наприклад, за часів Віктора Януковича. Але теоретично спроба використати їх проти Ахметова може бути. 

Другий показовий момент, зараз він якраз у дискусії – відновлення справи "Ротердам+". НАБУ ще за часів Порошенка намагалася відкрити цю справу. Але це було невигідно ні Порошенку, ні, безумовно, Ахметову. Спроба була і за Зеленського. Були певні підозри, а потім цю справу почали блокувати та гальмувати,
– нагадав він.

Секретар РНБО Олексій Данілов 10 листопада анонсував, що Рада національної безпеки та оборони (РНБО) найближчим часом заслухає звіт Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у так званій справі "Роттердам+". Цього ж дня, як повідомив Центр протидії корупції (ЦПК), заявник у справі "Роттердам+", ексдепутат Віктор Чумак відмовився йти в апеляцію ВАКС. Він несподівано відкликав свою скаргу. Тепер заявників у цій справі не залишилося.

Фесенко зазначив, що зараз триває боротьба, адже Чумак відкликав позов, що викликало величезні підозри.

Навіть суми називають, але я не можу це ні підтвердити, ні спростувати. Дуже делікатна справа, але підозри дуже великі щодо того, чому це було зроблено. Тому, якщо буде відновлена справа "Роттердам+", то це ризик для Ахметова,
– пояснив експерт.

Згодом Чумак у коментарі до посту голови ЦПК Віталія Шабуніна у Facebook написав, що "я здоровий і не маю критичної потреби в грошах для Лазурного берега. По-моєму, я тобі все сказав. Там змагаються два олігархи. Хай змагаються без мене. Я не хочу бути поруч".

Окрім "Ротердам+", у Зеленського є й інші "козирі". Зокрема, за словами Фесенка, якщо буде гострий стан енергетичної кризи, то можуть бути введені надзвичайні заходи щодо діяльності компаній Ахметова ДТЕК. А в перспективі й зміни до законодавства, антимонопольні обмеження, які можуть вдарити по ДТЕК в енергетичній сфері.

Також можуть бути введені заходи, що підсилять податкове навантаження на компанії Ахметова. Тому у руках президента – більші важелі впливу. Питання полягає в тому, чи вдасться їх ефективно застосувати, бо ефективність державних інституцій в Україні, на жаль, не дуже висока, підсумував Фесенко.