Олігархи дадуть бій
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента", який досліджує українських олігархів, розповів, що власні джерела у Парламенті йому повідомили – шанси на ухвалення законопроєкту про олігархів в першому читанні є.
Читайте також Олігархи, на вихід: чи зможе Україна позбутися впливу "обраних"
А в другому читанні, за словами тих же джерел, представники олігархічних угруповань спробують деформувати цей законопроєкт за допомогою традиційної методики – тисячі поправок. Це буде своєрідна тактика впливу на його зміст. Бо він справді не подобається тим людям, які можуть потрапити до реєстру олігархів,
– зазначив політолог.
Політолог Максим Джигун каже, що під час розгляду законопроєкту про олігархів "буде чимало правок, заперечень, висловів з опозиційних фракцій".
"Питання в тому, чи будуть готові "слуги" піти на компроміс з совістю та Разумков разом з ними, щоб приймати це в "турб-режимі". Швидкість прийняття буде залежати й від того, наскільки адекватні будуть пропозиції від опозиційних фракцій. Оскільки декларативно вони всі заявляють, що проти олігархів. Однак, чи є їхні законопроєкти якісними та ефективними? Це також викликає багато питань", – зазначає він.
За гучними лозунгами вони всі за боротьбу, а з іншого боку вони розуміють, що залежать від олігархів і змушені голосувати так, як цього хочуть найбагатші люди України,
– каже експерт.
За його словами, представники лобістських груп у Парламенті за законопроєкт у першому читанні проголосують, розуміючи, що "реальної боротьби не відбудеться".
Це дуже виграшна тема для всіх. У Верховній Раді будуть голосувати та показувати, що вони борються, але будуть при цьому частиною олігархічного впливу. Це така "win-система". А страждати буде народ,
– додав політолог.
Чого чекати
Комітет оборони проголосував за законопроєкт про олігархів. У четвер, 1 липня, на позачерговому засіданні Верховної Ради народні депутати будуть голосувати за прийняття закону про олігархів у першому читанні. Документ називається "Проєкт закону про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)". Засідання скликається за ініціативою президента Володимира Зеленського.Групи впливу в Раді
Політолог Володимир Фесенко розповів, що разом з колегами по "Тристоронньої контактній групі" з допомогою партнерів-соціологів з Active group перевірили реакцію простих громадян на законодавчі ініціативи Президента Зеленського. Відповідне опитування було проведено 17-18 червня (опитано 1200 респондентів).
Ми просили респондентів назвати, кого вони вважають олігархами. Близько половини назвали чотири особи – Ахметова, Коломойського, Порошенка та Медведчука. Інші набрали менш як 10%,
– каже експерт.
За словами Фесенка, Рінат Ахметов має низку позафракційних депутатів напряму пов’язаних з ним. Наприклад, Новинський впливає на одну з груп "слуг", щоб ті голосували за ініціативи Ахметова.
Рінат Ахметов / Фото – НВ
Ігор Коломойський має, за різними оцінками, близько 20 своїх людей у фракції "Слуга народу", зазначає експерт.
Однак, останні місяці ці депутати демонструють показову лояльність Зеленському. Також він має вплив на частину нардепів із фракції "За майбутнє", включно з одним з її керівників Ігорем Палицею,
– пояснює Фесенко.
Ігор Коломойський / Фото – Бизнес Цензор
У колишнього президента Петра Порошенка є своя фракція у Парламенті. За словами політолога, він також він має опосередкований вплив на деяких депутатів із “Голосу”.
Петро Порошенко / Фото – "Українська правда"
Віктор Медведчук, каже експерт, має вплив, як мінімум, на половину депутатів із фракції “Опозиційна платформа – За життя”. А також на проросійські групи.
Віктор Медведчук / Фото – "Європейська правда"
Альтернативні законопроєкти
- Депутати від опозиційних фракцій подали три альтернативні законопроєкти. Зокрема, 15 червня був зареєстрований законопроєкт №5599-1 про деолігархізацію, сприянню конкуренції, очищенню влади від корупційних впливів і соціальної відповідальності бізнесу. Серед авторів законопроєкту: народні депутати Микола Княжицький, Артур Герасимов, Ірина Геращенко, Іванна Климпуш-Цинцадзе (фракція “Європейська солідарність”), Андрій Осадчук, Роман Костенко, Рустем Умеров (“Голос”), Сергій Власенко, Олександр Абдулін, Іван Крулько (“Батьківщина”).
- 16 червня також був зареєстрований альтернативний закон проєкту №5599-2 “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”. Ініціатор – народний депутат з групи "За майбутнє" Антон Поляков.
- Проєкт закону “Про чесну політику і чесну владу” № 5599-3 зареєстрували в парламенті 17 червня. Цього разу ініціатором законопроєкту виступила група народних депутатів з фракції ВО “Батьківщина” на чолі з Андрієм Ніколаєнком. Цей законопроєкт став четвертим в загальному і третім альтернативним на тему деолігархізації.
Хочуть прикрити своїх патронів
Політолог Володимир Фесенко вважає, що альтернативні законопроєкти, які внесли опозиційні фракції, не мають шансів на ухвалення.
Ті, хто пропонує альтернативні законопроєкти, намагаються завалити законопроєкт Зеленського або скористатися другим читанням, щоб запропонувати сотні поправок в інтересах своїх "олігархічних патронів",
– каже експерт.
За словами політолога, законопроєкт про ренту на видобуток залізної руди, за який також будуть голосувати парламентарі та який "б’є по економічних інтересах окремих олігархів, першочергово по Ахметову, – набагато більше не приємний для нього, бо це прямі економічні втрати".
Важливо Проблема олігархії – така ж загроза нацбезпеці, як війна на Сході, – Гетманцев
Політолог Максим Джигун вважає, що "за гучними заголовками, які лунають про “деолігархізацію”, немає нічого спільного з боротьбою з олігархами". На думку експерта, цей проєкт закону є декларативним.
Конкретних важелів, які б унеможливили вплив олігархів на політичну ситуацію в країні, немає. Особливо дивним виглядає цей законопроєкт в тому контексті, що президент хоче боротися проти олігархів, знаючи, що частина його депутатів знаходиться на "абонементі" в тих самих олігархів,
– каже Джигун.
Максим Джигун / Фото – фейсбук Максима Джигуна
За його словами, простежити, наприклад, зустрічі чиновників з олігархами буде неможливо.
Умовно кажучи, президент чи народний депутат не можуть зустрічатися, але їхні помічники спокійно можуть проводити ці зустрічі, але вони ніякого офіційного статусу не мають. Безліч таких речей, які накопичуються, викликають більше запитань ніж відповідей,
– зазначає політолог.
В Україні не потрібно приймати жодних законів проти олігархів, в Україні треба сформувати чесну та незалежну судову гілку влади. Якщо вона правильно функціонуватиме, то олігархи одразу перестануть мати таку владу,
– каже політолог.
Протилежну думку має політолог Володимир Фесенко. Він вважає, що "якби законопроєкт про олігархів був декларативним, то такого розголосу не було б.
Чому закон так не подобається олігархам? Порошенко виступив із критикою та бачить загрозу для себе. Якщо він такий декларативний, то яка загроза? Пресслужба Ахметова також сказала, що "він не олігарх, а інвестор". Якщо це декларативний законопроєкт, то навіщо робити такі заяви?
– каже експерт.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" зазначає, що існує популярна думка, що "не потрібно робити законопроєкт такий, як це зробив Зеленський, а треба обмежувати монопольний вплив олігархів в економіці". Однак, каже експерт, феномен олігархів саме в тому і полягає, що вони отримують монопольний вплив в окремих галузях через політичний вплив.
Є два підходи до цього законопроєкту і вони суперечать один одному. Перший – це суто декларативний проєкт, другий – це посягання на права і свободу людей, руйнація демократія. Так де ж істина? Насправді це свідчить про те, що істина посередині,
– додав політолог.
Політолог Володимир Фесенко / Фото – Ua.News
За словами Володимира Фесенка, "не варто очікувати, що одним законопроєктом вийде подолати українських олігархів". Для цього, каже експерт, потрібна ціла низка рішень.
У законопроєкті немає обмежень у медійній сфері. Вони там були, але після критики, яка з’явилася в деяких ЗМІ, їх прибрали,
– додав політолог.
Володимир Фесенко вважає, що "сам факт створення реєстру і невеликі обмеження створюють проблеми і роблять статус олігарха “токсичним”.
Якщо вийде відлякати представників бізнесу від політики, це буде певний плюс. Треба боротися з впливом грошей на велику політику не тільки на рівні олігархів, а й на місцевому рівні,
– додав експерт.
Чи впорається монобільшість?
- 5 червня голова фракції “Слуга Народу” Давид Арахамія заявив, що “ухвалення законопроєкту про олігархів буде нелегким, але депутати парламентської більшості з цим впораються”.
- 10 червня під час пресконференції голова фракції “Слуга Народу” Давид Арахамія заявив, що законопроєкт "про олігархів" будуть максимально блокувати в Раді. Зважаючи на риторику нардепів та їхню критику президентського закону, швидко проголосувати за закон не вийде.
- Зокрема, лідер парламентської фракції “Голос” Ярослав Железняк назвав законопроєктом "пустишкою". У коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" він заявив, що всі очікували, що "буде бабах, але вийшла така сама профанація, як це було із законом, наприклад, про імпічмент президента". Пресслужба "Європейської солідарності" у коментарі “Українській правді” повідомила, що законопроєкт Зеленського про олігархів спрямований виключно проти колишнього президента Петра Порошенка і "жодних справжніх олігархів не обмежує".
- Заступник Голови партії "Батьківщина" Іван Крулько назвав цей закон “пустим, не робочим, дуже суб’єктивним”. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook.