Аліменти на дитину: хто має право на виплати та як їх розраховують
Діти чужими не бувають – про це не повинні забувати батьки. Часто після розлучення, експодружжя не може визначитись не лише з ким житиме їх нащадок, а й хто, кому і скільки платитиме аліменти. Про мінімальний розмір аліментів, хто з батьків їх повинен платити – розповідають 24 каналу юристи.
Хто платитиме аліменти
Аліменти отримує той з батьків, з ким проживає дитина. Проживання батьків нарізно не позбавляє жодного з них необхідності фінансово утримувати дитину.
Важливо: Виплати аліментів на дитину: що про це треба знати і що хоче змінити Рада
Якщо аліменти сплачуються добровільно, за домовленістю батьків, утримання дитини може відбуватись як у грошовій, так і натуральній формі. Тобто батьки можуть купувати своїм нащадкам одяг, взуття, продукти харчування, оплачувати дитсадок тощо.
Для додаткових гарантій батькам варто укласти договір про сплату аліментів на дитину, де прописати їх розмір та періодичність виплат. Такий договір обов’язково потрібно нотаріально посвідчити.
Батьки не повинні забувати про існування власних дітей / Фото 24 каналу
Адвокат, керівник цивільної практики ЮФ "Горецький і Партнери", Дарина Старовойтова, розповідає, що сьогодні такі договори не часто укладаються на це є кілька причин.
Цікаво: Батьки-боржники: як карають тих, хто не платить аліменти
По-перше, необхідно оплатити послуги нотаріуса (на відміну від судового порядку, де позивач у справах про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору).
По-друге, існують ризики недобросовісності однієї зі сторін (невиконання його умов, оскарження в судовому порядку тощо).
За Сімейним кодексом, якщо за договором обов’язки не виконуються, то аліменти стягуються на підставі виконавчого напису нотаріуса. Його також можна оскаржити і таким чином затягнути процес стягнення аліментів,
– зазначає Дарина Старовойтова.
Як змусити платити аліменти
Зазвичай, розмір аліментів, визначається у частці від доходу батька або матері. Ця сума залежить від кількості дітей на яких мають платити аліменти:
- на одну дитину – одна четверта від доходу батька або матері;
- на двох дітей – одну третю від доходу батька або матері;
- на трьох і більше дітей – одну другу, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Як зазначає юрист судової практики ЮКК "Де-Юре" Владислав Мартинчук, "звичайний" розмір аліментів становить половину прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Звичайний розмір аліментів у твердій грошовій сумі складає:
- для дітей до 6 років становитиме 889,5 гривень;
- для дітей від 6 до 18 років – 1 109 гривень.
Як карають неплатників аліментів, дивіться тут:
До обставин, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів, належать:
- стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
- наявність на праві власності, володіння або користування у платника аліментів майна та майнових прав (наприклад, нерухомості);
- витрати платника аліментів сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Ций перелік не є вичерпним.
"Розмір призначених аліментів може у майбутньому бути змінено, зокрема, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів", – додає Владислав Мартинчук.
Аліменти через суд
Якщо досягти домовленостей з приводу утримання дитини батькам не вдалось, доведеться звертатись до Феміди. Зокрема, це повинен робити той, з ким проживає дитина.
Дарина Старовойтова зазначає, що за подання заяви про стягнення аліментів заявник не сплачує судовий збір, він стягується з відповідача після прийняття рішення або винесення судового наказу на користь держави.
Існує два види звернень до суду із вимогами про стягнення аліментів.
Перший – подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку або це може бути ¼ доходу платника аліментів.
Читайте також: Боржникам аліментів знайшли роботу у Дніпрі
"Заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів розглядається протягом 5 днів з дня її надходження. Виданий судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку та скасуванню не підлягає, він є виконавчим документом", – наголошує Дарина Старовойтова.
Другий варіант, займає більше часу, адже йдеться про судовий процес – це подання позовної заяви про стягнення аліментів до суду. В даному випадку аліменти присуджуються з дня подання позовної заяви. Тобто, скільки би не тривав такий розгляд справи, рішенням Феміди стягуватимуться аліменти з дня подання позову до дня досягнення дитиною повноліття.
Дітям потрібно дарувати не лише гроші, а й турботу / Фото 24 каналу
До позовної заяви необхідно додати такі документи:
- копії паспортів та кодів батьків;
- свідоцтва про шлюб;
- свідоцтво про народження дитини;
- документи, які підтверджують майновий стан батьків (за наявності, проте бажано) та інші документи, які можуть підтвердити факт спроможності іншого з батьків утримувати дитини.
Змусити платити
Владислав Мартинчук додає, після того як суд прийме рішення та воно набере законної сили, видається виконавчий лист, який може бути пред’явлений державному або приватному виконавцю. Після відкриття виконавчого провадження задача стягувача – періодично моніторити дії виконавця щодо примусового виконання рішення про стягнення аліментів. "Тому з батьків, хто позивався і виграв справу потрібно надавати всю наявну інформацію про боржника (його місце роботи, проживання, доходи, майновий стан, наявні банківські рахунки тощо). Це потрібно задля пришвидшення виплат", – радить Мартинчук.
Варто знати: Чи повинен екс-чоловік платити аліменти після розлучення
Якщо в межах виконавчого провадження не буде встановлено наявності у платника аліментів доходів, з яких можуть бути утримані ці виплати, то розмір аліментів, що підлягає сплаті, розраховується виходячи із середньої заробітної плати по регіону. Цю інформацію надає Державна служба статистики. Такий розмір може значно перевищувати розмір мінімальної заробітної плати. Так, наприклад, середня заробітна плата по місту Києві у вересні 2019 року становила 15 626 гривень.