"Антирейтинг" університетів: де найбільше здирників і недбалих

11 липня 2017, 21:00
Читать новость на русском

Щороку тисячі абітурієнтів, їхніх батьків та вчителів ламають голову: як обрати вищий навчальний заклад. Адже недостатньо просто мати високий рівень знань – бо у процесі навчання студент може стикнутися зі зловживаннями з боку університету, що часом нівелює якість отриманої освіти. Як обрати ВНЗ так, щоб не шкодувати?

Хороший університет – чесний університет. Чесний – значить не порушує права студента, отже, не вимагає зайвих грошей, дотримується взятих на себе зобов'язань. Як перевірити цей ланцюжок? Активісти вже створили відповідний інструмент, і сайт "24" про нього розповідає.

Ідея запуску проекту моніторингу дотримання прав студентів та викладачів у вищих навчальних закладах України виникла з проблеми в українській вищій освіті – неможливості студентів захистити свої права. Система роботи вишів нині така, що кому б ви не поскаржилися – скарга вернеться на саму людину, а справу будуть заминати. У аналітичному центрі CEDOS висунули ідею, що, можливо, буде ефективнішим убезпечити абітурієнтів від вступу у заклад, де їхні права порушуватимуться. Тобто, замість того, щоб захищатися від зловживань, коли вони вже мають місце – краще зовсім не мати справу з вищими навчальними закладами, де вже є систематичні порушення прав студентів та викладачів.

Даними про такі порушення з боку вищих навчальних закладів поділився керівник відділу освіти CEDOS, координатор проекту profrights.org Єгор Стадний.

Як діє сервіс-"антирейтинг"

Упродовж двох років проект profrights.org займався тим, що збирав інформацію про різні правопорушення в українських університетах, щоб надати цю інформацію вступникам та їхнім батькам.

Джерела цієї інформації – з сайтів правоохоронних органів (поліції, прокуратури, СБУ), з реєстру судових рішень, меншою мірою – від самих студентів і викладачів. Останнє джерело ретельно перевіряють (і як свідчить практика – більшість з таких повідомлень перевірки не проходять).

На сьогодні зібрана інформація на понад 400 порушень, поділених на дві категорії: здирництво та недбальство.


Головні порушення в університетах

Здирництво – це навмисне правопорушення, хабарі на етапі вступу на магістратуру, аспірантуру, на молодшого спеціаліста (де немає ЗНО), хабарі під час сесії, за поселення в гуртожиток та вимагання інших "благодійних" внесків, примусові відпустки для викладачів, махінації з приміщеннями тощо.

Недбальство – коли університет чинить порушення не з власного інтересу, а через відсутність ресурсів. Як, наприклад, погана наповнюваність офіційного сайту університету, де має надаватись детальна інформація про роботу навчального закладу – не лише фінансову, але і щодо змісту освітніх програм і кваліфікації викладачів. Не всі університети це роблять, бо не всі мають повноцінні відділи для такої роботи і достатній рівень фінансування. Так само до недбальства зараховують порушення закону про вищу освіту, який передбачає щонайменше четверть вибіркових дисциплін у навчальній програмі на вибір студента. Причина – так само недостатнє фінансування. Ще одне недбальство – коли вакантні посади викладачів заповнюють не на конкурсній основі (часом у конкурсі бере участь єдиний кандидат – той, що вже цю посаду обіймав, бо викладацька діяльність – не найпривабливіша фінансово).

Університети-порушники

Станом на сьогодні у базі проекту "на рахунку" Національного авіаційного університету найбільше зафіксованих порушень – 12, "локомотив" порушень – здирництво. Також до першої трійки "антитопу" входять Національний медичний університет ім. Богомольця з 10-ма (більшість з яких – так само здирництво) та Київський національний торговельно-економічний університет з 9-ма порушеннями – за словами Єгора Стадного, страждає цей виш через свої філії, де процвітає все те ж здирництво. А от Харківський політех страждає через здирництва в гуртожитках, де змушують постійно здавати гроші на ремонти, які ніде не обліковуються.

Але аналітики CEDOS наголошують – це не означає, що інші виші не мають порушень. Можливо і мають, просто не були зафіксовані офіційно (правоохоронцями чи судом). "Це не означає, що ми фіксуємо абсолютно все, що є в реальності, ми просто збираємо доступну інформацію і систематизуємо її для легшого опрацювання", – підкреслив Стадний.

І от вже доведені факти порушень і мають насторожити майбутніх абітурієнтів – чи варто взагалі зв'язуватись із таким закладом.

Цілком зрозуміло, що якщо в університеті панує корупція, це означає, що університет замість того, щоб витрачати гроші на викладачів і студентів, використовує їх кудись "наліво". Якщо в університеті панує хабарництво – очевидно, що оцінки там нічого не варті і ніяк не відображають стан знань студентів, а роботодавці не будуть цінувати диплом цього університету. Тому варто остерігатися, перевіряти і триматися подалі університетів, які порушують права студентів та викладачів,
– підсумував Стадний.

Крім того, у CEDOS переконані, що якщо абітурієнти дійсно почнуть зважати на рейтинг порушень у вишах, це змусить задуматися і керівництво навчальних закладів, і український уряд, адже для вищої освіти в Україні краще було б, якби гроші не просто йшли за студентом, а й ішли у найкращі виші нашої держави.


Карта порушень у ВНЗ

Читайте також: Вступна кампанія-2017: що нового для абітурієнтів