"Будемо разом гнити в окопах": як Лукашенко грає на два фронти
Зовнішня політика Лукашенка протягом багатьох років була вибудувана на дуже зрозумілій схемі балансування Заходом та Сходом. Суть її в тому, щоб подавати Європі тези про російську загрозу, яка зросте в разі відходу білоруського диктатора від справ. Далі читайте в ексклюзивному блозі для сайту 24 каналу.
А оскільки ЄС таке не потрібно, то він має дружити з Мінськом. Росії ж навпаки розповідати, що ми разом: ОДКБ, Союзна Держава тощо.
Читайте Лукашенко – паршивий союзник, але у Путіна на нього є свої плани
Лукашенко грає на два фронти
Як казав сам Лукашенко: "Будемо разом гнити в окопах, протидіючи НАТО". Ось тому нас і підтримуйте".
Так от, подаючи Заходу та Сходу загрозу одного для іншого, білоруський деспот радісно тримався при владі всі ці роки. Звичайно, в останні 2 роки у нього з цим величезна проблема – увесь цей час західний вектор політики заморожений. Після тих подій його ніхто президентом більше не визнає. Ні у Брюсселі, ні у Вашингтоні, ні у Києві.
Після 24-го лютого тиск на нього багатократно зріс. Лукашенка відмовляються сприймати самостійною фігурою. В такій ситуації ним втрачено всю зовнішньополітичну суб'єктність, що для господаря Мінська неприйнятно. Він дуже любить владу. В тому числі й зовнішньополітичний її вимір.
Важливо Лукашенко чи Путін на танку: російська загроза для Білорусі досі залишається
За умов, коли Лукашенко позбавлений можливості балансувати, у нього зникає альтернатива Кремлю. Відповідно і спроможність отримувати від останнього якісь хороші умови, серйозну підтримку.
Лукашенко не готовий на транзит влади / Фото Getty Images
В такій ситуації дуже треба якимось чином розморозити західний напрямок. А для цього потрібно якщо не зупинити війну, то як мінімум, вивести з білоруської території всі російські війська. Щоправда, не дуже зрозуміло, хто взагалі міг би верифікувати відхід росіян.Звільнення політв'язнів
Окрім цього, треба було б випустити політв'язнів, кількість яких замість того, щоб зменшуватися, тільки зростає. Загалом за політичними мотивами сьогодні ув'язнено приблизно 1200 людей. Це більше навіть, ніж у Росії, більше ніж було у Радянському Союзі в 80-ті роки.
І, звичайно, потрібен політичний транзит, тобто зміна влади. Хай навіть не такий, в результаті якого завтра президенткою стане Тихановська. Взагалі будь-яке інше прізвище на цьому посту окрім Лукашенка. І це вже було б добре. На це Лукашенко піти не може. Можливо, за винятком виводу російських військ. В нього все одно так чи інакше немає ресурсів ними керувати.Відтак, про розморозку західного вектора мови бути не може. Звідси й смішні спроби робити кроки назустріч західним країнам через звільнення окремих політичних в'язнів, на місяць раптово знову введено безвіз для громадян Литви і Латвії.
Щоправда, після того, як ЄС заборонив білоруським та російським фурам перебувати у себе на території, Мінськ вжив заходів у відповідь, заборонивши в’їзд автомобілям на європейських номерах. Тепер не дуже зрозуміло, як цей безвіз реалізовувати. В цю ж скарбничку іде цей лист Макея, який звучить дуже смішно і викликав у західних дипломатів подив. Там написано просто "давайте з нами дружіть, а що ми вам натомість? А нічого!".
Так домовленості не укладаються на такому рівні. Єдина відповідь, якої добився Лукашенко від заходу – це злив цього листа у ЗМІ. Звідти ми його, власне, і читаємо.
Також цікаво – Росіян попереджають, що жити стане важче: дивіться відео