Інститут нацпам'яті визнав Булгакова символом російської імперської політики
Український інститут національної пам'яті з'ясував, що всі об'єкти, присвячені російському письменнику Михайлу Булгакову, містять символіку російської імперської політики. Всі пам'ятники та пам'ятні знаки є пропагандою цієї політики.
Адже Булгаков, хоч і народився та жив у Києві, та завжди писав російською. Окрім того, він завжди упереджено та негативно ставився до всього українського – українців, їхньої мови, культури, права на власну державу.
Дивіться також Програму з української літератури удосконалять, – міністр освіти
Що встановили про Булгакова в Інституті нацпам'яті
Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті з'ясувала, що творчість Михайла Булгакова безпосередньо пов'язана з глорифікацією російської імперської політики та неприхованою українофобією.
Проаналізувавши творчість Булгакова, в Інституті пояснили, що в його творах немає жодного позитивного персонажа-українця, він пародіює чи глузливо перекручує українську мову, глузує з української автокефальної церкви, заперечує саме існування української нації. Зокрема:
- ще в лютому 1929 року на з'їзді радянських українських та російських письменників у Москві визнали антиукраїнський зміст п'єси "Дні Турбіних";
- в оповіданні "В ночь на 3-тє чісло" Булгаков реконструює реальні події Української революції 1917 – 1921 років з позицій відвертого ворога українців, української державності та мови. Він гротескно зображає воїнів 1 полку Синьої дивізії, їх уніформу та зовнішність, пародіює їхнє спілкування;
- у романі "Біла гвардія" герой Булгакова Алєксєй Турбін критикує очільника Української Держави гетьмана Павла Скоропадського. Окрім того, опис воїнів Армії УНР, а саме "петлюрівців", став джерелом пізніших їх карикатурних зображень у комуністичній пресі.
Антигуманний дискурс оповідання "Я убіл" (1926) повністю резонує з наративами нинішніх кремлівських пропагандистів Дугіна, Соловйова, Скабєєвої та є прототекстом сьогоднішніх закликів до нищення українців. Оповідання містить ідеологію фашизму: пораненого військового лікаря-українця лише за його національну приналежність убиває персонаж-лікар, альтер еґо Булгакова. Автор, лікар за фахом, художньо смакує момент убивства та, керуючись ідеєю етноциду, доводить абсурдну тезу: лікарську присягу, кодекс Гіппократа можна переступити,
– пояснили в Інституті.
Там резюмували, що присвоєння його імені географічним об'єктам, назвам юридичних осіб, об'єктам топонімії, а також встановлення на його честь пам'ятників та пам'ятних знаків в Україні було втіленням русифікації – складової російської імперської політики, спрямованої на:
- нав'язування використання російської мови,
- пропагування російської культури як вищих, порівняно з іншими національними мовами та культурами,
- витіснення з ужитку української мови,
- звуження українського культурного та інформаційного простору.
В Інституті підсумували, що з-поміж усіх російських письменників того часу він стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму та кремлівського виправдання етноциду в Україні.
Зверніть увагу! У вересні 2022 року Спілка письменників України пропонувала закрити Музей Булгакова в Києві. Тоді проти закриття музею Булгакова виступив тодішній міністр освіти Олександр Ткаченко. Тепер голова Інституту національної пам'яті Антон Дробович розповів NV, що на спадщину Булгакова в Україні висновок Інституту не поширюється, проте стосується присутності імені російського письменника в публічному просторі: у встановленні пам'ятників, назвах вулиць та державних установ. Тобто тепер музей Булгакова має змінити назву та розповідати правду про той період, зокрема, й про Булгакова.Коротко про Михайла Булгакова
- Народився Булгаков у Києві у родині вихідця з Орловської губернії Афанасія Булгакова. В Україні навчався на медика та працював. Був хірургом у Кам'янці-Подільському та Чернівцях, земським лікарем у Смоленській губернії, венерологом у Києві.
- Хоч Булгаков багато років прожив у столиці України, та він зневажав все українське. Письменник світоглядно підтримував позиції російського імперіалізму, білогвардійщини, схвалював експансію російського комунізму.
- Булгаков називав петлюрівців "мерзенними" та висловлював симпатію до більшовиків та Сталіна. Батько Булгакова був цензором, якого відправили в Україну, щоб утискати українську культуру.
- Справу продовжив і Михайло Булгаков, котрий називав українську мову "гнусним язиком", "диковінной", "неправильной", "смішною". Він переконував, що мову вигадав Винниченко й нею "ніякий диявол не говорить".