Булінг у школі: експерти розповіли, як протистояти кривдникам

Вони вважають, що викорінити таке явище дуже складно, але завадити можливо.

Читайте також: Як часто в школах звертаються до психологів через цькування: в МОН назвали цифри

Знущання з школярів у світі називають "булінгом". З англійської – залякувати, цькувати, задирати. На жаль, майже в кожному класі діти вдаються до цькування, кажуть організатори акції проти булінгу у Дніпрі, і закон тут безсильний.

Ні адміністративний, ні Кримінальний кодекс взагалі не визначає такого поняття(булінг–"24"), якщо це лише образи, цькування, залякування, то тут не підбереш статтю, за якою можна покарати кривдника,
– сказала правозахисниця Наталія Кожина.

У школах Дніпра поліцейські взялися за профілактику – створили спеціальні групи, їздять по школах та спілкуються зі школярами.

"Можуть просто "помахати пальчиком", а можуть й накласти штраф за пошкодження чужого майна, або за нецензурне спілкування у громадському місці", – розповів інспектор патрульної поліції Віталій Біловіл.

Організатори булінгу – це діти, які не вміють контролювати власну поведінку, кажуть психологи. Хуліганам байдуже до правил та часто вони фізично сильніші за інших. У цькуванні є три дійові особи: нападник, жертва та спостерігач. Саме останній може зупинити приниження.

"Якщо спостерігач не змовчує, а протистоїть, то дуже часто цього достатньо буває для того, щоб булінг не доріс до якихось жахливих форм",– сказала докторка психологічних наук Любов Найдьонова.

Відіграють ключову роль співробітники шкіл, головним чином шкільні психологи. Необхідно провести спеціальні тренінги шкільних психологів для того, щоб вони могли заздалегідь виявляти випадки булінгу та працювати з учасниками,
– наголосила в.о. голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні Лора Білл.

Але головне: про ці проблеми не треба мовчати. Згідно з результати дослідження ЮНІСЕФ 67 % дітей в Україні знають, що таке булінг. А 40 % потерпілих про це бояться розповідати.

Що таке булінг?Булінг – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності. Виховання молодого покоління – це невід’ємна складова правопросвітництва. І дуже важливо, щоб діти усвідомлювали своє право бути захищеними і знали, як діяти у разі посягання на їхню честь та свободу.

У міністерстві радять звернути увагу, якщо помітили, що:
– у дитини немає друзів;
– дитина боїться іти до школи;
– має низьку самооцінку;
– у дитини з’являються зіпсовані речі;
– дитина сама наносить собі ушкодження;
– сумна після спілкування у соціальних мережах та ін.
У такому разі батькам та керівникам варто поговорити із дитиною, вислухати та допомогти вирішити проблемну ситуацію.