Чи стануть партії вільні від олігархів

Чи справді це допоможе? Журналісти "24" запитали в експертів.

Свобода від олігархів

Головним плюсом державного фінансування партій політологи називають значне зменшення їх залежності від грошей олігархів. Хоча поки що повністю очистити від них партійну систему і не вийде.

Державне фінансування потрібне, щоб стабілізувати партійну систему України. Щоб українські партії працювали не тільки на виборах, а й у міжвиборчий період. Наша партійна система дуже нестабільна. Життєвий цикл партій 10-15 років, вони дуже залежні від особистості лідерів, їх рейтингів, а також — від грошей великого бізнесу, олігархів. Державне фінансування, і це головне в цьому законі, дозволяє зменшити, не ліквідувати повністю — навряд чи це відбудеться, суттєво зменшити залежність політичних партій від великого бізнесу,
— розказав у коментарі сайту "24" президент Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Таку думку поділяє і політтехнолог Ярослав Макітра. Він зауважив, що суми для фінансування партій не такі вже й великі.

Суми, які там передбачаються, не є надто великими, але вони достатні для того, щоб партії, які не пройшли в парламент, мали змогу вести свою уставну діяльність на хоча б мінімальному рівні у між виборчий період, і не бути залежними від олігархів. Адже зараз у виборчий період вкладаються гроші у виборчий проект. Закінчились вибори – партії немає. Вона продається, виставляється на аукціон олігархам. Такого роду зміни закону дають змогу партії функціонувати без залучення коштів олігархів,
— пояснив він.

Володимир Фесенко відзначив, що бізнес ще впливатиме на окремі партії. Але далі якщо рейтинги будуть достатньо високі, буде достатньо виборців, партія зможе покладатися на власні кошти.

За словами політолога, якщо реально працюватимуть механізми прозорості і підконтрольності партійних коштів, буде можливість зменшити політичну корупцію і зробити партійні політичні фінанси більш прозорими.

Скоріше за все це буде відбуватися паралельно з детінізацією нашої економіки, ці сфери дуже пов’язані між собою. Політика у нас також занадто тонізована, корумпована сфера,
— відзначив Фесенко.

Цим дам, а цим — не дам?

Державне фінансування партій викликає запитання, кого саме будуть фінансувати, у яких масштабах, і чи не стане воно своєрідним інструментом для усунення тих чи інших партій з політичної сцени.

Директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко у коментарі сайту "24" відзначив, що ще рано говорити про позитивні зміни.

Треба починати говорити про можливе негативне використання цього процесу. Крайня небезпека цього закону в тому, що він з завтрашнього дня може бути взятим на озброєння прокуратури України, і на вимогу Адміністрації Президента може бути направлений проти будь-якої політичної партії. Я не здивуюсь, якщо завтра "Батьківщину", "Самопоміч" і Радикальну партію Ляшка звинуватять у тому, що вони порушують цей закон. З корумпованими правоохоронними органами цей закон може принести багато біди, тому що буде використовуватися владою у боротьбі зі своїми політичними опонентами,
— пояснив він.

Небоженко зауважив, що, по великому рахунку, цей закон країні потрібен, але поки що він питання не вирішить.

Для майбутнього української політичної культури такий крок дуже важливий, закон, при якому населення, активна його частина, фінансувала б партійні структури, а не олігархи. Але наївні автори цього закону вирішили, що у глибоко корумпованій країні можна внести демократичний елемент і він одразу змінить ситуацію з партійними виборами. Ні. Олігархи, які не бояться ні прокуратури, ні міліції, через офшори знайдуть тисячі можливостей, щоб обійти цей закон,
— відзначив він.

Володимир Фесенко наголосив, що питання про фінансування партій вирішуватимуть не можновладці.

Питання про те, кого фінансувати, а кого — ні, будуть вирішувати не Президент чи прем’єр-міністр, а виборці. Хто більше голосів отримає, той і більше фінансів. Є механізми, які визначатимуть фінансування партії не в залежності від волі політичних діячів,
— пояснив Фесенко.

Ярослав Макітра зауважив, що фінансуватимуться не всі партії.

Партія повинна набрати певну кількість голосів, там йдеться про 2% на виборах. Тому це не будуть всі партії. Насправді фінансування не дуже велике. Бо багато хто говорили, що це призведе до того, що створюватимуться партії-одноденки, щоб претендувати на ці кошти. Це абсурдна теза, бо 2% ще треба набрати, а партіям-одноденкам їх не так просто набрати. А друге — у виборчі проекти вкладаються такі кошти, що боротися з мільйонами доларів за декілька сотень тисяч — нереально,
— пояснив він.

Більше того, згідно закону зараз кошти будуть виплачуватись тільки партіям, які прийшли у парламент, подолали 5%. А партії, які подолали 2%,фінансуватимуть вже з наступного скликання Верховної Ради.

Про додаткову користь держфінансування

Нормальна, не обмежена часом від виборів до виборів діяльність партійної системи здатна принести користь суспільству.

Частина населення, деякі політичні сили будуть критикувати цей закон, сам принцип державного фінансування партій. Казатимуть, що треба ті гроші спрямувати на пенсії, підвищення зарплат, а не на утримання партійних бюрократів. Насправді ж ці гроші працюватимуть не тільки на партійних бюрократів. Це створення партійної інфраструктури, постійно діючої. Це додаткові робочі місця, робота для освічених людей і в партійному апараті, і також в інфраструктурі: партійна преса, аналітичні відділи, інформаційна громадська діяльність, молодіжні, жіночі партійні організації тощо. Цим раніше практично не займались. А зараз, оскільки гроші будуть не тільки під час виборів, це дає можливість розвивати партійну інфраструктуру. Тоді партія буде існувати не тільки на папері, і не тільки в Києві, а будуть розвиватися усі території України,
— пояснив Володимир Фесенко.

Що треба міняти

За словами Фесенка, закон про держфінансування партій — це тільки початок процесу створення цивілізованої партійної системи к країні. Потрібно впроваджувати ще ряд кроків. Зокрема – обмежити політичну рекламу, яка під час виборчої кампанії розростається до неймовірних розмірів і форм, і здатна довести до шалу простого потенційного виборця.

Щоб зменшити залежність від великих грошей, а також від різних тіньових форм фінансування політики, маніпулятивних тенденцій в нашому політичному житті, треба кардинально обмежити політичну рекламу під час виборів. Саме це сприяє появі партій-одноденок, які за рахунок масштабної інтенсивної реклами із нічого стають якимось гравцем на певний час. Це сильно деформує нашу політику,
— зауважив Фесенко.

На практиці побачити, як саме змінить закон про державне фінансування партій українську партійну систему, зможемо усередині 2016 року, коли закон вступить у дію.

Читайте також: Кінець олігархічної політики: Рада ввела держфінансування партій