Чого вдалось досягти постмайданній Україні: очікування і реальність
Деякі вимоги, за які українці чотири роки тому вийшли на протест, таки були виконані. Угода про Асоціацію з ЄС, відставка президента Януковича та уряд Азарова, переобрання парламенту. Проте таки не всі вимоги майданівців реалізували.
Через чотири роки після Євромайдану начебто програму мінімум виконали. Угода про асоціацію з ЄС, відмова від якої стала поштовхом до Революції Гідності, таки підписали. В нагоді стала ручка, якою у листопаді 2013 року так і не скористався Янукович.
"Я підпишу Угоду про асоціацію з ЄС ручкою, на якій написано "Угода про асоціацію з ЄС. Вільнюс. 29 листопада", – сказав тоді президент України Петро Порошенко.
Читайте також: Поранені на Майдані отримають статус учасників бойових дій – Порошенко підписав закон
Проте сам президент визнає, угоду хоч підписали, але за три роки виконали лише на 15%. У той час українці вчаться їздити до Європи без шенгенських віз.
Колишній міністр закордонних Володимир Огризко справ вважає, що Україна нарешті позбувається комплексів молодшого брата і, обравши західний вектор, відкриває очі на Росію Європі.
Україна розбудила Захід. На Заході міняється оцінка того, що є Росія. На Заході сьогодні дедалі більше політиків констатує, що це головний ворог,
– зазначив екс-міністр.
Проте на цьому, на жаль, очевидні перемоги закінчуються.
Влітку 2015 року патрульні присягнули на вірність. Нова форма, японські автомобілі і сяючі очі. Реформи поліції після Революції Гідності чекали, як ніколи. Але вона виявилася косметичною. За два роки розчаровані патрульні почали звільнятися. Зарплати малі, працюють понаднормово, часто без вихідних. І не вистачає елементарного устаткування.
Можеш реагувати тільки на екстрені випадки: підняти когось, хто лежить на землі; допомогти, якщо там комусь треба; двері виламувати, бо там трупний запах. А системного ніякого результату немає,
– розповів колишній поліцейський Андрій Кобилінський.
Почала працювати децентралізація. Коштів в містечках та селах стало більше. Однак, і тут не все так просто.
"Влада мала би допомагати цій реформі, але ми бачимо сьогодні, як влада протидіє цій реформі. Кожного року в проект бюджету подається із черговим урізанням фінансування на місцеве самоврядування", – вказав голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
Читайте також: Чотири роки Революції гідності: чи переміг Євромайдан?
Ще один тест, який нам поки не під силу, це боротьба з корупцією. І хоч державні закупівлі стали публічними і тільки за перший рік роботи електронної системи ProZorro держава зекономила більше 19 мільярдів гривень, проте створення антикорупційних суддів блокує Банкова. А без них посадити не чистих на руку високопосадовців практично неможливо. А новостворені антикорупційні органи або не працюють, або підконтрольні тій же Банковій, або ж їхню роботу намагаються дискредитувати.
Все завершилося тим, що прокуратура ганяється за НАЗК, НАЗК ганяється за НАБУ, НАБУ ганяється за прокуратурою. І таким чином ми маємо якесь таке дивне замкнене коло,
– голова правління Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський.
Не впоралися із завданням оновити владу. До високих кабінетів часто потрапляють люди, які працювали у старій системі.
"І головне – громадянське суспільство повинно піднятися, ще більше напружитися і вивести з себе політичні партії, які є і не є частиною громадянського суспільства. Громадянське суспільство є горизонтальне, а партії є вертикальні. І це не дається", – вважає історик Ярослав Грицак.
Здійснити реформи за такий короткий період складно, на це потрібні роки. Проте побудувати міцний фундамент, створити незалежні органи і дати можливість працювати людям, які справді зацікавлені в змінах, – якраз на часі.