"Геть від Москви": чому важливо відмовитися від копійок

Шаг в історії України

У День гривні, 28 річниці від початку грошової реформи, після якої національною валютою незалежної України стала гривня, НБУ оголосив про ініціативу змінити назву розмінної монети.

Читайте також Основне джерело фінансування війни проти України досі не перекрите

Замість російської "копійки" пропонуємо повернути в життя сучасних українців питомо українську назву, якою користувалися попередні покоління, – "шаг". Саме повернути, відродити!

Адже дослідники історії українських грошей підтверджують давню історію шагу як історично сформованого в Україні автентичного найменування монети.

Я вперше почув про нього, потрапивши на екскурсію до нашого Музею грошей. І був вражений тим, що історія використання шагів має тяглість крізь сотні років. А те, що ця назва періодично зникала з ужитку, було наслідком виключно агресивної політики московитів, які окуповували не тільки території, а й будь-які прояви ідентичності країни, зокрема й елементи її грошового обігу.

Ми зустрічаємо шаг як розмінну монету в часи Гетьманщини.

Ми зустрічаємо шаг у добу Української Революції 1917 – 1921 років, коли Центральна Рада ухвалила Закон України "Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів", затвердивши грошову одиницю – гривню, яка поділялася на 100 шагів. Тоді в обіг були випущені розмінні марки вартістю 10, 20, 30, 40 і 50 шагів, зворотна сторона яких мала напис: "Ходить на рівні з дзвінкою монетою".

Ми зустрічаємо шаг як згадку про розмінну монету у творах Тараса Шевченка та Лесі Українки. Ми зустрічаємо шаг навіть у новітній історії України! Копійка не повинна була з'явитися поруч із гривнею у 90-ті роки після проголошення незалежності України. У 1992 році були підготовлені ескізи та навіть відкарбовані перші екземпляри розмінних монет – 1, 5, 10 та 25 шагів.

Важливо Спосіб, як змусити Путіна захотіти миру

Повертаємо вкрадене

Таке рішення було б абсолютно логічним – сформувати грошовий ряд з унікальних українських найменувань. Проти, звісно, було тільки комуністичне лобі (як колись імперське московське), що змогло "протягти" назад російську копійку, не дати нам повного грошового суверенітету, вкотре поставити своє московське тавро.

Що глибше ми досліджували історію грошового обігу України, то більше впевнювалися в тому, що назва "копійка" не що інше, як символ московської окупації.

Залишити копійку – це залишити споріднений елемент між нами та Росією чи Білоруссю. Це використовувати спільні категорії зі злочинцями та загарбниками – а як інакше назвати працівників Центробанку Росії, які фактично одразу заходять за солдатами та, щоб зафіксувати владу на окупованих територіях, запроваджують російську валюту – рублі й копєйкі.

Сьогодні український народ повертає собі все, що було несправедливо в нього вкрадене та понівечене кремлівськими наративами.

Як зазначив у зверненні за нагоди Дня Незалежності України президент Володимир Зеленський: "Незалежність – справа кожного й кожної. І вона має багато вимірів. Кожен з яких потрібно здобувати, аби відстояти незалежність всеосяжну. Це економічна, це енергетична незалежність. Це духовна незалежність українського народу".

Цікаво Погані новини для Кремля з Покровського напрямку

Тож сьогодні ми робимо цей крок, щоб відновити справедливість і для грошової системи, очистити монетарний суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським, та зробити свій внесок у нашу всеосяжну незалежність.

Справу минулих століть та десятиліть маємо завершити ми. Це не дрібниці, а принципове питання. Кожен прояв індивідуальності країни, її самостійності, унікальності – важливий.

"Геть від Москви!", – казав Хвильовий. Я вбачаю в цьому частину й нашої місії.

Ще один крок з декомунізації

Саме тому ми презентували цю ініціативу. Ми вже підготували необхідні законодавчі пропозиції, адже повернення історичної назви потребує внесення змін до законодавства. Розпочинаємо діалог з державними інституціями, а після узгодження з ними направимо документи для розгляду та схвалення до Верховної Ради України. Це досить тривалий процес, проте я вірю в наш успіх.

Відродження шагу є абсолютно логічним продовженням кроків з декомунізації та деколонізації країни, на який є неймовірний запит у суспільства.

Я дуже вірю в те, що цього разу все вийде!