Чому українців більше не лякають теракти: пояснюють психолог та психотерапевт

Психологи кажуть, що зовсім простої відповіді на це питання немає. Всі ці історії – наслідок цілого ряду чинників, які тісно переплетені між собою. Однак у матеріалі 24 каналу ми спробували викласти пояснення спеціалістів максимально зрозуміло.

Зверніть увагу Ще один терорист за день: організатор конопельної плантації погрожував підірвати поліцейських

Чому українці перестали сприймати теракти всерйоз?

Тому що всі очікували, що станеться щось дуже трагічне, але нічого жахливого не сталось. Це – якщо максимально спростити. Але простих відповідей на це питання немає.

Якщо дуже коротко: люди очікували серйозних наслідків. Якщо нічого страшного не сталося, люди почали сприймати ситуацію так, ніби все це було підлаштовано, бо ж "теракти так не відбуваються",
– пояснила психотерапевт Тіна Берадзе.

Невідповідність подій нашим уявленням про те, як мають виглядати теракти, накладена на зростаючий рівень недовіри до правоохоронців та відсутність адекватних пояснень подій, лише посилили несерйозне ставлення до дій злочинців.

Важливо Тероризм та "ефект доміно": чому в Україні виникла хвиля насилля

За словами психолога Марії Фабричевої, у Луцьку у нас шаблон сприйняття тероризму, як чогось невідворотно жахливого, був зламаний. Історія із захопленням автобусу із заручниками викликала безліч питань і недовіри. Яких ставало лише більше і після захоплення поліцейського у Полтаві, і після захоплення відділення банку.

Відповідей на ці питання від офіційних установ отримати не вдалось, відтак, як каже психолог, сприйняття всіх цих подій ставало дедалі ірраціональнішим.

Людям потрібен діалог. Неокортекс (нова кора головного мозку –24) вимагає сенсів. Нам потрібно розуміти, що відбувається, щоб захистити себе. Люди починають шукати пояснення в інших місцях. Найчастіше – додумують, або знаходять у соціальних мережах. Так створюються ідеальні умови для процвітання теорій змови,
– пояснила психолог Марія Фабричева.

При цьому вона наголосила: ми не можемо стверджувати, що те, що відбувається – все не по-справжньому. Цьому немає прямих доказів. "Але те, що кожна історія викликає не радість за професійну роботу силовиків, а стьоб – це говорить про те, що довіра до влади відсутня. Це стосується не тільки глобальних питань. Це стосується всього. І ця недовіра наростає", – сказала Фабричева.

Чи довго це триватиме?

Якщо події будуть розвиватись у заданому напрямку – допоки хтось не скоїть теракт, який відповідатиме шаблону, що існує у суспільстві, кажуть психологи. Або ж правоохоронці почнуть якісно комунікувати із суспільством та пояснювати ті невідповідності у роботі, на які вказують у публічному просторі.

Зверніть увагу Теракти у Луцьку та Києві можуть бути діями агентури Росії, – ексзаступник голови СБУ

"З народом треба говорити, щоб він розумів, що буде завтра. Інакше настає хаос. Але замість пояснень у нас все стигматизують. Десь щось йде не так – пояснюють тим, що хтось псих. Тому народ розгубився – він не розуміє. Коли народ чогось не розуміє, він все виводить на фарс. Йому так зрозуміліше і спокійніше. Тому країна буде продовжувати сміятися до першого реального випадку. А якщо все продовжуватиметься такими темпами, цей випадок настане. На мій превеликий жаль", – сказала Берадзе.

При цьому вона наголосила, що терористи не бувають психічно хворими. За її словами, щоб утримувати людей 12 годин або захопити відділення банку, потрібен інтелект. Душевно хворі люди не в змозі цього зробити. У терористів зовсім інша психологія, це – окрема наука.

Мене постійно питають, чи є той чи інший злочинець неврівноваженим. Що означає неврівноважений? Хто зараз в нашому соціумі врівноважений? У країні війна, криза, та COVID-19 з усіма його наслідками. Про врівноваженість не те, що у нашій країні, на нашій планеті зараз йдеться,
– сказала Берадзе.

"Ситуація все більше нагадує історію з казки, в якій хлопчик кричав "Вовки! Вовки!", люди бігли до нього на допомогу, а ніяких вовків не було. Це історія про те, що не потрібно грати зі страшними речами. Бо коли щось критичне трапиться по-справжньому, люди в це не повірять. Як би комічно не розвивалися ці історії, скільки б питань до них не виникало, якщо люди перестануть вірити у загрози – це призведе до того, що ми пропустимо щось дуже серйозне. Люди можуть поставитися до загроз халатно. І це призведе до катастрофи", – додала Фабричева.

Цікаво Небо і земля, – експерт порівняв затримання терористів в Луцьку та Києві

Обидві фахівчині зазначають, що таке напівжартівливе сприйняття загрози тероризму, яке ми маємо зараз – нормальна захисна реакція психіки на ненормальні обставини. Рівень тривожності у людей зараз завищений. Але постійно перебувати у стані тривоги неможливо.

"Коли тільки почалася війна, Києвом, прокотилася хвиля мінувань, які, на щастя, нічим не завершились. По собі пам'ятаю, момент, коли ми до цього адаптувалися. Я сиділа на манікюрі в одному з ТЦ. Раптом гучномовець повідомив про загрозу мінування, всіх закликали терміново залишити приміщення. Ми перезирнулись з моєю майстринею і продовжили манікюр. До того моменту ми до такого вже настільки звикли до цих псевдомінувань, що було зрозуміло, це – фальштревога. Тривожність не можна витримати постійно. Вона нівелюється чимось іще і людина хапається за позитивне підтвердження, на кшталт "Ну, раніше ж минулось, навіщо ж переживати", – сказала Фабричева.

Що із цим робити?

Пам’ятати, що ми живемо у потужному тривожному фоні, який поки не збирається послаблюватись. І дбати про себе та про своє оточення.

Фільтрувати інформаційний потік. Важливе правило, до якого варто вдаватись отримуючи інформацію: поменше знецінення, побільше здорового глузду.

"Потрібно тверезо оцінювати рівень компетенцій – якщо, наприклад, я не маю відношення до антитерористичної діяльності, я не можу оцінювати грамотність поведінки силовиків і реальність або фейковість терористичної загрози. Тому завжди аналізуйте джерела, з яких споживаєте інформацію, та рівень їх компетенції", – сказала Фабричева.

Зверніть увагу Полтавського терориста ліквідував снайпер: Аваков оприлюднив відео спецоперації 18+

Залишатись уважною людиною. "Якщо на вулиці щось у вас інтуїтивно викликає підозру або страшний інтерес, якщо комусь очевидно потрібна допомога – не ігноруйте. Будьте наполегливі у питанні виклику правоохоронців або рятувальних служб у разі потреби. Є ситуації, коли ви, як пересічний громадянин нічого не можете зробити без їх участі", – додала психолог.