Чому українські науковці виїжджають за кордон
Україна втрачає тих, від кого залежить її майбутнє і, зокрема, це відбувається через корупцію. Науковці, стомлені боротьбою з хабарництвом та бюрократією, виїздять за кордон.
З допомогою кольорових реанетів Кирило Пиршев досліджує клітинну загибель.
Читайте також: У Києві відбувся марш за науку
Із семи років своєї аспірантської діяльності у національній академії наук, близько півтори провів у лабораторіях Швейцарії, Франції та США. Кирило завжди повертався додому, однак спокуса залишитись, якій скорилися більшість колег, була. Перш за все через зарплату.
Вони не порівнювано вищі. В цю зарплату навіть закладають якусь надлишкову частину, щоб людина мала можливість подорожувати чи якось змінювати обстановку, а потім поверталася з новими силами,
– розповів науковець Кирило Пиршев.
Кирило готує реагенти. Таке ж обладнання він використовував і в США. Там часто буває так, що університет не купує техніку, а бере в оренду в спеціалізованих відділах. Іноземні університети слідкують за ними, а година на такому обладнанні може коштувати від 30 до 100-120 доларів.
Науковець Кирило Пиршев
Це, до прикладу, вирішило б проблеми з устаткуванням в Україні, кажуть науковці. Однак, обладнання – це лише одна із проблем. Міжнародний марш за науку закликає владу звернути увагу на вчених.
Намагаємося тут з колегами сприяти реформам, просуванню популяризації, ну і паралельно намагаємося робити в цих умовах науку,
– прокоментував старший науковий співробітник НАН Антон Сененко.
Антон Сененко - старший науковий співробітний інституту фізики НАН. Він вивчає молекулярну і атомну взаємодію. Свого часу працював у Франції, однак події Революція гідності і війна на Сході спонукали його продовжувати роботу в Україні.
Для себе я вирішив, що ні, але я ніколи не засуджую тих, хто вирішив мігрувати. Бо якщо ліки від раку мають бути винайдені на обладнанні у тій самій Франції чи США шляхом фінансування цієї країни, то вони мають бути винайдені якнайшвидше,
– зазначив Сененко.
Науковці скаржаться, із законних 1,7% ВВП, на науку виділяють лише 0,2%. І це не дивно, зважаючи на мізерний приріст валового продукту взагалі, кажуть у Міністерстві освіти. Там намагаються втримати українських геніїв. Найкращі наукові проекти за результатами спеціальної конкурсної програми МОН додатково фінансують з бюджету.
Марш за науку в Києві
У Міністерстві очікують на запуск національного фонду досліджень, що з наступного року надасть додаткові можливості для грантового фінансування наукових проектів. Також у планах базове фінансування наукової роботи в університетах. Поки про заможність в українських реаліях можна лише мріяти.
Науковці, які вирішили залишитися в Україні, роблять все, щоб ці мрії здійснилися. За кордон вони їздять обмінюватися досвідом, хоча й могли обрати легший спосіб, поїхавши туди назавжди.