Архів
Курси валют
Погода
15°C
21°C 9°C
  • понеділок
    24°C 10°C
  • вівторок
    25°C 14°C
  • середа
    26°C 15°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Чому українські науковці виїжджають за кордон

Україна втрачає тих, від кого залежить її майбутнє і, зокрема, це відбувається через корупцію. Науковці, стомлені боротьбою з хабарництвом та бюрократією, виїздять за кордон.

З допомогою кольорових реанетів Кирило Пиршев досліджує клітинну загибель.

Читайте також: У Києві відбувся марш за науку

Із семи років своєї аспірантської діяльності у національній академії наук, близько півтори провів у лабораторіях Швейцарії, Франції та США. Кирило завжди повертався додому, однак спокуса залишитись, якій скорилися більшість колег, була. Перш за все через зарплату.

Вони не порівнювано вищі. В цю зарплату навіть закладають якусь надлишкову частину, щоб людина мала можливість подорожувати чи якось змінювати обстановку, а потім поверталася з новими силами,
– розповів науковець Кирило Пиршев.

Кирило готує реагенти. Таке ж обладнання він використовував і в США. Там часто буває так, що університет не купує техніку, а бере в оренду в спеціалізованих відділах. Іноземні університети слідкують за ними, а година на такому обладнанні може коштувати від 30 до 100-120 доларів.


Науковець Кирило Пиршев

Це, до прикладу, вирішило б проблеми з устаткуванням в Україні, кажуть науковці. Однак, обладнання – це лише одна із проблем. Міжнародний марш за науку закликає владу звернути увагу на вчених.

Намагаємося тут з колегами сприяти реформам, просуванню популяризації, ну і паралельно намагаємося робити в цих умовах науку,
– прокоментував старший науковий співробітник НАН Антон Сененко.

Антон Сененко - старший науковий співробітний інституту фізики НАН. Він вивчає молекулярну і атомну взаємодію. Свого часу працював у Франції, однак події Революція гідності і війна на Сході спонукали його продовжувати роботу в Україні.

Для себе я вирішив, що ні, але я ніколи не засуджую тих, хто вирішив мігрувати. Бо якщо ліки від раку мають бути винайдені на обладнанні у тій самій Франції чи США шляхом фінансування цієї країни, то вони мають бути винайдені якнайшвидше,
– зазначив Сененко.

Науковці скаржаться, із законних 1,7% ВВП, на науку виділяють лише 0,2%. І це не дивно, зважаючи на мізерний приріст валового продукту взагалі, кажуть у Міністерстві освіти. Там намагаються втримати українських геніїв. Найкращі наукові проекти за результатами спеціальної конкурсної програми МОН додатково фінансують з бюджету.

Марш за науку в Києві
Марш за науку в Києві

У Міністерстві очікують на запуск національного фонду досліджень, що з наступного року надасть додаткові можливості для грантового фінансування наукових проектів. Також у планах базове фінансування наукової роботи в університетах. Поки про заможність в українських реаліях можна лише мріяти.

Науковці, які вирішили залишитися в Україні, роблять все, щоб ці мрії здійснилися. За кордон вони їздять обмінюватися досвідом, хоча й могли обрати легший спосіб, поїхавши туди назавжди.

Автор: Олена Кук
Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук