Чому відклали "реінтеграцію Донбасу": шантаж Росії чи політична гра із Заходом

Ініціатором законопроекту був голова РНБО Олександр Турчинов разом з Адміністрацією Президента. Концепція деокупації Донбасу, з'явилася ще в червні. Коли фінальну версію документу узгодили, в понеділок, 18 грудня, депутат від БПП Ірина Геращенко, яка у мінській підгрупі займається обміном полоненими, заявила, що визнання Росії окупантом може зірвати завершальну стадію обміну заручниками.

Президентська фракція домоглася відкладання реінтеграції до 16 січня. Обурені депутати "Народного фронту" вирішили поступилися колегам по коаліції, хоча були рішуче налаштовані проголосувати документ у цей четвер. Фронтовики не вірять союзникам і вважають, що відтягування дати пов’язане не із заручниками, а забаганками президента. Попри це, ніхто не готовий відповідати за зрив обміну і не хоче опинитися крайнім.

Президент

Крім обміну заручниками, у БПП називають й іншу причину відкладання реінтеграції та визнання Росію агресором, але не так гучно про це говорять, як про заручників.

Європейці чекають внесення змін у закон №7164 "Про особливий статус Донбасу" та рух у бік амністії бойовиків. Це другий закон по реінтеграції Донбасу, який Верховна Рада вже проголосувала. В Адміністрації Президента, у свою чергу, чекають від ЄС продовження антиросійських санкцій.

Це елемент гри з нашими партнерами. Ми говоримо, що зробимо свою частину роботи, але ви продовжте санкції. Зараз збільшилося лобі західних компаній, які страждають від російських санкцій. А про визнання Росії агресором розглянемо в січні,
– пояснює депутат від БПП Володимир Ар’єв.

Перенесення голосування на січень через обмін заручників та продовження санкцій підтвердив також голова фракції Артур Герасимов. Деякі депутати від БПП, зокрема представниця президента України Ірина Луценко все ж таки не називала причину, озвучену Ар’євим і натякала на партнерів з "Народного фронту".

Ірина Геращенко закликала проголосувати законопроект про "реінтеграцію Донбасу" у січні Фото: Ірина Геращенко

Цей законопроект вже кілька разів переносився, тоді жодних причин не оголошували. Так, спікер Андрій Парубій заявляв на початку грудня: "У нас величезна кількість пропозицій. Хочу нагадати – це закон про деокупацію, який має понад 600 правок і комітет з нього прийняв рішення. Він у нас на порядку денному". Але голосування вже мало точно відбутися 22 грудня.

Депутат від БПП, що лише зі слів своїх колег посвячений у деталі роботи над цим законопроектом, розповів, що його однопартійцям не сподобалося, що нібито "Народний фронт" переписав весь законопроект під себе. Схоже відреагувала Ірина Луценко. Мовляв, депутати своїми численними поправками викривили бачення Президента на вирішення конфлікту на Донбасі.

Читайте також: Чому в Раді відкладають реінтеграцію Донбасу: пояснення депутата

Фронтовики

Один з авторів законопроекту, депутат з фракції "Народного фронту" Дмитро Тимчук бачить у звинуваченні БПП політичні ігрища і відкидає звинувачення колег по коаліції.

За його словами, усі правки розглядали в робочій підгрупі комітету нацбезпеки під головуванням депутата від БПП Івана Вінника. Тому колегам немає чого нарікати на фінальну версію законопроекту.

Варто зазначити, що після опрацювання поправок у комітеті, законопроект до другого читання не публікувався понад тиждень.

Дмитро Тимчук вважає, що фінальна версія закону про реінтеграцію є спільною відповідальністю коаліції Фото: Апостоф

Депутатам БПП, які лише краєм вуха чули про законопроект, не подобається, що він є суто декларативним і що у ньому немає інструментів, якими буде здійснюватися повернення територій.

Ви, що хочете, щоб ми в законі описали військову операцію? І написали все, що ми будемо робити, якщо Путін залишить Донбас?
– обурюється Тимчук.

У той же час, фронтовики погоджуються, що закон декларативний. Вони вважають, що визнання Росії агресором на законодавчому рівні дозволить Україні вийти на інший рівень в міжнародних судах.

Тимчук погоджується, що єдиний аргумент зі сторони колег, в який хочеться вірити – голосування може зірвати обмін заручниками. Його однопартієць Юрій Береза навпаки глузує з таких аргументів. Він вважає, що Росія знайде, як зірвати обмін полоненими та без голосування про визнання її агресором.

Попри нібито логічне пояснення, чому слід відкласти до січня, керівництво "Народного фронту" з великою недовірою ставиться до зміни настроїв в президентській фракції.

Годі бавитися в політику! Треба вже голосувати. Якщо в четвер не буде, то жодного голосування у Верховній раді за участю "Народного фронту" не побачите,
– говорить розлючений фронтовик наприкінці дня у вівторок.

Позиція фронтовиків зрозуміла, саме їхня сила найбільше втратить у репутації від відтермінування, бо за останні кілька місяців поспіль партія заявляла, що домагатиметься визнати Росію агресором.

Читайте також: Відкладання реінтеграції Донбасу пов’язане з шантажем Росії, – Сюмар

Давайте, ми достойно пройдемо цей етап. І я би просила колег з "Народного фронту", щоб ми прийняли цей важливий закон до кінця цієї сесії, що триватиме до січня, – заявила у середу Ірина Геращенко.

Лідер "Народного фронту" у парламенті Максим Бурбак, який ще вчора заявляв про рішучість відстоювати внесення реінтеграції до порядку денного на четвер, в середу смиренно відповів Геращенко, що вони готові голосувати за цей проект будь-коли.

Зміни до другого читання

Ще один представник "Народного фронту" Сергій Пашинський розповів, що у законопроекті залишається формулювання АТО, однак з’являється порядок його припинення. Нагадаємо, у першій концепції цього закону Турчинов пропонував відмовитися від режиму АТО.

На думку авторів законопроекту, документ має важливу правову місію з узаконення використання Збройних сил України у мирний час. Хоча у відповідному законі є зміни від минулого року, які дозволять у режимі АТО використовувати військові формування. До другого читання законотворці розширили це поняття і крім ЗСУ, тепер в режимі АТО можна застосовувати всіх силовиків.

Після залишення російськими військами окупованих районів Донеччини, у певній місцевості президент своїм актом утворює військові адміністрації, які припиняють повноваження місцевих рад. Окремо може вводитися на цих територіях воєнний стан.