Декомунізація на Хмельниччині почалась ще до законів Порошенка

Позбуватись символів радянської епохи на Хмельниччині стали ще задовго до прийняття так званих законів про декомунізацію. Багато років поспіль вулицю у Хмельницькому знали як Червоноармійську. Тепер місцеві звикають називати її Європейською.

Ще два роки тому Хмельниччина лідирувала за кількістю пам’ятників Леніну. Та після революції гідності їх залишилось суттєво менше. Досі стоять ще кілька Кірових, Марксів, Чапаєвих, Затонських.

"На сьогодні ми маємо 14 населених пунктів, які ще мають, так би мовити, радянську назву: Радянське, Жовтневе, Червона Зірка і так далі. І маємо близько 70-ти пам’ятників тоталітарним вождям", — повідомила заступник голови Хмельницької облдержадміністрації Олександр Симчишин.

До змін місцева влада налаштована рішуче. Попереду — перейменування вулиць, сіл, демонтаж численних меморіальних таблиць. До прощання з радянським минулим місцеві ставлять по-різному. Одні — без особливого ентузіазму, інші – щиро підтримують.

Для декого боротьба з радянськими символами видається запізнілою. Що робити з десятками повалених ідолів? Місцева влада роздумує над створенням музею тоталітарного режиму.

Нагадаємо, Президент України 15 травня підписав пакет антикомуністичних законів.

Як відомо, 9 квітня Верховна Рада України підтримала внесений Кабінетом Міністрів законопроект про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, а також заборонила їх пропаганду і символіку.

Під заборону підпадають пам’ятники, зображення, гасла й цитати радянських керівників, назви міст, вулиць та підприємств, пов’язані з ними тощо. Однак зображення Леніна можуть залишатись у музеях та приватних колекціях.

Також Верховна Рада України прийняла за основу і в цілому закон про правовий статус і вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті.

Окрім того, Рада прийняла закон "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".