День жінок в науці: як вони змінюють світ на краще

Жінки та історія

У стародавньому світі наукове знання не було привілеєм чоловіків (на відміну від останніх півтори тисячі років) й історія зберегла нам кілька імен великих жінок, що прославились як науковці.

Читайте також Скільки заробляють жінки та чоловіки в Україні: значний розрив

Першою відомою жінкою-вченою вважається єгиптянка Меріт Птах, яка жила майже 5000 років тому, – у 27 столітті до нашої ери вона була головним лікарем фараонів. Також відомості про жінок-лікарів знаходимо у Гомера та інших античних авторів. Крім того, у Стародавній Греції відомі імена жінки-астронома Аглаоніки, математика Теано, вчительки Платона Діотіми та багатьох інших. Також є згадки про жінок-вчених у історичних джерелах у стародавніх Індії, Китаї, Кореї, Месопотамії тощо.

У середні віки наукове знання фактично монополізували чоловіки, а жінок, які намагалися порушити цю монополію могли оголосити відьмами та вбити. Тоді ж на Сході під тиском релігійних догм жінок змусили ховати свої обличчя й зачинили в гаремах. Втім, є відомості про жінок-науковців і в цей період історії людства.

В наш час в більшості країн жінки та чоловіки мають рівні права й у всіх з'явився рівний доступ до наукового знання, а значить – вже практично нікого не дивує той факт, що жінка пов'язала своє життя з наукою. Нобелівська премія 59 разів присуджувалась жінкам. Двічі цю найвищу наукову нагороду отримувала Марія Склодовська-Кюрі в галузі фізики та хімії.

Людство має завдячувати жінкам відкриттям циркулярної пилки та кевлару, газового опалювального котла, жінка була першим програмістом і першим автором мови програмування для комп'ютера, жінка була співавтором створення першого комп'ютера та автором відомих всім програмістам термінів bug і debugging, також завдяки жінці було винайдено Wi-FI та ще багато чого.

На жаль, імена жінок, які зробили чи не найважливіші відкриття в історії людства, нам не відомі. Адже це було у дописьменну епоху. Сучасні історики вважають, що саме жінки "винайшли" землеробство, чим забезпечили людському виду виживання та подальшій розвиток. Цілком вірогідно, перші відкриття у медицині та астрономії та біології зробили також жінки. Втім, є чимало жінок-вчених, імена яких відомі всьому світу. 24 канал розповідає про п'ятьох видатних жінок, що назавжди зв'язали своє ім'я з наукою та яким ми завдячуємо багатьом відкриттям.

Актуально Естонія стала єдиною країною в світі, яку очолили тільки жінки

Гіпатія Олександрійська

Гіпатія жила в 4 – 5 століттях нашої ери в Олександрії. Це єгипетське місто було одним з головних мегаполісів стародавнього світу. Вона була не лише науковцем, але й викладачем. Серед широкого кола її зацікавлень були філософія, астрономія, математика та механіка. Вважається, саме Гіпатії людство зобов'язане винайденням астролябії та планісфери – завдяки цим приладам мореплавці змогли наважитись на далекі подорожі й не боялися, що не будуть бачити землю на горизонті.

Гіпатія, можливий портрет / Фото British Museum

Також Гіпатії приписують винайдення апарату для дистиляції води та вимірювання її густини (ареометр). Також Гіпатія є автором кількох математичних трактатів. Ім'я цієї жінки було відоме на всю Римську імперію, після своєї трагічної смерті (її вбив натовп фанатиків за нез'ясованих обставин) вона стала легендою, нині її ім'я є символом мудрості та синонімом жінки-вченого, ім'ям Гіпатії названо астероїд, екзопланету та кратер на Місяці, вона стала героїнею повісті Олеся Бердника та праматір'ю цілого племені амазонок в романі Умберто Еко.

У 2009 році Алехандро Аменабар розповів історію Гіпатії у масштабному історичному фільмі "Агора", роль жінки-вченого зіграла оскароносна Рейчел Вайс.

Ада Лавлейс

Донька славетного англійського поета Байрона 19 століття – Ада Лавлейс – мала титул графині й належала до вищого світу. Наука була одним з її захоплень. Талановита дівчина дуже цікавилась фізикою та математикою, а завдяки зв'язкам своєї родини отримала можливість обмінюватись думками з найвидатнішими британськими вченими – Майклом Фарадеєм, Мері Сомервіль, Чарльзом Вітстаном, Чарльзом Беббіджем.

Прижиттєвий портрет Ади Лавлейс, 1840-й рік / Фото Вікіпедія

Винахід останнього – кембриджський професор математики створив прототип електронно-обчислювальної машини, так званої "аналітичної машини Беббіджа". Проєкт особливо зацікавив Аду. Вона стала авторкою алгоритму обчислення для цієї машини, що нині вважається першою комп'ютерною програмою, а вона – першим у світі програмістом. Жінка також передбачала, що "Машина Беббіджа", немов ткацький верстат, колись зможе ткати алгебраїчні формули та в майбутньому створювати музику та картини. Нагадаємо, це середина 19 століття й мрії Ади Лавлейс почнуть втілювати лише за сто років.

Читайте також Мерію Парижа оштрафували за "дуже високий показник фемінізації"

На жаль, матір трьох дітей пішла з життя через те, що у ті часи наука була далеко не завжди на висоті. Їй діагностували рак матки та вирішили лікувати його кровопусканням. Ні до чого хорошого таке призвести не могли – молода жінка померла у 36 років після невдалої процедури. Саме в цьому віці й саме від кровопускання загинув і батько Ади – Джордж Гордон Байрон.

На честь графині названо мову програмування – Ada, також Ада Лавлейс з'являється у 12-му сезоні культового серіалу "Доктор Хто".

Катерина Ющенко

Те, про що лише мріяла Ада Лавлейс, зробила українка Катерина Ющенко (уроджена Рвачьова). Вона народилась у 1919 році на Черкащині – в стародавньому Чигирині у родині вчителя.

У 1937 році її батьків репресували, а 17-річну Катерину виключили з Київського університету імені Тараса Шевченка, де вона навчалась на першому курсі фізмату. Доньці "ворогів народу" довелось їхати до Середньої Азії – аж в Самарканд, там у місцевому виші не дуже зважали на політичні моменти, а ще дали стипендію та забезпечили гуртожитком.

У роки Другої світової війни Катерина працювала на заводі, а згодом – запальником-підривником на шахті. Після війни їй дозволили повернутись до України – дівчина переїхала Стрий на Львівщині до старшого брата: працювала вчителькою у школі – викладала математику та українську мову.

Коли у Львові відкрили філію Інституту математики Академії Наук України – дівчина спробувала влаштуватись туди. Їй пощастило – вона зустріла очільника філії та показала йому свій диплом з п'ятірками. Той дав добро й Катерина стала працювати в відділі ймовірностей, де розробляла новий і перспективний напрямок обчислень.

Вона долучилась до радянської космічної програми та займалась прорахунком даних для запуску супутників. Заради останнього проєкту Ющенка на останніх місяцях вагітності переїздить до Києва, де на території колишнього монастиря Феофанія (тоді – під Києвом) очолює нову лабораторію.

Катерина Ющенка була одним з авторів створення першого радянського комп'ютера, стала автором його перших програм та розробила спеціально мову для електронно-обчислювальної машини (ЕОМ).

Розробка, авторкою якої є Катерина Ющенко, отримала назву "адресна мова". Її написанням Ющенко займалася поза основної роботи – вечорами, адже такі розробки не були передбачені офіційною програмою. Адресна мова стала першою в світі алгоритмічною мовою високого рівня,
– мовиться у великій статті, присвяченій Катерині Ющенко, у "Дзеркалі тижня".

На той час аналогів "адресній мові" українки у світі не було – лише за 5 років американка Ґрейс Гоппер створить свою мову програмування "Кобол".

Читайте також 10 прикладів, що жінки роблять, але нізащо в цьому не зізнаються

Розробка українки Ющенко стала основою для всієї радянської кібернетики. Втім, у 80-х перспективний проєкт став жертвою системної економічної кризи, яка поховала не лише його, а й саму "імперію зла". Втім, "адресна мова" стала прототипом інших алгоритмічних мов, які фактично започаткували нинішні комп'ютерні технології.

Катерина Ющенко – легендарна мати програмування:

Світова кібернетика хоч і пішла "американським шляхом", але ім'я Катерини Ющенко вписано в історію науки золотими літерами, саме вона є першим програмістом-практиком, а її портрет висить у галереї Музею комп'ютерної історії в Кремнієвій долині. Тому, цілком вірогідно, що Ілону Маску під час його майбутнього візиту до Житомира у музей Корольова, варто на зворотному шляху завітати і до Києва, де 70 років тому розроблялись проєкти, завдяки яким він у 2021 році на деякий час став найбагатшою людиною світу.

Марія Склодовська-Кюрі

Народжена у Варшаві Марія Склодовська стала знаменитою на весь світ у Франції. У Польщі, що тоді була окупована Російської імперією, жінки не мали права на вищу освіту. Натомість у Франції таких дивних у наш час обмежень не існувало.

Марія працювала гувернанткою, щоб заробити гроші на навчання старшої сестри, а після того, як та отримала медичну освіту, дівчина переїхала до неї у Францію та вступила до Сорбонни на факультет природничих наук. Марія продемонструвала свої таланти до навчання та стала першою на курсі фізики та другою – на курсі математики. Це був кінець 19 століття – золотий час знання, коли відбулася справжня наукова революція та було здійснено чимало наукових відкриттів, які докорінно змінили світ та людські уявлення про нього.

Читайте також 7 геніальних винаходів жінок, якими залюбки користуються чоловіки

Марія Склодовська та її чоловік П'єр Кюрі стали одними з найвідоміших науковців світу. Їх зацікавили явища магнетизму та радіоактивності. Вона відкрила два нові хімічні елементи – радій та полоній. Також Марія стала першою жінкою, яка отримала Нобелівську медаль. Ба більше – вона стала першою людиною, яка отримала 2 такі нагороди (1903 – фізика, 1911 – хімія).

Дві нобелівські лауреатки – Марія Кюрі з донькою Ірен / Фото Вікіпедія

Всього ж Марія здобула 10 наукових премій та 16 медалей. Вона була почесним членом 106 академій, наукових установ і товариств, серед них – "Львівська Політехніка". Склодовська-Кюрі читала у Львові лекції, була почесним доктором вишу та зробила чимало для популяризації наукових знань у місті. Зокрема, за допомоги вченої у Львові було створено радіологічну лабораторію, а львівські студенти за протекцією Склодовської-Кюрі отримали можливість навчатися у провідних вишах Європи.

Склодовська-Кюрі була нагороджена французьким орденом Почесного легіону. Також її справу продовжили діти – старша дочка Ірен Жоліо-Кюрі отримала Нобелівську премію з хімії 1935 року, а молодша – Єва Кюрі – написала біографію своєї славетної матері.

Барбара МакКлінток

Як і Марія Склодовська-Кюрі американка Барбара МакКлінток також отримала Нобелівську премію. Дослідження Барбари у царині генетики випередили свій час – у 1940-і роки науковий світ відмовився визнавати результати її роботи – молоду вчену буквально висміювали. Її твердження про те, що гени можуть змінювати ДНК завдяки мутаціям (мова про так звані "гени, що стрибають" та транспозони), зроблене завдяки дослідженню кукурудзи під мікроскопом, вважалися фантастичними, адже суперечили усталеній "хромосомній теорії".

Через це жінці-вченій навіть довелося залишити роботу в Університеті Міссурі – пізніше боси цього вишу будуть кусати собі лікті, адже через власну зарозумілість вони втратили легенду. Людство порозумнішало за кілька десятиліть – й у 1983 році Барбара отримала Нобелівську премію у 81 рік.

Чоловіки називали її Crazy Barbara, але вона змогла переконати усіх у своїй правоті / Фото Вікіпедія

Фактично відкриття МакКлінток започаткувало новий напрям у медицині. Завдяки цьому відкриттю людство навчилось виправляти генетичні захворювання у ембріонів. Можливо, незабаром вчені зможуть проводити аналогічні операції й з вже народженими людьми й синдром Дауна, гомоцистінурмія, хвороба Штаргарда та інші генетичні захворювання стануть виліковними. Все це було б неможливим без сміливої жінки, що поставила під сумнів основи генетики, яка раніше вважалась суто чоловічою наукою.

Схожі та подібні відкриття роблять жінки-вчені і зараз – в наш час у більшості країн світу вони отримали рівні можливості з чоловіками й тепер можуть займатись улюбленою справою і не зважати на застарілі гендерні стереотипи.