День Народження Надії Савченко. Історія Героїні

11 травня 2015, 12:26
Читать новость на русском

Надію Савченко вже понад 10 місяців незаконно утримують за ґратами у Росії. Попри тривале голодування та моральний тиск, Надія не здається. Сьогодні у неї День Народження. Ми згадали, якою є історія іменинниці від самого початку.

Завдяки залізній силі волі Надія Савченко вже стала символом України. Будучи у полоні, вона сміливо висловлює свою патріотичну позицію, принципово говорить українською. І не побоялась кинути виклик Путіну та його режиму.

Чому амбіції одної людини настільки нахабні, що просто підставляють під удар решту людей - своїх же людей? Під економічний удар, під удар, не дай Боже, війни. Для чого це потрібно одному наполеону з комплексами?,
— закликала Надія, знаходячись за ґратами.

Надія – воїн за покликанням. Служила в армії за контрактом, брала участь у миротворчій місії в Іраку. До минулого року була відома лише як одна з небагатьох українських жінок-льотчиць. Під час кривавих подій на Майдані не залишилась осторонь. Намагалась зупинити протистояння на Грушевського.

Кардинально життя Надії змінила неоголошена війна на Донбасі. Торік влітку старший лейтенант пішла з лав збройних сил і приєдналась до добровольчого батальйону "Айдар".

17 червня 2014 року на Луганщині Надія Савченко потрапила в полон до сепаратистів. І вже на першому допиті вона чітко озвучила свою позицію у конфлікті.

Після цього бойовики передали льотчицю російським спецслужбам, ті перевезли її у Воронеж. Порушуючи всі міжнародні норми, Надію 2 липня запроторили за ґрати. Пізніше перевели до московського СІЗО, де їй шиють вбивство двох російських журналістів.

Проте є реальний доказ того, що Надія Вікторівна Савченко за годину до загибелі російських журналістів Волошина і Корнелюка вже перебувала в полоні луганського батальйону "Зоря",
— переконує адвокат Марк Фейгін.

У Росії Надію звинувачують ще й у незаконному перетині кордону, хоча самі ж її і викрали. Та довести свою невинуватість у кишеньковому суді Путіна нереально. Щоразу їй продовжують термін ув'язнення. Востаннє постановили тримати під арештом до 30 червня.

Російському "басманному правосуддю", схоже, байдуже, що Надія – народний депутат України і навіть делегат ПАРЄ. А це дає їй дипломатичний імунітет.

Це перший випадок в історії РФ, коли чинний член ПАРЄ без жодних підстав утримується в тюрмі. Це кричуще беззаконня. Я надіюсь, відповідні міжнародні органи дадуть оцінку рано чи пізно, в тому числі і парламентська асамблея вже виносила резолюцію незаконним діям Росії,
— пояснює інший адвокат.

Аби висловити свій протест, 15 грудня Надія розпочала голодування. Це привернуло увагу усього світу – небайдужі масово почали висловлювати підтримку: надсилають листи, влаштовують акції, зокрема Твіт-шторми. Всі, затамувавши подих, рахують втрачені кілограми Надії, вболівають за її життя та здоров'я. А російська влада настільки боїться, що навіть у лікарні тримала кволу фізично та сильну духом українку за щільними ґратами.

Про звільнення усіх полонених, в тому числі і Савченко, домовились у Мінську, та для Путіна це не вказівка до дій. Тож українській бранці наша влада вирішує хоча б надати почесне звання.

Я вирішив присвоїти звання героя Савченко – жінці, яка стала символом незламності нашого духу, якщо хочете – символом нашої перемоги,
— сказав Президент Петро Порошенко.

Українська бранка мужньо витримала 83 дні голоду, потім її таки вмовили хоч час від часу приймати їжу, аби вижити. І хоча здоров'я Надії трохи похитнулось, вона не припиняє боротьбу.

Як розгортатиметься ця справа далі - спрогнозувати важко. Чи шукатимуть українські та світові можновладці важелі впливу на Путіна для звільнення Савченко і припинення агресії проти України загалом – питання залишається відкритим.

Ії сестра Віра Савченко розповідає, що це не її впертість, а зброя яку вона підняла. Повстала проти Кремля. І наче весь світ за неї але всі вмовляють спустити зброю, мовляв ти не переможеш, ще не таких ламали. Наразі вона зробила свою справу – привернула увагу світу. Надя розраховувала на Україну, але європейські політики більше на це відреагували. можливо, ця зброя вже вистріляна і треба міняти.

Наразі свої патріотичні почуття Надія втілює в малюнках, і сподівається продовжити свою боротьбу вже в Україні.