Нам теж було важко, – держсекретар Естонії відверто про діджиталізацію та кібербезпеку

В естонському посольстві поговорили з ним й про статус російської мови в країні, гуманітарну допомогу Україні, "Дію" та кібербезпеку. Під час розмови чиновник розповів, як у країні мотивують вакцинуватися, а також поділився власними правилами поведінки в інтернеті.

Мовне питання та гуманітарна допомога

Коли ви вперше відвідали Україну?

Вперше я відвідав Україну, коли мені був один рік. Ми з родиною близько шести разів відпочивали у Криму ще за часів Радянського Союзу. Востаннє був в Україні у 2003 році. З того часу країна надзвичайно змінилася.

Читайте також Ми також вчимося в України, – посол Естонії розповів про протидію пропаганді та демократію

Змінилася й Естонія. Громадяни країн Балтії, зокрема естонці наразі надають перевагу у спілкуванні національним мовам. Молодь й зовсім може не знати російську. Чому так сталося? Чи є в Естонії якась державна політика, яка регулює статус мови?

Дійсно, наразі чимало естонців спілкуються саме естонською. Багато людей, особливо молодих, просто не знають російську. Я нємножко (з рос. "трохи" – 24 канал) спілкуюся. В ресторані зможу замовити собі страви та напої. Однак робочі питання звик вирішувати саме естонською.

Після розпаду СРСР в Естонії майже не залишилося контактів з Росією. Естонці почали дивитися у бік Заходу та вивчати інші мови. Серед них – англійська, французька, німецька, іспанська, італійська.

Молодь вступає до західних університетів. У неї немає можливості та необхідності говорити російською, а мова потребує практики.

Водночас в естонських школах кожен може обирати, яку іноземну мову вивчати. У деяких закладах освіти навчають й одразу двом. Молоді майже не потрібно доклади зусиль для вивчення англійської, адже вона – мова відеоігор та YouTube.

Петеркоп: "Кібернапади допомагають покращити державні сервіси" / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук 

Під час офіційного візиту ви відвідали Донецьку та Луганську області, зокрема КПВВ "Золоте" та Авдіївку. Що обговорювали з представниками місцевої влади?

Ми обговорювали ситуацію, яка склалася на Сході Україні, а також як російська агресія змінила ставлення людей.

Протягом 2021 року Україна отримає від Естонії мільйон євро гуманітарної допомоги. В ООН уточнили, що ці кошти спрямують людям, які проживають в районах конфлікту на Сході України. Чи можемо ми очікувати гуманітарну допомогу наступного року?

Естонія – маленька та не дуже багата країна. На мою думку, гроші – це не єдине, чим ми можемо поділитися з Україною. Було б вигідно для наших країн обмінюватися досвідом. Естонії є чому повчитися й в незалежної України. Загалом у рамках візиту ми й говорили про те, як ще покращити співпрацю між Естонією та Україною у конкретних галузях.

"Дія", витік даних та вакцинація

Петеркоп: "Нам є чим пишатися. Естонія – єдина країна у світі, де ви на виборах можете електронно проголосувати" / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук 

У 2015-2018 роках ви очолювали Естонське управління інформаційної системи, яке відповідало за електронне урядування та кібербезпеку країни. Чи обговорювали ви з Михайлом Федоровим, міністром цифрової трансформації, застосунок "Дія"? Що можете сказати про цей сервіс державних послуг?

Я вперше побачив презентацію цього застосунку, то в мене немає достатньо знань, щоб надати ґрунтовний фідбек. Однак пан Федоров – дуже енергійна особистість. Нечасто у держструктурах можна зустріти таку людину. На основі першого враження можу сказати, що застосунок "Дія" у деяких випадках навіть більш просунутий за естонську інформаційну систему.

Цікаво знати Дія, злив даних про вакцинацію і російські соцмережі, – в РНБО розповіли, хто атакує Україну

Цієї весни відкриті дані вакцинованих з'явилися на сайті МОЗ (використовувалася інформація з порталу відкритих даних – 24) і всі охочі могли їх побачити та завантажити. 

Громадяни повинні довіряти державі. Інакше люди не будуть просто користуватися цифровими послугами, які вона надає. 

Нам теж було важко на шляху до цифровізації країни. Ми були бідною країною після здобуття незалежності, мали недостатньо ресурсів. Проте у кінці 90-х або на початку 2000-х наші молоді політики почали розвивати цифрові послуги.

E-Health – електронний медичний портал в Естонії / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук 

Стосовно довіри до держави. Як ви мотивуєте естонців робити щеплення від коронавірусу?

Я сам вакцинований препаратом AstraZeneca. І вже понад 60% естонців повністю вакциновані. Ми – доволі ліберальна країна. На законодавчому рівні ніхто не змушує вакцинуватися. Все вирішує роботодавець. Страх та санкції навряд змусять людей робити щеплення.

Ми намагаємося зробити вакцинацію максимально доступною для кожного. Можна щепитися у лікарнях, на роботі, в супермаркетах. Студенти-медики теж закликають громадян робити щеплення та пояснюють, чому це потрібно робити.

Дійсно, справжній виклик – змусити людей вакцинуватися, проте ми тільки за "позитивну" мотивацію. Знаю, що в інших країнах громадян мотивують грошима, однак це не шлях Естонії.

Після вакцинації на e-Health (електронному медичному порталі – 24 канал) з’явиться сертифікат і кожен естонець зможе його завантажити та надалі використовувати.

Кібербезпека цифрового суспільства

Петеркоп: "На законодавчому рівні ніхто не змушує вакцинуватися" / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук 

У 2007 році російські хакери атакували сайти естонського парламенту, інших держустанов, ЗМІ. Чи змінилися з того часу підходи до кібербезпеки?

Після масштабної кібератаки 2007 року чимало змінилося. Наші політики першими у Європі запустили організаційну структуру системи кібербезпеки. Можна сказати, що кібернапади допомагають покращити державні сервіси.

Найчастіше Естонію атакують російські та китайські хакери. Інколи нами цікавляться Північна Корея та Іран. У нас є система, як захищати особисту інформацію громадян. Торік ми почали проводити лекції для людей, яким вже є 55 років, щоб покращити їхню обізнаність у питаннях кібербезпеки.

Цікаво знати Рейдерські захоплення, скандал з Huawei та кібератаки: як Держспецзв’язок захищає Україну

Нам є чим пишатися. Естонія – єдина країна у світі, де ви на виборах можете електронно проголосувати. Вже одна третя населення так і робить. Незадовго до голосування ми нагадуємо людям, що потрібно оновити програмне забезпечення на комп’ютерах або ноутбуках.

Під час лекцій радимо естонцям ніколи не заходити на підозрілі чи невідомі сайти. Не натискати на незнайомі посилання та вкладення. І звісно, варто розібратися, яку інформацію вебсайти зчитають з ваших девайсів перед тим, як щось звантажувати з них.

У 2008-2010 роках ви працювали в Естонському посольстві у Вашингтоні. Порівняйте, як впроваджують цифрові сервіси в Естонії та США.

Основна різниця – у відносинах між громадянами та урядом. У Штатах люди довіряють компаніям Apple, Google, Microsoft, однак не хочуть ділитися особистою інформацією з владою. В Естонії ж зовсім інше суспільство.

Петеркоп: "Я використовую Facebook не для просування свого бренду, а для того, щоб залишатися на зв’язку з друзями та рідними" / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук 

Наостанок порадьте нашим громадянам та держслужбовцям, як потрібно поводитися у соцмережах.

У мене є тільки обліковий запис у Facebook. Я не додаю людей, яких особисто не знаю. Та й взагалі я використовую Facebook не для просування свого бренду, а для того, щоб залишатися на зв’язку з друзями та рідними. Мої доньки ще не користуються соцмережами, а дружина радиться стосовно публікацій.

Загалом в Естонії немає зводу правил, які б регулювали поведінку чиновників у соцмережах. Це особиста справа кожного. Я захоплююся людьми, які знаходять час та діляться важливою інформацією у себе на сторінках. Просто потрібно пам’ятати про ризики. Варто час від часу змінювати пароль та використовувати двокрокову автентифікацію.

Я використовую геолокацію на особистому телефоні на відміну від робочого, адже інколи необхідно замовити їжу чи викликати таксі. Якщо я хочу жити цифровим життям, то без цього ніяк не обійтися.