Децентралізація Зеленського: чому Рада не підтримує зміни до Конституції
У грудні 2019 року президент України вніс до Верховної Ради законопроєкт зі змінами до Конституції щодо децентралізації влади. Цей законопроєкт мав би завершити реформу, яка почалася за минулої влади, а відтак передати на місця більше повноважень. Та спочатку профільний комітет повернув законопроєкт на доопрацювання, а новий варіант відкликав сам Зеленський.
У першому варіанті законопроєкту Верховній Раді надавалося право більшістю голосів змінювати правовий статус окремих територій. Тобто народні депутати, маючи 226 голосів на підтримку, змогли б надати Донбасу особливий статус.
Читайте також: Децентралізація: чи отримає Донбас окремі повноваження
Тоді першими на сполох забили представники місцевих громад. До них приєдналися й міжнародні партнери, зокрема, посольство Німеччини та Канади.
"В доопрацьованій редакції президента є лише статус в межах адміністративно-територіального устрою. Це означає, що на рівні закону про засади – це громади, округи або області. А от про особливості там вказані конкретні два місця – Київ та Севастополь", – пояснив народний депутат від фракції "Слуга народу" Віталій Безгін.
Законопроєкт передбачає такі зміни:
- надання громадам більше повноважень;
- можливість самостійно розпоряджатися фінансами, тим самим покращувати послуги для населення;
- запроваджує інститут префектів.
До останнього пункту в експертів було найбільше зауважень.
Що таке інститут префектів?Це установи, які замінять державні адміністрації. Префектів призначатиме президент. Вони наглядатимуть за дотриманням законів на місцях та видаватимуть власні акти, обов'язкові для виконання. У разі необхідності – навіть зупинятимуть рішення місцевої влади.
Префекти формуватимуть свої офіси (фактично – замість адміністрацій). Обіймати посаду зможуть лише три роки і не більше одного терміну, весь цей час префект підконтрольний і підзвітний главі держави і Кабміну.
Експерт з питань децентралізації Руслан Рохов зауважив, що якщо такі повноваження будуть у префекта, то він підмінятиме собою громаду.
Фактично, держава замість громади буде вирішувати, які рішення правильні, а які ні. Тоді міський голова буде слухатися не своїх мешканців, а муситиме придивлятися до політичної позиції префекта,
– додав Руслан Рохов.
Також якщо префект побачить порушення Конституції чи загрозу національній безпеці у діях місцевої влади, то зможе просити президента тимчасово зупинити повноваження міської ради чи голови громади.
Нині ж зміни до Конституції мають доопрацювати вже втретє. На цей раз залучили експертів та представників місцевих громад. Лише після того, як дійдуть спільної згоди, законопроєкт винесуть на голосування у сесійну залу. Для змін до Конституції необхідно щонайменше 300 голосів.