Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Децентралізація: чи отримає Донбас окремі повноваження

      1310 Читать новость на русском
      Президент Зеленський пропонує змінити Конституцію і запровадити інший територіальний устрій / 24 канал

      Запропоновані Зеленським зміни до Конституції щодо децентралізації викликали дискусію. Передусім, через певні побоювання можливого отримання областями більших повноважень. Про переваги і недоліки документу – далі в матеріалі 24 каналу.

      Увага: З'явився текст закону Зеленського зі змінами до Конституції щодо децентралізації: що зміниться

      Особливий статус Донбасу 

      Екснардеп Юрій Ганущак підкреслює: законопроєкт президента Зеленського навпаки – убезпечує державу від можливої федералізації і наданню Донбасу особливого статусу.

      Положення про скасування переліку областей – крок до унітарності України. Нинішній перелік – ознака федеративної держави. Немає можливості для особливих статусів. Мовиться про правовий статус усіх адміністративно-територіальних одиниць України, а не окремо Донбасу. Це страшилки і маніпуляції,
      – наголошує Юрій Ганущак.

      Експерт Ярослав Макітра в інтерв’ю телеканалу "Рада" зазначає: на відміну від змін до Конституції, які подавав Порошенко, немає положень про надання особливого статусу областям. У законопроєкті Порошенка можливість особливого статусу передбачалася прикінцевими положеннями.

      особливий статус донбасу
      Зміни, запропоновані Зеленським, виключають автономію ОРДЛО і окремі вибори / Фото Getty

      Політолог Петро Олещук також відзначає: цілком очікувано, що в документі змін до Конституції жодних згадок про ОРДЛО. На відміну від спроби часів Порошенка, коли децентралізація провалилася саме тому, що в текст відповідних змін "вписали" згадку про "особливості" окремих регіонів.

      Читайте також: Яким територіям можуть надавати особливий статус: що відомо про децентралізацію

      Префекти – потрібні чи ні?

      На переконання фахівців, запровадження інституту префектів цілком правильне. За словами Юрія Ганущака, добре, що пропонується розмежування між державою і місцевим самоврядуванням. Політолог Ярослав Макітра зауважує: префекти були і в попередньому документі, запропонованим п’ятим президентом Порошенком.

      Згідно законопроєкту, префекти мають право зупинити рішення громад, облрад, відсторонювати від посади, розпускати орган і звернутися до Конституційного суду, підкреслюють експерти.

      Але чітко вказано: це стосується тільки випадків, коли є загроза територіальній цілісності і нацбезпеці. Ця норма під час війни дає головнокомандуючому можливість швидких рішень для збереження цілісності держави,
      – переконаний Ярослав Макітра.

      Хто такі префекти?
      На рівні округів і регіонів будуть префекти, які замінять нинішніх голів облдержадміністрацій. Префекти призначатимуться та звільняється префект на 3 роки президентом за поданням уряду. Префект зможе призупиняти акти місцевих органів влади з одночасним зверненням до Конституційного суду, якщо буде загроза територіальній цілісності або нацбезпеці.

      децентралізація
      Що зміниться у Конституції щодо децентралізації / Інфографіка 24 канал

      Цікаво: Зеленський показує Путіну принциповість: експерт про закон щодо статусу ОРДЛО

      При цьому, як зауважує Ганущак, вирішення таких питань – прерогатива не КС, а звичайних судів. На думку експерта, є спроби президента трохи збільшити свої повноваження.

      У варіанті Порошенка розширення повноважень глави держави були занадто очевидні. У даному законопроєкті не надто великі повноваження президента. І їх можна нейтралізувати ухваленням окремих законів,
      – зазначає Юрій Ганущак.

      Але погано, вважає він, що в систему розпуску місцевих рад і оголошення дострокових виборів задіяний парламент, який може у будь-який момент прийняти відповідне рішення. На його переконання, система не працюватиме, бо президента, який звернеться до парламенту з поданням про дострокові вибори, нардепи можуть не підтримати.

      Читайте також: За кадром нормандського саміту: про спірні питання і майбутнє Донбасу

      Дискусійне положення – правовий статус адміністративних одиниць

      Спостерігачі висловлюють певні зауваження щодо положення про розпуск місцевих рад і оголошення дострокових виборів. Ярослав Макітра наголошує: дискусійний момент у тому, що правовий статус адміністративних одиниць визначається законами України. Тобто 226 нардепів можуть у будь-який момент окремому регіону надати ті чи інші повноваження. Хоча, вважає експерт, це положення має і зворотній ефект, таким чином можна посилити пряме президентське правління в регіонах.

      Мер Дніпра Борис Філатов переконаний, що запропонований механізм дозволить парламенту змінювати територіальний устрій міста чи області, як заманеться.

      Президент Зеленський пропонує ввести такий перелік адміністративно-територіальних одиниць:

      • громада;
      • округ;
      • область;
      • Автономна Республіка Крим.

      Юрій Ганущак відзначає: термін округ набагато кращий, ніж район. Хоча пропонувалися повіти.

      Петро Порошенко
      Порошенко хотів більше собі повноважень і пропонував особливий статус регіонам / Фото Getty

      За словами голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, зміни до Конституції потрібні, щоб завершити адміністративно-територіальну реформу.

      Треба визначити по-новому систему адміністративно-територіальних одиниць і ліквідувати райдержадміністрації з тими повноваженнями, які вони мають сьогодні. Передбачити виконкоми обласних рад. Ще є дискусійне питання: зберігати окружні ради чи ні. Законопроєкт їх зберігає,
      – говорить Ігор Коліушко.

      До речі, в окупаційній адміністрації "ДНР" заявили, що законопроєкт суперечить мінським угодам і надає можливість центральній владі позбавляти регіони особливого статусу в будь-який момент, а "ЛНР" вимагає погодження з ними змін до Конституції.

      Експерти наголошують: з одного боку, нинішній законопроєкт подібний до документу Порошенка. З іншого, реформу децентралізації треба завершити. Чи знайдеться в парламенті для внесення змін до Конституції "300+1" голос – питання. Хоча фракція "Європейська солідарність" Порошенка у даній ситуації цілком може проголосувати за. У такому випадку наприкінці весни 2020 року по всій Україні можуть пройти місцеві вибори.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук