Дорого й сердито: чи прийде в Україну катарський газ?

Там же зазначалося й про те, що Банкова бачить два шляхи отримання катарського газу – "через термінал в Польщі, а також турецьким маршрутом через Босфор". Глава держави зазначив, що переговори з цього питання відбудуться вже найближчим часом. Проте чи дійсно все майже вирішено і газ з Катару – на півдорозі до України? Чи це обіцянка з серії "завершити війну протягом двох тижнів"? На жаль, останнє ближче до істини. А загалом ситуація з катарським газом є наступною.

Читайте також: Україна запровадила безвіз з найбагатшою країною світу

Ідея не нова

Про диверсифікацію джерел постачання газу в Україну говорили ще за правління Януковича. Тоді ж – а саме влітку 2010-го – з подачі екс-президента було ухвалене рішення про запуск "Національного проекту LNG-термінал". Йшлося про побудову терміналу з регазифікації зрідженого палива, яке – як очікувалось – надходитиме з країн Північної та Західної Африки (Алжиру, Єгипту, Нігерії), з Перської затоки (Катару), а також з Каспійського регіону (Азербайджану та Туркменістану). При цьому на момент запуску проекту основні надії покладали саме на каспійський газ.

20 березня Петро Порошенко зустрівся з еміром Катару шейхом Тамімом бін Хамада Аль Тані, який зацікавлений у постачанні в Україну катарського скрапленого газу

Термінал мали заповнити п'ятьма мільярдами кубів каспійського газу – принаймні, саме про це делегація українського Міненерго у квітні 2011-го року домовлялася з азербайджанськими колегами. Користь від такої операції була очевидною: Азербайджан, своєю чергою, і сам включається у диверсифікацію (якщо мати на увазі маршрути постачання палива), Україна долає гнітючу залежність від "Газпрому", країни Центральної Європи отримують каспійський газ через український термінал.

Втім, варіант із катарським газом не відкидали також. У 2012-му тодішній прем'єр Микола Азаров говорив таке:

Україна наполегливо працює над диверсифікацією джерел постачань газу і вивчає можливість придбання газу в Катарі, а також способи доставки газу. Ціна катарського газу з урахуванням доставки на сьогоднішній день в три рази нижче ціни російського газу... На сьогодні Катар є третім світовим виробником зрідженого газу, який почав використання нових технологій його виробництва, що для України дуже цікаво з урахуванням планів з будівництва LNG-терміналу. А політичні контакти між Україною та Катаром налагоджені на досить високому рівні, що дає надію на конкретні результати щодо співпраці в газовій сфері,
– заявляв він.

Однак перед тим, як святкувати "конкретні результати", варто було добудувати термінал. Передбачалося, що перший газ пройде ним вже восени 2013-го, проте на той час у країни були дещо інші "клопоти", а в її влади – яка терміново пакувала валізи, аби бігти в напрямку Ростова, – й поготів. У 2014 році новий прем'єр Арсеній Яценюк заявив, що Україна повертається до ідеї з LNG-терміналом, але на сьогодні вона так само далека від втілення, як і у 2013-2014 рр. Втім, як заявив Петро Порошенко, Україна планує скористатися польським терміналом або ж постачатиме газ "по турецькому маршруту через Босфор". Розглянемо ці дві концепції.

Читайте також: Порошенко у Катарі: про що ще, крім безвізу, домовився президент

Туреччина vs Польща

Як зазначає гендиректор ТОВ "Нафтогазбудінформатика" Леонід Уніговський, варіант із Босфором – заздалегідь програшний, бо тут ми стикаємося із небажанням Туреччини співпрацювати в цій царині. "Танкери з нафтою (місцева влада) пропускає, а метановози – ні. Незважаючи на неодноразові зусилля України (їздили урядові делегації, домовлялися, намагалися впливати, було кілька засідань українсько-турецької групи з цієї проблеми), турецька влада так і не дала дозволу на проходження метановозів через Босфор. Питання, наскільки мені відомо, досі не врегульоване. Чи означає це, що вирішити його неможливо? Вважаю, що не означає. Ще в той час, коли наша компанія займалася проектом LNG-терміналу, до нас зверталася юридична компанія з США, яка пропонувала свої послуги з лобіювання питання перед турецьким урядом. Але тоді питання заглухло", – каже Уніговський.

Про альтернативний шлях надходження скрапленого газу – через турецький Босфор – доведеться забути, бо влада Туреччини не дає дозволу на проходження її територіальними водами метановозів

Отже, Туреччину з її заборонами поки що відкладаємо набік. А як щодо Польщі? Експерт з енергетичного ринку Валентин Землянський вважає, що й це – доволі утопічний намір, якщо тільки Україна не хоче істотно переплачувати за блакитне паливо.

Постачання катарського газу в Україну є цілком реальним, це можна зробити через Польщу. Питання в ціні – це буде приблизно на 100 доларів дорожче європейської ціни, і приблизно на 150 доларів дорожче газпромівської (…). Ми допомагатимемо братам полякам, тому що у них є термінал і контракт з Катаром, який є економічно невигідним. Вони зараз намагаються цей газ, умовно кажучи, збути, а Україна традиційно простягає руку допомоги. Або поляки простягають нам руку допомоги, але за дуже дорого,
– переконаний експерт.

Із Землянським солідарний й Леонід Уніговський, який підкреслює, що ключовим є питання ціни. "За нинішньою угодою, яка укладена між Катаром і Польщею, газ на польський ринок, наскільки мені відомо, може поставлятися за ціною близько 370 дол. за 1 тис. куб. м. З огляду на те, що ринкова ціна газу в Україні становить 220-230 дол. за 1 тис. куб. м, це дуже дорого. У той же час, про яку ціну міг домовитися президент Петро Порошенко, мені не відомо. Чи міг Катар запропонувати Україні якусь пільгову ціну? Міг. Не виключено, що мова могла йти про бартер – поставка скрапленого газу в обмін на продовольство або будь-які товари (Україна вже багато років експортує в Катар зерно, борошно, м'ясо). До того ж, як відомо, катарські компанії щосили цікавляться можливостями отримання у власність українських сільгоспземель".

Польський LNG-термінал у Свіноуйсьце. Звідти до України може надходити катарський газ, але за ціною, яка є для нас невигідною, говорять експерти

"Безумовно, газ із Катару коштує дорожче, ніж якби була можливість купувати його у "Газпрому". Але він може бути добрим підстраховуванням на випадок різкого похолодання і відсутності вільних обсягів газу для продажу в Європі. Ми вже спостерігали таку ситуацію на початку березня. Через відмову "Газпрому" постачати в Україну газ в обсягах, передбачених рішенням Стокгольмського арбітражу, "Нафтогаз" був змушений терміново закуповувати газ в Польщі. Компанія визнала, що купила його за ціною на 34% більшу за ту, по якій планувала купувати газ у "Газпрому", – пише Уніговський.

Читайте також: Історія газових війн України: коли все почалося та чим закінчиться

Тому, як бачимо, ідея з катарським газом і складна в реалізації, й економічно нерентабельна. Можливо, ситуація була б інакшою, якби Україна мала власний LNG-термінал. Проте сподівання на останній дезавуює заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор Прокопів, який говорить таке:

Сьогодні не бачимо тих, хто б інвестував в Україні в будівництво LNG-терміналу. "Нафтогаз України" відмовився, сказавши, що це не є для нього доцільним економічно, держава Україна також не готова надавати свої гарантії, тому що це сумнівний проект,
– засвідчує Прокопів.

При цьому, за його словами, скраплений газ допоміг би Україні відмовитися від газу "з російським корінням". "Не є секретом, що сьогодні Україна отримує газ не з Росії, а отримує газ на західному кордоні, і значний ресурс цього газу у фізичному колі знову ж таки має російське коріння, тому доцільність LNG-терміналу полягає, в першу чергу, в отриманні фізичних обсягів не російського газу", – зазначає Прокопів.

І хоч це розуміють й у профільному міністерстві, й – хотілось би думати – у "вищих ешелонах влади", позбуватися газу із "російським корінням" в Україні не квапляться. Натомість будують ілюзії й тішать ними себе, а також тих потенційних партнерів (як-от Польщу, приміром), які матимуть від втілення українських примарних проектів очевидний для себе зиск.

Читайте також: Україна і "блакитне паливо": у кого купуємо газ та на що він йде