Майбутнє за дронами: як учні та студенти змагалися на FPV-перегонах в Ужгороді – репортаж

В умовах військового протистояння з Росією, яке може ще тривати багато років навіть після припинення гарячої фази війни, потреба в нових головах і руках для оборонної промисловості лише зростатиме. Один із прикладів того, як молодь вливається у сфери miltech – це Академія SkyFall від однойменного виробника дронів. Спільно з Міністерством освіти і науки України SkyFall започаткували Всеукраїнську Лігу з FPV-перегонів – ініціативу, покликану перетворити студентський інтерес до безпілотних систем на системне навчання та інженерну творчість. 

Перші змагання "Студентської технологічної ліги з FPV-перегонів" відбулися в Ужгороді та зібрали понад 80 команд із 50 закладів вищої та професійно-технічної освіти з усіх регіонів країни. Головний задум Ліги – масштабувати через освіту український прорив у безпілотниках: формувати середовище, де молоді інженери, пілоти й розробники отримують реальні інструменти для створення технологій майбутнього.

Змагання проходили на спеціально облаштованій трасі з елементами різної складності, де оцінювали як техніку пілотування, так і швидкість ухвалення рішень. Студенти літали на 7-дюймових вологозахищених FPV-дронах SHRIKE – апаратах, що на фронті входять до першої трійки за кількістю підтверджених уражень у зв’язці з бомберами Vampire; саме Shrike нещодавно вперше знищив у повітрі російський Мі-8. За об’єктивністю стежили судді з 10-го армійського корпусу, 9-ї бригади СБС і інструктори SkyFall з бойовим досвідом. 24 Канал відвідав захід і поспілкувався з його учасниками та організаторами про молодь у miltech.

Важливо! За підсумками стартового етапу перемогла команда "Жало" Хмельницького політехнічного фахового коледжу. Друге та третє місце посіли команди "Авіатор" та LAB34 КАІ.

Читайте також "Воювати мають роботи, а не люди": на що здатні НРК на полі бою та чому Україні потрібно сотні тисяч

"Навчання пілотування дронами – це річ першої потреби"

На першому колі переміг першокурсник Києво-Могилянської академії Данило Бега. За його словами, ключовим викликом було подолати хвилювання – і це вдалося завдяки ретельній підготовці. Перед змаганнями могилянці змоделювали трасу в симуляторі "один в один" і вивчили її напам’ять. 

Юні пілоти / Фото 24 Каналу

Почав літати на дронах, мабуть, ще від початку повномасштабної війни – у 2022–2023 роках, із перервами. Колись літав, колись ні. А останні два тижні перед змаганнями ми дуже активно готувалися. Про змагання нам повідомив викладач. Сказав: хлопці, заряджені ви чи ні – давайте брати участь! Хочете – приєднуйтесь. Ми були заряджені, хотіли, тож зібрали команду з трьох людей. Підготувалися, приїхали – і зараз виступаємо, 
– поділився Данило із 24 Каналом.

Разом із ним у команді Сергій – капітан, і Ярослав – технічний інженер. 

Данило Бега / Фото 24 Каналу

На думку Данила, навчання пілотування дронами – це річ першої потреби. Будь-хто, хто навчається в університеті – незалежно від спеціальності – має так чи інакше опановувати сфери, пов’язані з війною: чи це медицина, чи дрони, чи інженерна справа. Усе, що допомагає нашій перемозі, потрібно вивчати. 

"Особливо це стосується технічних спеціальностей: окрім своєї галузі, вони мають володіти базовими навичками у сфері FPV-дронів. Це, мабуть, одна з найнеобхідніших навичок на сучасній війні, бо попит на пілотів FPV-дронів тільки зростатиме", – вважає переможець першого кола.

Пілот однієї з команд / Фото 24 Каналу

Ми тренувалися самостійно: літали у симуляторах, а кілька разів на тиждень виходили в поле — між деревами, у вузьких проміжках. Жодних спеціальних шкіл чи тренерів у нас не було – просто багато практики. Незалежно від змагань ми теж літаємо, але не так часто – може, раз на місяць. І не лише на FPV-дронах, а й на інших типах безпілотників. А конкретно до змагань тренувалися саме на трасах між деревами, у вузьких проходах тощо, 
– пояснив шлях до успіху Данило.

"Навчили вже понад 12 тисяч операторів і техніків"

Керівник Академії SkyFall Сергій окреслив у коментарі 24 Каналу дві паралельні лінії їхньої роботи: безоплатну підготовку військових операторів і техніків (дрони Vampire, Shrike, та перехоплювач P-1 Sun), а також популяризацію інженерії БпЛА в освітніх закладах. 

Академія навчає виключно військових – безоплатно, каже Сергій: "Готуємо операторів і техніків для керування та обслуговування бомберів Vampire, FPV-дронів Shrike, а також дронів-перехоплювачів P-1 Sun, які збивають ворожі ракети". Навчання проводиться постійно – щотижня, з понеділка по п’ятницю, як у Києві, так і в точках, наближених до бойових дій. В Академії є курси пілотів і курси інженерів, адже дрони багаторазові, їх треба ремонтувати й обслуговувати.

Сергій з Академії SkyFall / Фото 24 Каналу

Якщо говорити про FPV, то у нас є курс інженерії БпЛА – це навчання зі збирання, налаштування, програмування й прошивки дронів. Такі курси ми проводимо також у закладах освіти, щоб популяризувати інженерію й заохочувати студентів вивчати нові технології, 
– додає співрозмовник у коментарі 24 Каналу.

В Академії вже навчили понад 12 тисяч операторів і техніків. Також тривають курси підготовки інструкторів для сил оборони – для навчальних центрів. 

Vampire та Shrike / Фото 24 Каналу

На змаганнях в Ужгороді було представлено понад 80 команд – це більш ніж 50 закладів освіти: як військові, так і цивільні. Серед них, наприклад, Національна академія Нацгвардії, Академія СБУ, Академія Державної прикордонної служби, Києво-Могилянська академія, НУБіП, Львівська політехніка тощо. Зареєструвалося понад 80 команд, хоча за олімпійською системою до основної частини мали пройти лише 32. На фінальному етапі відбирали саме з такої кількості. На трасі були ворота, рамки різної конфігурації, і завдання екіпажу – пролетіти їх без помилок. Ті, хто пройшли трасу найшвидше, переходили далі.

Далі все відбулося за олімпійською системою: 32 команди ділилися на четвірки, з кожної четвірки далі проходять дві кращі. Потім – 16 команд, 8, 4 – це вже півфінал і фінал. У фіналі визначили перше, друге і третє місця. Призи – це якісна апаратура та FPV-окуляри, щоб команди могли після змагань удосконалювати свої навички. "Бо, можливо, саме ці студенти стануть майбутніми інженерами, які не лише пілотують, а й створюють нові технології", – додає Сергій.

Дрони на трасі / Фото 24 Каналу

До теми Потрібно тисячі в день: які в України є дрони-перехоплювачі та чи зможуть закрити небо від "Шахедів"

Ми проводимо ці змагання не просто серед студентів, а саме серед закладів освіти. Це важливо, бо таким чином ми мотивуємо університети розвивати свої технічні напрямки: відкривати гуртки, впроваджувати нові курси, розвивати викладачів, створювати інфраструктуру. Ми як академія готові допомагати – навчати педагогів, ділитися досвідом, розвивати навчальну базу. Окремо навчаємо вчителів предмета "Захист України". Бо коли вчитель ніколи не тримав дрон у руках і розповідає лише з підручника чи з YouTube, то якість освіти, звісно, страждає. А коли він у нас проходить курс, сам керує Vampyr чи Shrike, – тоді ці знання передаються дітям набагато ефективніше, 
– пояснив Сергій.

Він називає змагання одним зі способів популяризації інженерії та стимулювання університетів підтримувати цей рух: "Це ефективний інструмент, коли університет бачить, що інший виступає краще, то замислюється, чому так, і починає розвивати свій напрям".

Академія планує зробити цю подію щорічною, створивши окрему лігу FPV-змагань серед університетів. Щороку визначатиметься новий переможець, який утримуватиме титул до наступного сезону. Траса залишиться тією самою і на наступному етапі – умови рівні для всіх.

Скільки було заявок від студентів?

Андрій Вітренко, заступник міністра освіти і науки України, вважає важливим поширення подібних ініціатив серед студентів. 

STEM-освіта – математика, технології, фізика, хімія – усе це зараз надзвичайно важливо для розвитку країни. Ми маємо вдосконалювати технології, які допомагають нам боротися з ворогом. Друге – це національно-патріотичне виховання. І третє – демонстрація тих досягнень, яких уже сьогодні досяг наш науково-технічний комплекс, 
– зазначив Вітренко у коментарі 24 Каналу.

На початку розрахунок був на 30 команд. Але отримали понад сто заявок, тож навіть довелося проводити відбір серед охочих, ділиться Вітренко. На жаль, не всі змогли потрапити цього разу, але в майбутньому є плани масштабувати проєкт – залучати не лише університети системи Міністерства освіти і науки, а й виші Міністерства внутрішніх справ. Вітренко впевнений, що після цих перших змагань заявок стане ще більше.

Я дуже радий, що така кількість молодих людей сьогодні разом з нами. Вони в захопленні. Спочатку думали, що все буде простіше, але траса виявилася складною. Не всі долітають до фінішу, але майстерність росте. І, що головне, вони запалилися – кажуть, що тренуватимуться ще більше, 
– додає заступник міністра МОН.

Чому дрони такі важливі?

Суддя з позивним "Mona Lisa" називає Лігу стартом нової ери в безпілотних системах: змагання зібрали активне студентське ком’юніті, яке швидко опановує miltech-компетенції та прагне системних знань. На її переконання, такі події мають бути регулярними й виходити за межі країни – із залученням партнерських університетів. 

Данило Яковлев, інший суддя-військовослужбовець, наголосив у коментарі 24 Каналу – також важливо говорити про культуру поводження зі зброєю, дронами й усім, що з цим пов’язано. Це серйозна справа – і добре, що змагання сприяють формуванню цієї культури. 

Данило Яковлев / Фото 24 Каналу

Ми не можемо цього уникнути: відбувається певна мілітаризація суспільства, і треба вміти з цим працювати. Кожен українець має мати фах або спеціальність, яка в майбутньому може допомогти країні. Я сподіваюся, що такі змагання, особливо серед студентів і школярів, сприятимуть поширенню цієї культури – люди перестануть боятися армії, страху щодо техніки чи помилок стане менше. Це позитивно, 
– зазначив Данило.

За спостереженнями SkyFall, ураження дронами становлять значну частку втрат на фронті – близько 80 – 90% уражень техніки й супротивника. "Треба визнати цей факт: якби не культура дронів і не використання БПЛА, ситуація на фронті була б значно гіршою", – додає співрозмовник. Зараз, за його словами, культура дронів піднялася, і багато з тих, хто тут бере участь, будуть далі щось робити: конструювати, винаходити нові рішення. 

Читайте також Чому дрони тепер важче збивати й чи треба глушити мобільний зв'язок під час атак: пояснює Храпчинський

Сьогодні багато людей, хто пробує себе в дронах, вже розуміють: якщо раніше літали на маленьких апаратах, то зараз є дрони значно більші, є системи, що нагадують ракети за формою й розмірами — але це техніки, якими теж можна керувати. Впровадження таких знань – це добре: ми станемо більш захищеними й зменшимо ризики майбутніх загроз, 
– зауважує Яковлев.

Дебют Всеукраїнської Ліги з FPV-перегонів показав, що українська miltech-освіта має потужний запит від студентів й готовність держави та індустрії підсилювати його згори. Поєднання бойового досвіду інструкторів, університетської інженерії та студентської мотивації створює ланцюжок, який формує базу для майбутнього української оборонки. А самі змагання дають показують молоді шлях до професійної спільноти, що вже сьогодні впливає на безпеку України.