Росія полює на українські АЗС: чи залишиться Україна без пального та що буде з цінами

Росія змінила тактику ударів по паливній інфраструктурі України. Якщо раніше основними цілями були нафтобази та логістичні об'єкти, то навесні 2026 року окупанти почали системно атакувати автозаправні станції. 

За останні кілька місяців було пошкоджено або ж знищено понад сотню автозаправних станцій. Попри це, наразі український паливний ринок залишається стабільним. Проте, якщо не розв'язати цю проблему комплексно, невдовзі логістичні ризики для забезпечення, особливо прифронтових регіонів, лише зростатимуть, що з часом може позначитися і на вартості пального.  

24 Канал дізнався, чи загрожують атаки Росії на АЗС дефіцитом пального, як це може вплинути на вартість бензину та дизпального і які рішення варто прийняти для захисту паливної інфраструктури. 

Яка ситуація на ринку пального через атаки Росії по українських АЗС

Енергетичний експерт Володимир Омельченко розповів у розмові з 24 Каналом, що попри посилення російських атак на автозаправні комплекси, передумов для дефіциту пального в Україні наразі немає. Водночас удари по АЗС вже створюють проблеми з роботою станцій у прифронтових регіонах. 

• За оцінкою видання "НафтоРинок", станом на початок липня було пошкоджено щонайменше 137 об'єктів. Натомість СЕО WOG Андрій Пивоварський на початку липня заявив, що станом на кінець червня, в Україні згоріло понад 150 АЗС. Він додав, що майже щотижня атаки зазнають нафтобази та інші об'єкти паливної інфраструктури. Водночас на початку липня число АЗС, які були атаковані росіянами, могло сягнути вже близько 200.
• Як відомо, найбільше ударів по АЗС припадало на Сумську, Харківську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську області, а також Київ. Водночас станом на 1 липня Росія здійснила одну із наймасованіших атак на паливну інфраструктуру Дніпропетровщини, де за одну ніч було пошкоджено 5 автозаправних станцій, повідомив голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.
• Згодом під російські удари потрапило щонайменше 3 автозаправні комплекси мережі "Укрнафта" у Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях. А у період з 3 липня по 6 липня було пошкоджено щонайменше 5 паливних операторів в Україні: SOCAR, OKKO, WOG, "БРСМ", BVS і Marshal.

Чи вплинули атаки на ціни на пальне

Омельченко наголошує, що дефіциту пального в Україні наразі немає, адже компанії забезпечують ринок імпортними нафтопродуктами. Водночас це не скасовує проблем із доставленням та роботою автозаправних станцій у прифронтових регіонах, які регулярно зазнають російських атак.

Нагадуємо! Нещодавно голова Офісу президента Кирило Буданов розповів, що ознак паливної кризи у столиці не бачить, але проблема залишається актуальною для прифронтових областей. 

Попри це, масштабні атаки на АЗС поки що не стали визначальним чинником зміни цін на пальне в Україні. За словами Омельченка, їхній вплив є обмеженим, тоді як вирішальну роль відіграє вартість імпортного ресурсу. 

Частково це може бути таким фактором, але він незначний, не критичний. Головний фактор, який визначає ціни на АЗС, – це імпортний паритет, 
– зазначає експерт.

Про стабільність на ринку пального в Україні додає і CEO WOG Андрій Пивоварський. Він називає причиною такого диверсифікованого паливного ринку. Адже українські АЗС мають десятки постачальників, різні маршрути імпорту та розгалужену логістику. 

Це підтверджує і динаміка середніх цін на пальне, яка, попри посилення атак, не зазнала суттєвих змін. У період з початку травня до початку липня, за даними Консалтингової групи А-95, вартість була на такому рівні:

• Станом на 1 травня, бензин А-95 становив 72,36 гривні за літр, бензин А-92 – 67,18 гривні за літр, а дизпальне – 88,04 гривні за літр. Натомість вже наприкінці місяця середня вартість бензину А-95 зросла до 75,94 гривні за літр, а А-92 – до 69,71 гривні. Подешевшало лише дизпальне – до 86,05 гривні за літр.
• Станом на 1 червня бензин А-95 фактично не змінився в ціні та становив 75,98 гривні за літр. Те саме стосувалося бензину А-92 – 69,71 гривні за літр. Дизпальне ж трішки зросло в ціні до 85,54 гривні за літр.
• Ситуація наприкінці місяця була вже дещо іншою, зокрема через те, що бензин А-95 впав до 74,59 гривні, а А-92 – до 68,85 гривні. Найбільше втратило ціну дизпальне – ледь не на 10 гривень, до 76,19 гривні за літр.
• Перший тиждень липня не змінив ситуації. Ціни фактично не змінилися з кінця червня: А-95 – в районі 74,57 – 74,60 гривні за літр, А-92 – у діапазоні 68,80 – 69,50 гривні за літр, а дизпальне – між 75,90 та 76 гривнями за літр. 

Довідка: наведений аналіз свідчить, що системні атаки Росії на українських АЗС поки не мали визначального впливу на вартість пального. Річ у тім, що ціни на заправках залежать насамперед від ситуації на світовому ринку нафти, вартості імпортних нафтопродуктів та логістики. І після зниження напруги на Близькому Сході ціни знову почали коригуватися вниз.

Як адаптувати систему, щоб пальне не зникло з АЗС

Однак ігнорувати той факт, що проблема російських атак на автозаправні станції дійсно існує, не можна. Її потрібно комплексно вирішувати, каже про це у коментарі 24 Каналу енергетичний експерт Геннадій Рябцев. Наразі повністю захистити всю паливну інфраструктуру фізично неможливо, адже це дорого та важко.

Саме тому одним із напрямків, на думку Рябцева, має залишатися посилення ППО. Попри те, що Сили оборони вже перехоплюють значну частину засобів повітряного ураження, цього недостатньо. 

Крім того, не менш важливо перебудувати систему постачання пального до прифронтових областей. Для цього необхідно розосередити запаси та децентралізувати логістику, збільшивши кількість точок, з яких можна відпускати пальне, зокрема мобільних. Для цього, за словами пана Геннадія, варто переглянути частину регуляторних вимог, як-от обов'язкове ліцензування підприємств, які зберігають більш ніж 200 літрів пального.

Це не означає, що потрібно повернути бочки чи якісь підзабірні заправки. Ні, в жодному разі. Така децентралізація має бути контрольованою з боку військових адміністрацій, а будь-які порушення щодо безпечності і якості нафтопродуктів мають дуже жорстко каратися, 
– підкреслив він. 

Рябцев також переконаний, що такі регуляторні послаблення мають діяти виключно у прифронтових регіонах, які найбільше потерпають від російських ударів, а не по всій країні. 

Крім того, він пропонує знизити бар'єри для виходу малих і регіональних мереж на ринок, зокрема, скасувати вимогу щодо сплати авансового внеску для АЗС та не допустити монополізації гуртового ринку великими мережами. 

Знаю, що зараз готує Нафтогазова асоціація відповідні пропозиції, які полягають, навпаки, у більшій централізації ринку й у виділенні коштів держави на захист заправок в тих регіонах, де вони не зазнають жорстких атак. Але більшість членів Нафтогазової асоціації вже давно пішли з прифронтових регіонів, особливо із зони 20 – 40 кілометрів від лінії фронту. І тому, якщо уряд буде прислухатися до рекомендацій цих великих гравців, то він не розв'яже проблему, а навпаки, створить нову та неефективно витратить кошти платників податків, 
– підсумовує Рябцев. 

Водночас дискусія точиться не лише навколо способів фізичного захисту паливної інфраструктури, а й щодо того, якою має бути система стратегічних запасів пального в умовах війни. На цьому ще на початку липня наголосив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Які запаси на нафтобазах, коли полюють вже на АЗС та бензовози? У Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Чернігівській, Сумській, Херсонській областях немає жодної вцілілої нафтобази. Та й на правобережжі погоріло чимало. Луцьк, Рівне, Тернопіль, Львів, Вінниця – ну всюди вже горіло, це ж всі бачили, 
– написав Куюн. 

Також він додав, що уряд вирішив реанімувати та запустити систему мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, яка мала запрацювати ще у 2024 році, але була заблокована. Відповідно до цього, 50% мінімальних запасів повинно зберігатися за кордоном. 

Дехто в уряді багатіє думкою, що якщо ми 50% запасів зберігатимемо за кордоном (обов'язкова норма закону), то нам їх у час "Ч" віддадуть. Я вже не кажу про те, що великих вільних місткостей у сусідів немає, не кажучи вже про те, що ті місткості якимось чином треба ще залучити в нормативну базу України, 
– заявив експерт.

Куюн також попередив, що виконання нових вимог потребуватиме значних додаткових витрат для операторів ринку: закупити запас, десь його зберігати, до того ж компенсувати втрати тощо. Відповідно, це може відобразитися на цінах для кінцевих споживачів – орієнтовно декілька гривень на літр. 

Доцільніше зберігати систему запасів на мінімальному рівні, який можна буде розподілити між АЗС та невеликими сховищами. До того ж навіть без обов'язкової системи мінімальних запасів український паливний ринок зміг пройти весняну кризу без перебоїв у постачанні.