Азія допомагає підтримувати військову економіку Росії: чому це урок для США, – The Economist

Санкції проти Росії запровадили понад 30 країн так званого цивілізованого Заходу. Ба більше, обмеження торкнулися безлічі секторів. Йдеться про енергоресурси, фінанси, технології, туризм, постачання тощо. Ключова ціль була – підвищити вартість продовження війни для Росії.

Редакція 24 Каналу переклала та адаптувала матеріал The Economist "Asia’s commercial heft helps keep Russia’s war economy going".

Цікаво Як вбити російську нафтову економіку, – The National Interest

Як війна Росії проти України змінила світову торгівлю

Цікаво, що після цього відбулася реорганізація торгівлі у світі, що підкреслює невпинне зміщення світового економічного центру тяжіння на Схід. Перш за все йдеться про Азію, на яку припадає дві п'ятих світового ВВП.

Комерційна привабливість регіону, яка зростає, поглинула значну частину торгівлі, яку Росія раніше вела із Заходом, підриваючи санкції. І це попри те, що три з шести азійських країн, які приєдналися до санкцій – Японія, Австралія та Південна Корея – входять до п'ятірки найбільших економік регіону.

Важливо! США варто враховувати цей момент, якщо вони коли-небудь розмірковуватимуть над тим, щоб накласти аналогічні санкції на Китай.

Фактор Китаю та Азії

Очевидно, що саме Китай, який очолює Сі Цзіньпін, зробив найбільше, аби підірвати санкції Заходу проти Росії. Обсяги торгівлі між Росією та Китаєм зросли на 29% у 2022 році, а за минулий рік цей показник, ймовірно, ще більший. Китай та Гонконг на сьогодні є одними із ключових постачальників мікросхем до Росії.

Це важливо виділити, оскільки йдеться про підрив зусиль цивілізованого Заходу, які спрямовані на те, щоб позбавити Росію інтегральних схем, які критично важливі для продовження війни. Крім того, Піднебесна дуже швидко стала головним постачальником автівок та смартфонів до держави-агресорки.

Підтримка Китаю для Росії – це далеко не єдиний фактор, який впливає на ситуацію. Зокрема, нещодавно стало відомо, що росіяни отримують складні верстати з Тайваню, попри широкомасштабні санкції. Росія отримує все що потрібно завдяки посередникам у Туреччині та інших країнах.

У Центральній Азії Казахстан і Киргизстан є головними каналами для так званого "паралельного імпорту" в Росію, який тримається в тіні. Обсяги торгівлі між цими країнами та Росією стрімко зростають.

Додають, що санкції від старту розробляли із врахуванням апатії в Азії. Альтернатива для Заходу – примус до впровадження масових та невибіркових "вторинних" санкцій. Йдеться про заходи, які направлені проти третіх сторін, які допомагають Росії.

Проте Азія занадто важлива для Заходу в економічному та геополітичному плані, щоб погрожувати такими заходами.

Чому нафта заслуговує на особливу увагу

Ще один важливий приклад – це нафта. Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європа купувала три п’ятих російської нафти. Проте ситуація різко змінилася, оскільки наклала ембарго на сировину з Росії, яку транспортують морським шляхом.

Натомість експорт російської нафти до Азії зріс більше ніж вдвічі загалом. Індія є ключовим імпортером російського чорного золота. Тоді як Сінгапур у досить дивній позиції. Країна засудила російську агресію проти України та була єдиним учасником Асоціації держав Південно-Східної Азії, яка запровадила санкції проти Москви. Водночас нафта стала винятком, адже Сінгапур – це гігант у секторі нафтопереробки та і нафтотрейдингу.

Крім того, у країні також розташований найпотужніший у світі бункерувальний порт. За рік до травня 2023 року імпорт російської нафти зріс майже вдвічі. Попит на зберігання також зріс, що свідчить про те, що російські нафтопродукти змішуються і продаються як нафта, яка не походить з Росії, з соковитою націнкою.

Певною мірою апетит Азії до російської нафти вигідний для Заходу. США та Європа намагалися використати свій контроль над сектором морських страховок та суден, щоб обмежити ціни на російську нафту. Тож Захід прагне водночас забезпечувати надходження нафти на ринок, при цьому уникаючи глобального дефіциту, який би зашкодив їхнім споживачам.

Проте російські продажі в Азію також чітко свідчать про те, що навіть якби Захід хотів зупинити експорт російської нафти, то не зумів би це зробити. Цінова стеля також має низку серйозних недоліків. Для прикладу, Росія експортує сировину з ігноруванням санкцій завдяки "тіньовому флоту", на який припадає приблизно 10% від усіх танкерів. Тому Росії вдається заробляти на експорті нафти.

Крім того, в країнах Азії активно обговорюють, наскільки США можуть посилити вторинні санкції проти суб’єктів з регіону, які допомагають Росії та підтримують її військову економіку. Варто зауважити, що у грудні американський президент Джо Байден видав указ, який деталізує вторинні заходи проти іноземних фірм і банків. Виглядає так, що банки в країнах Азії, зацікавлені у тому, щоб їх сприймали як законослухняних.

Ризики для США

Проте існують серйозні ризики, якщо Захід успішно використає інструмент вторинних санкцій задля примусу азійських країн. За словами дослідника санкцій з Корнелльського університету Ніколаса Малдера, довгостроковий ризик полягає в тому, що економічна війна підриває два важливих аспекти:

• першість фінансової системи, яка заснована на доларі США;
• вплив Америки в Азії.

Експерт додав, якщо США мають такі проблеми з тим, щоб змусити Азію підтримати режим санкцій проти такої (для них) відносно неважливої країни, як Росія, то варто замислитися, наскільки більше проблем буде мати Вашингтон з сусідами Китаю, якщо країна коли-небудь спробує запровадити подібний режим проти військового та економічного лідера регіону.