Чи буде долар по 50, ріст цін і чому НБУ підняв облікову ставку: інтерв'ю з Катериною Рожковою

Національний банк України 2 червня підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Це різке підняття має на меті захистити доходи та заощадження українців у національній валюті. Відповідно, рішення буде мати вплив на курс долара, кредитування та ставки депозитів у банках.

Важливо Світовий банк погодив транш у майже 1,5 мільярда доларів для України: на що підуть ці гроші

Ми поговорили з першою заступницею голови Нацбанку Катериною Рожковою у межах проєкту "Інтерв'ю24" наступного дня після рішення по обліковій ставці, 3 червня. Першу частину розмови про те, як підняття облікової ставки вплине на економіку країни, за яких умов НБУ повернеться до вільного курсоутворення, чи чекати нам долар по 50 або коли він може повернутися у довоєнний курс, що буде з цінами – читайте далі.

Інтерв'ю з першою заступницею НБУ Катериною Рожковою: дивіться відео

 

Чому Нацбанк радикально підняв облікову ставку і як це вплине на економіку

2 червня НБУ підвищив облікову ставку з 10 до 25%. Це різке збільшення. Чому НБУ погодився на такий радикальний крок і як він має посилити українську економіку?

Справді, 2 червня ми прийняли рішення підвищити облікову ставку – і одразу ж посипались запитання: "Чому ви це зробили, варто чи ні? Можливо, треба було поступово".

Щоб дати обґрунтовану відповідь, варто подивитися, які зміни відбулись в економіці з початку повномасштабної війни.

У перші півтора місяця цієї війни економіка фактично була зупинена: більшість підприємств припинили роботу, багато людей змушені були покинути свої домівки, потреби звузились до мінімальних (їжа, ліки тощо). Але поступово підприємства, бізнес почали адаптуватися до економіки воєнного часу та, хоч і не в повному обсязі, але відновлювати свою роботу. Змінились і споживчі настрої населення. Швидшими темпами почав відновлюватись імпорт, створюючи попит на валютному ринку.

Разом з тим прискорилась інфляція.

• Ціни зростають, з одного боку, через те, що в нас подорожчала логістика, зруйнована інфраструктура, не працюють порти. Ми бачимо, що є прямі втрати в бізнесу. Це одна частина.
• Друга частина – це вартість енергоносіїв, вартість пального. Вона також впливає на собівартість продукції.
• Третє – це взагалі світова інфляція, яку ми імпортуємо, коли імпортуємо товари. Це все впливає на інфляцію в Україні.

Що таке облікова ставка? Це один із інструментів монетарної політики, за допомогою якого Національний банк України встановлює орієнтир стосовно вартості залучених та розміщених грошових коштів. Перш за все, це стосується банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку України.

І якщо на початку, в умовах шоку, всі думали лише про свої базові потреби, то зараз і бізнес, і населення повернулися до економічної логіки ухвалення рішень.

А економічна логіка в умовах прискорення інфляції говорить, що треба шукати інструменти або активи, які дозволять вберегти гривневі кошти від неї.

І що роблять люди, коли бачать, що ростуть ціни і в них немає альтернативи? Що вони можуть зробити? Вони можуть зняти гривні й піти спробувати купити долар. Що відбувається в цьому випадку? Попит на готівковий долар зростає, ціна на нього зростає. І ми бачимо сплески на готівковому ринку, спекулятивні сплески курсу й таке інше.

Якщо людина не може купити долар, що вона робить? Купує собі щось дороге й надовго, поки воно не подорожчало. Наприклад, купує пральну машину, автомобіль, телевізор… А це, до речі, все імпортовані товари, на які ми витрачаємо валюту з наших золотовалютних резервів.

Натомість якби у людини була альтернатива, скажімо, покласти гроші на депозит під привабливу ставку, то вона могла б подумати: "А, може, дійсно, навіщо мені цей телевізор? Хай поки що побуде старий, а я краще покладу гроші на депозит й отримаю відсотки".

Або, скажімо, якби Міністерство фінансів все ж таки підвищило дохідність своїх військових облігацій, це б також стало альтернативою купівлі валюти чи дорогих товарів, ураховуючи, що дуже багато людей сьогодні інвестують на патріотизмі. Але дохідність цих облігацій поки значно нижча інфляції.

Тому коли ми підвищили ставку, побачивши, що відбувається з попитом та в економіці, ми хотіли зробити 2 речі.

Перше – дати можливість громадянам убезпечити свої заощадження від знецінення. Це можуть бути банківські депозити, якщо банки піднімуть ставки. І цими інструментами можуть бути цінні папери уряду, якщо уряд, знову ж таки, підвищить ставки.

Що ми отримаємо? У такому випадку люди зможуть обирати, що їм вигідніше:

• придбати якийсь дорогий товар;
• купити готівкову валюту по курсу, який не зрозумілий за ціною, бо спекулянти бачать попит і користуються цим, "задирають" курс. Ще незрозуміло насправді, хто виграє, придбавши за високим курсом готівкову валюту.
• покласти гроші на депозит й отримувати щомісячний дохід чи накопичувальний за якийсь період, що частково компенсує втрати від інфляції.

Якщо людина не буде купувати дорогі імпортні товари, а покладе гроші на депозит, то імпорт цих товарів скоротиться й не буде тиснути на наші золотовалютні резерви. Це спростить ситуацію сьогодні, бо в нас резерви скорочуються. Це зрозуміло, бо експорт скоротився вдвічі у порівнянні з довоєнним. Валютної виручки зараз стільки немає. Обсяги імпорту також скоротилися, але номенклатура майже така, як до війни.

Тому наше рішення підвищити облікову ставку – це такий собі сигнал ринку, за допомогою якого ми намагаємося захистити доходи та заощадження громадян, наші золотовалютні резерви і стабілізувати готівковий-валютний ринок.

Як підняття облікової ставки вплине на курс долара, депозити, кредити і великі компанії

Як ви думаєте, через підвищення облікової ставки українці будуть більше класти гроші на депозити і менше братимуть кредити? І як це вплине на великі компанії – можливо, для них це стане ударом? Адже особливо складно буде брати кредити компаніям, які долучатимуться до відбудови країни.

Сьогодні головним чинником, що впливає на вартість кредиту, є ризик війни. Банки з початку війни вже підняли відсоткові ставки за кредитами, попри те, що ми, Національний банк, не рухали нашу облікову ставку.

Як бути підприємцям у цьому контексті й чого чекати далі? Насправді, якщо банки зараз піднімуть відсоткові ставки за депозитами, це не буде лінійно й прямо впливати на загальну вартість коштів банківської системи. Тому що кошти в банківській системі складаються зі строкових депозитів, по яких сьогодні ставки в гривні на рівні 7 – 7,5% у середньому, та із залишків за поточними рахунками, по яких взагалі ставки значно нижчі.

Тому середня вартість гривневих ресурсів у великих та системно важливих банках на рівні 3,5% – 4% річних в гривні. І навіть якщо банки піднімуть зараз ставки за депозитами, на загальну вартість це вплине дуже помірно.

Потрібно також розуміти, що все відбуватиметься поступово. Депозит має закінчитися, потім буде нова депозитна угода, тобто це не одномоментне підняття ставок по всіх депозитах, які існують. Тому не буде такого прямого, швидкого і руйнуючого впливу.

Якщо повернутися до ставок за кредитами.

• По-перше, через те, що загальна вартість ресурсів не здорожчає так сильно – воно і не має відобразитися за ставками на кредитах.
• По-друге, банки сьогодні насправді конкурують між собою за хороших клієнтів, тому що попит на кредити, на жаль, також є сильно пригніченим. Інвестиційних кредитів майже немає, тому що немає інвестицій. Але є кредити в обігові кошти – це ті підприємства, які сьогодні продовжують працювати, мають надходження. Тобто банки конкурують за них. І ця конкуренція не дозволить дуже високо підіймати ставки.
• Третє – сьогодні кредитування переважно відбувається за програмою "5-7-9". Це та урядова програма, за якою уряд компенсує бізнесу частину відсоткової ставки. З початку війни за цими програмами було видано 28 мільярдів гривень кредитних коштів. Левова частка цих коштів – аграріям (близько 17 мільярдів). Це логічно, тому що у нас тривала посівна. Але зараз посівна вже поступово закінчується і починає кредитуватися інший бізнес.

Отже, через ці всі фактори не буде руйнівного, дуже значного підвищення відсоткової ставки за кредитами.

Як в принципі підвищення облікової ставки має вплинути на курс валют, адже зараз курс продають по 30 – 36 гривень? Чи валюта почне дешевшати?

Якщо люди оберуть розміщення коштів в депозити, а не купівлю готівкового долара, то попит у цьому сегменті ринку знизиться і відповідно він впливатиме на зниження курсу. Ціна на готівковому валютному ринку напряму залежить від попиту та пропозиції.

За яких умов НБУ повернеться до вільного курсоутворення

Повернемося до курсу. У перший день війни Нацбанк заморозив курс долара на рівні 29,25 гривні. За яких умов Нацбанк повернеться до вільного курсоутворення? Чи може це трапитися до кінця воєнного стану?

Давайте розділимо готівковий і безготівковий курси. Ми зафіксували курс гривні до долара 24 лютого на рівні 29,25 гривні за долар для безготівкових операцій.

Для чого? Сьогодні, якщо я отримала валютну виручку і продаю цю валюту на міжбанківському ринку, то роблю це по курсу 29,25 + 1%. І всі говорять: "Експортерам не вигідно". Але коли я як експортер (скажімо, я аграрій) купую добрива, а ми їх імпортуємо, то я ж теж їх купую за 29,25 + 1%. Тобто в нас зафіксований курс для експортно-імпортних операцій. Коли експортери купують, вони купують за цим же курсом.

Далі. Коли імпортери сьогодні завозять в Україну товари критичного імпорту, які потрібні для оборони, в тому числі пальне, медичні товари, вони імпортують їх теж по курсу 29,25 гривні. І населення, яке йде купувати медичні товари, пальне, продукти харчування – теж купує їх по цьому ж курсу. 

Ба більше, співробітники компаній-експортерів та компаній-імпортерів – це звичайні громадяни, тобто споживачі товарів. Якби цей курс на безготівковому ринку був би вищим, то в першу чергу постраждали б кінцеві споживачі, бо вони купують усі ці товари. Це також тиснуло б на бізнес, бо співробітники, ймовірно, просили б підвищення зарплат.

Тому цей курс чітко зафіксовано та введені валютні обмеження. Для чого ми це робимо? Тому що наші міжнародні резерви сьогодні втратили величезну частину регулярних надходжень. Нам нема, чим їх замістити. Через це ми маємо якимось чином скоротити витрати. Ми скоротили їх, коли ввели перелік критичного імпорту (який, на жаль, сьогодні вже розширений майже до 100% довоєнного), коли заборонили продавати безготівкову валюту громадянам.

Тому на безготівковому ринку ця ситуація буде продовжуватися доти, поки ми не побачимо якоїсь відносної стабілізації. Що я маю на увазі? У першу чергу поки ми не побачимо, що експорт потрохи відновлюється і є якісь регулярні надходження. Скажімо, зараз Мінагро та уряд працюють над тим, щоб розширити можливості експортерів. Якщо буде можливість розширити експорт, надходжень буде більше і це допоможе нам стабілізувати ринок.

Друге – треба повернути мита на імпортний товар. Відповідно попит на імпорт і його обсяг мають скоротитися. І це буде так: надходження до резервів збільшується, а виток з резервів потрохи зменшується.

Зверніть увагу Війна показала, хто справжні друзі України: промовиста карта Європи

Далі – міжнародна фінансова допомога. Зараз напрацьовується механізм, як анонсовані 19 мільярдів доларів (від G7 та ЄС) та 8 мільярдів доларів (від Сполучених Штатів) будуть до нас надходити, з якою регулярністю. Вони також дадуть нам можливість отримати регулярні надходження.

За реалізації цих умов ми зможемо говорити про те, коли і як будемо повертатися до ринкового курсу на безготівковому сегменті. І це буде поступово, обережно, аби запобігти стрибкам курсу. Я не можу вам сказати: "Це буде через місяць чи через два". Це не питання дати. Мають скластися відповідні передумови, за яких ринок буде здатен до збалансування.

Банки наразі продають людям лише ту валюту, яку раніше викупили. Навіщо таке обмеження, якщо банки вже вільні у виборі курсу? Чи зняття НБУ обмежень щодо готівкового курсу повернуло операції на легальний ринок?

От ми говоримо про готівковий ринок, який не має жодного стосунку до критичного імпорту.

Хтось хоче просто придбати валюту для себе, хтось купує валюту для фінансування так званого сірого імпорту – коли ми купили валюту й поїхали за кордон, придбали там якийсь товар, привезли й починаємо його продавати в Україні.

У першу чергу – це не критичні потреби держави. Тому витрачати дефіцитні резерви на ці операції – не наше завдання.

Саме тому ми дозволяємо банками продавати стільки, скільки вони викупили в населення. Якби ми сказали "продавайте, скільки хочете", то банкам потрібно було б десь брати цю валюту? Це означає, що ми мали б зі своїх резервів її продати. По суті ми б витрачали резерви не на критичний імпорт, а на те, щоб задовольнити потреби населення в готівковому доларі. А це сьогодні, в умовах війни, не є нашим завданням.

Чому ФОПи конвертують валюту за різним курсом

Нещодавно співзасновник Monobank Олег Гороховський заявив, що своїм останнім рішенням Нацбанк фактично скасував єдиний курс – і тепер конвертація для ФОПів відбувається за різним курсом – у додатку, в касах банків. Зокрема, ФОПи, які отримують дохід в доларах, а це велика частина айтішників, скаржаться, що нова політика НБУ врізала їхні доходи у валюті на 17 – 20%. Раніше вони могли продавати долар умовно за 29,55 гривні, а купувати за тою ж ціною. Відповідно зараз вони можуть купувати долар за ринковим курсом – 30 – 36 гривень. Можете пояснити цю ситуацію, будь ласка?

Звичайно. Хочу сказати, що безготівковий і готівковий курс ніколи не були однакові. Ніколи в житті. Скільки я себе памʼятаю – вони завжди відрізнялися. Є операційні витрати, які відрізняють безготівкові операції від готівкових. Але ще є операції цього спекулятивного попиту, коли готівковий курс реагує швидше.

Другий момент – карткові курси чи курси по розрахунку картками – вони також ніколи не були однаковими з офіційним курсом чи з курсом безготівкового ринку. Вони відрізнялися й зазвичай були вищі – і курс, і комісія. Тому така ситуація була завжди. Це, щоб ми розуміли контекст, тому що іноді люди просто маніпулюють.

Цікаво Чому ФОПи незадоволені валютною політикою НБУ

Тепер повернемося до ФОПів-айтішників. Сьогодні вони є фізичними особами підприємцями, зареєстрованими в Україні, які мають певні податкові преференції. Вони отримують валютну виручку і, як і всі експортери, мають її по курсу, який сьогодні зафіксований – 29,25 + 1%, тому що у нас для всіх експортерів абсолютно однакова політика. У нас немає такого, що ми якийсь сегмент чи певну галузь виокремлюємо. Вони є підприємцями-експортерами й водночас вони є фізичними особами. Якщо вони отримали виручку і продали її, то потім використовують на власні потреби.

Скажіть, будь ласка, чи мають ФОПи-айтішники мати преференції перед звичайними громадянами України? Я думаю, що ні. А особливо, враховуючи ті податкові преференції, які вони вже мають.

Чому, умовно кажучи, якась людина, яка продає на ринку овочі й фрукти й потім купує долар, щоб захистити заощадження, має купувати його по курсу готівкового ринку? А ФОП-айтішник, який така ж фізична особа, має купувати по якомусь іншому курсу? Тому це відповідь на питання – умови абсолютно однакові для всіх.

Ми повинні памʼятати, що перебуваємо в стані війни. Тому наше спільне головне завдання – Національного банку, Кабміну та Мінфіну – забезпечити стабільну роботу країни. Найперше мають бути забезпечені військові та соціальні потреби. Ми витрачаємо резерви тільки на найнеобхідніше, аж поки не буде якихось постійних надходжень, коли побачимо, що ринок зможе себе збалансувати.

Тому треба просто розуміти, що ми – країна, яка воює. Хоча у нас потрохи відновлюється економіка, це відбувається повільно й не повністю. Скорочуються заробітні платні, бюджет має величезну потребу. І наші основні завдання зараз, щоб країна вистояла – і потім могла відновитися й розвиватися.

Чи знімають зараз українці валюту за кордоном і перепродують її тут на чорному ринку

Зараз українці за кордоном мають можливість знімати гроші за низьким курсом, тобто це приблизно 32 гривні для закордону. А українці, які залишилися тут, купують долари по 36 – 38 гривень. Наскільки справедливою є ця ситуація? І чи продовжують українці після часткового скасування обмежень по курсу надалі спекулювати, знімаючи гроші – долари і євро – за кордоном й продавати їх тут на чорному ринку?

Цей банкоматний туризм дещо скорочується. Ми ж тільки недавно змінили правила встановлення курсу для операцій за кордоном, тому будемо спостерігати за ситуацією. Я очікую, що вони спрацюють й цей банкоматний туризм припиниться.

До речі, коли ми дозволили банкам продавати-купувати готівкову валюту без обмеження по курсу, тобто відпустили їм курс, одразу побачили покращення. В якому сенсі? Якщо раніше люди отримували переказ із закордону у валюті або їм на життя треба було зняти якусь частину валюти й продати її, проконвертувати в гривню, вони приходили в банк, забирали цю готівкову валюту і йшли в небанківську фінансову установу – в обмінний пункт. Там цю валюту продавали.

Відколи ми дозволили банкам купувати й продавати валюту за курсом, який склався на готівковому ринку, ця тенденція помітно змінилася. Сьогодні люди не забирають валюту з банку, щоб піти в обмінник. Якщо їм треба конвертувати гроші, вони роблять це прямо в банку. Це позитивно.

І це дуже позитивно відобразилося на готівковому курсі, тому що після того сплеску шаленого він потрохи почав спадати. Думаю, що поступовими кроками ми це питання збалансуємо. Люди отримають додаткові можливості, як захистити свої гроші від інфляції, скоротиться попит й тим самим припиняться ці курсові сплески.

Чи буде долар по 50 і чи зможемо ми повернутися до довоєнного курсу 26 гривень за долар

Наприкінці травня ми помічали ситуацію, коли курс долара стрімко дорожчав. Зараз НБУ підвищив облікову ставку, яка мала б вплинути на нього. Однак чи є реальна загроза, що курс й далі буде стрімко рости? Чи чекати нам долар по 50?

Ми ніколи не прогнозуємо курс. Він визначається попитом й пропозицією. Безготівковий курс ми зафіксували, тому що попит й пропозиція – не збалансовані. Сьогодні пропозиції валюти значно менше, ніж попиту. Якби Національний банк не зафіксував курс – це був би шок для економіки.

Якщо говорити про готівковий ринок, то принцип формування курсу точно такий же – попит й пропозиція. Люди сьогодні відчувають тиск з боку цін й інфляції і дійсно намагаються себе захистити, не маючи інших інструментів. Чим більше попит, тим більшими можуть бути коливання курсів. На жаль, це спекулятивний ринок. Давайте говорити відверто – він на попит реагує підняттям курсу.

Перехід чи переспрямування наших громадян у бік заощаджень з підвищенням нашої ставки має збалансувати цей ринок.

До теми Чому не варто вірити прогнозам про "100 гривень за долар"

Як думаєте, чи зможемо ми взагалі повернутися до довоєнного курсу долара – 26 гривень? І яким буде курс після завершення війни? Він залишиться на рівні 34 – 36 гривень чи почне падати?

Що буде після завершення війни? Тут можна робити багато різних прогнозів, але я абсолютно впевнена в тому, про що сьогодні говорить весь світ – про план Маршала для України. Про те, що країни-партнери і бізнес після війни допомагатимуть нам інвестиціями на відбудову країни. Тому я вірю в те, що з відбудовою країни, з відновленням економіки стабілізуються й всі інші питання.

А яким буде конкретне значення курсу – це визначить ринок, попит і пропозиція.

Чи буде різкий стрибок цін на продукти через подорожчання валют

Окрім долара, в Україні серйозно зросли й інші валюти – євро, фунт стерлінгів, злотий. Коли ситуація з ними може покращитися? І зважаючи на те, що стрімко дорожчає валюта – значно подорожчали й продукти харчування, товари першої необхідності. Українцям готуватися до ще більшого стрибка чи, на вашу думку, ціни можуть залишитися на тому рівні, на якому є зараз?

Основна причина прискорення інфляції – не у зростанні курсу готівкового долара. На ціни сильно тиснуть наслідки війни. Це порушення логістики, нерівномірний попит, знищення підприємств, більші витрати бізнесу. З іншого боку, можу сказати, що через те, що в нас обмежений експорт, у нас дешевші такі товари як курятина, олія, яйця.

До теми В Україні очікують проблеми з постачанням черешні, перців, цибулі, динь і кавунів

Для того, щоб зростання цін було контрольованим, ми тримаємо фіксованим безготівковий обмінний курс, за яким купують товари імпортери за кордоном. Відповідно ми стримуємо зростання цін на імпортовані товари та одночасно це впливає й на товари, які виробляються в Україні. Бо наші виробники також використовують імпортні товари.

Також уряд зафіксував ціни на житлово-комунальні послуги. Для населення це величезна допомога.

Ми, як Національний банк, говоримо про наше оціночне бачення того, якою буде інфляція. Цього року бачимо, що вона може перевищити 20%. Ціноутворення по конкретних товарах може трошки відрізнятися.

Для того, щоб якось знівелювати цей вплив інфляції на наших громадян, що ми робимо? Уряд фіксує ціни на житлово-комунальні послуги, ми тримаємо фіксований курс на безготівковому ринку і це стримує подорожчання імпорту. Також ми підвищили облікову ставку, щоб банки підвищили ставки за депозитами, а уряд – за облігаціями, і люди мали змогу отримати додатковий дохід, який убезпечить їхні заощадження.

Важливо. Другу частину інтерв'ю з Катериною Рожковою про роботу Нацбанку в час війни, ситуацію з банками на окупованих територіях, витрати і потреби бюджету, стан економіки і її відновлення – читайте на сайті 24 каналу незабаром.