Якою буде війна та життя українців у 2023 році: що цікавого експерти побачили у бюджеті
Економія бюджету може виявитись небезпечною. Якщо кошторис країни збалансувався без міжнародної фінансової допомоги, то чи не вийде так, що цим Україна фактично визнає відсутність потреби в допомозі.
До теми Бюджет війни: як житимуть українці у 2023 році
Коли економія може нашкодити
При тому, що в наступному році прогнозується інфляція на рівні 30%, номінальний розмір дохідної та витратної статей бюджету на наступний рік менший, ніж передбачає доопрацьований бюджет поточного року.
Можливо, в бюджет не закладали грантову підтримку, каже співрозмовник 24 каналу. До слова, грантова підтримка, на відміну від кредитів, йде в дохідну частину бюджету. Очевидно, розробники кошторису вирішили не закладати в дохідну частину бюджету грантову допомогу, поки немає конкретних домовленостей. Звідси – поміркована видаткова частина.
Думаю, саме для того, щоб зробити дохідну частину більш реалістичною, урядовий макропрогноз закладає курс гривні до долара на кінець 2023 року на рівні 50 – на випадок відсутності достатнього зовнішнього фінансування. Бо якщо матимемо достатньо зовнішньої фінансової підтримки, то платіжний баланс не повинен вести до такого знецінення гривні. Девальвація завжди використовувалась для донаповнення бюджету.
"Обережність" розробників бюджету може виявитись навіть небезпечною, вважає експерт. Якщо бюджет на наступний рік "зійшовся" без міжнародної фінансової допомоги, то чи не вийде так, що цим Україна фактично визнає, що не потребує цієї допомоги?
Варто очікувати зниження рівня життя українців. Це означатиме зменшення сукупного попиту, який є драйвером економічного росту. І на цьому тлі більш стисле бюджетування може створити проблеми для економічного росту.
Депутатські "хотєлки" ще попереду
А проте, між першим і другим читанням в парламенті закладені в бюджет цифри можуть змінитися. Зазвичай до першого читання Мінфін пропонує більш консервативний варіант документа. А до другого читання депутати можуть пропонувати свої "хотєлки".
Окрема увага громадськості зараз має бути прикута до так званих субвенцій на соціально-економічний розвиток. Це суто депутатські "хотєлки", за рахунок яких вони в своїх округах будують лавочки, щоб виграти на виборах. По суті це легалізований підкуп виборців. Якщо такі статті витрат з’являться цього року, то це буде просто ганьба.
Закордон нам допоможе
Державні фінанси виглядатимуть приблизно так само, як і у попередні кілька місяців, коли доходи державного бюджету (без іноземної допомоги) покривали трохи більше як 40% видатків, включаючи витрати на повернення кредитів.
Основне, що нам потрібно усвідомлювати, – це те, що Україна залишиться залежною від фінансової підтримки наших західних партнерів. Поки ми несемо фінансові витрати, пов’язані з війною, це цілком нормально.
Оборона й безпека – найбільша стаття витрат бюджету. Уряд прогнозує, що в середньому на цей напрямок витрачатиметься 95 мільярдів гривень щомісяця у 2023 році. Це скромніше, ніж маємо на сьогодні (приблизно 130 мільярдів гривень щомісяця). Отже, можна припустити, що уряд очікує суттєвого зменшення інтенсивності бойових дій у наступному році.
Що ще турбує – це план суттєвого зниження фінансування уряду за рахунок випуску ОВДП. Якщо вірити прогнозам уряду, то сума ОВДП в обігу наступного року має зменшитися на 140 – 220 мільярдів гривень, попри те, що в цьому році маємо приріст вже на 225 мільярдів.
До теми Видатки вдвічі вищі за доходи: де Україна братиме кошти у 2023 році
10 тез про бюджет-2023
- Дефіцит бюджету зрівняється із його доходами – приблизно на рівні 1,28 трильйона гривень.
- Прогнозована частка ВВП, що перерозподіляється через бюджет, впаде до 20%. Бюджет запланований на чинній податковій базі.
- Державний та гарантований борг сукупно перевищать ВВП (попередньо це 106% ВВП).
- Видатки державного бюджету впадуть в абсолютному вимірі із запланованих на поточний рік 2,6 трильйона гривень до 2,5 трильйона. Відносно ВВП падіння буде більш помітним, якщо очікування щодо зростання номінального ВВП також справдяться. Очікується падіння видатків з 56,5% до 39,2% від ВВП.
- Пріоритети бюджету залишаються сталими – це оборона та соціальний захист. Видатки Міністерства оборони в наступному році плануються на рівні 858 мільярдів гривень, або 34% видатків державного бюджету (цьогоріч 824 мільярди гривень). Ще 210 мільярдів планується для Міністерства внутрішніх справ.
- Видатки Міністерства соціальної політики (з урахуванням загальнодержавних видатків) плануються на рівні 591,4 мільярда гривень, в тому числі трансферти Пенсійному фонду – 233 мільярди. Цьогоріч бюджет Мінсоцу складає 426 мільярди гривень.
- Підвищення соціальних стандартів відбудеться, але темпами, які менші за прогнозовану інфляцію. Так, в середньому прожитковий мінімум має зрости приблизно на 5%.
- Підвищення заробітної плати чиновникам особливо не передбачається. Величини які використовуються для визначення окладів держслужбовців, суддів, прокурорів, залишилися на рівні 2022 року.
- Бюджети більшості профільних міністерств зазнали скорочення на 10 – 47%.
- Можливо вдасться зробити бюджетний процес більш прозорим. Поки що резервний фонд запланований на рівні 22 мільярди гривень, що в 10 разів менше, ніж цьогоріч.
Це найбільш ризикований бюджет. Є велика ймовірність того, що на оборону та соціальні виплати будуть направлені більші обсяги видатків, ніж заплановано.