Для формування професійної оцінки проєкту державного бюджету на 2023 рік експертам знадобиться не один день. Про це в один голос говорять всі опитані 24 каналом аналітики. А проте певні оцінки головного кошторису країни на наступний рік вже можна озвучити.

До теми Бюджет війни: як житимуть українці у 2023 році

Коли економія може нашкодити

Виконання бюджету великою мірою залежатиме від перебігу війни. Зараз важко навіть уявити, з чим ми увійдемо у 2023 рік, а тим більше – що буде далі. Тому проєкт державного бюджету на 2023 рік дуже "обережний", констатує доктор економічних наук, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

При тому, що в наступному році прогнозується інфляція на рівні 30%, номінальний розмір дохідної та витратної статей бюджету на наступний рік менший, ніж передбачає доопрацьований бюджет поточного року.

Це фактично означає, що очікується подальше скорочення економіки. Хоча в бюджеті закладено реальний ріст ВВП на 4,6%.

Можливо, в бюджет не закладали грантову підтримку, каже співрозмовник 24 каналу. До слова, грантова підтримка, на відміну від кредитів, йде в дохідну частину бюджету. Очевидно, розробники кошторису вирішили не закладати в дохідну частину бюджету грантову допомогу, поки немає конкретних домовленостей. Звідси – поміркована видаткова частина.

Мінфін, очевидно, розраховував дохідну частину бюджету виходячи з того, що можна гарантовано прогнозувати в умовах діючої податкової системи і прогнозованих темпів економічного зростання.

Ярослав Жаліло

Доктор економічних наук, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень

Думаю, саме для того, щоб зробити дохідну частину більш реалістичною, урядовий макропрогноз закладає курс гривні до долара на кінець 2023 року на рівні 50 – на випадок відсутності достатнього зовнішнього фінансування. Бо якщо матимемо достатньо зовнішньої фінансової підтримки, то платіжний баланс не повинен вести до такого знецінення гривні. Девальвація завжди використовувалась для донаповнення бюджету.

"Обережність" розробників бюджету може виявитись навіть небезпечною, вважає експерт. Якщо бюджет на наступний рік "зійшовся" без міжнародної фінансової допомоги, то чи не вийде так, що цим Україна фактично визнає, що не потребує цієї допомоги?

Варто очікувати зниження рівня життя українців. Це означатиме зменшення сукупного попиту, який є драйвером економічного росту. І на цьому тлі більш стисле бюджетування може створити проблеми для економічного росту.

На сьогодні було б доречніше закладати в бюджет більш значні витрати, навіть з урахуванням емісійного фінансування дефіциту, аби стимулювати економіку, вважає Ярослав Жаліло.

Депутатські "хотєлки" ще попереду

Так, бюджет-2023 – це кошторис економії. І одна з можливих причин такої сильної економії – необхідність провести успішні перемовини з МВФ щодо нової кредитної програми. Бо фонд зазвичай дуже прискіпливо оцінює саме фіскальну стабільність, зазначає заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

А проте, між першим і другим читанням в парламенті закладені в бюджет цифри можуть змінитися. Зазвичай до першого читання Мінфін пропонує більш консервативний варіант документа. А до другого читання депутати можуть пропонувати свої "хотєлки".

Марія Репко

Заступниця директора Центру економічної стратегії

Окрема увага громадськості зараз має бути прикута до так званих субвенцій на соціально-економічний розвиток. Це суто депутатські "хотєлки", за рахунок яких вони в своїх округах будують лавочки, щоб виграти на виборах. По суті це легалізований підкуп виборців. Якщо такі статті витрат з’являться цього року, то це буде просто ганьба.

Закордон нам допоможе

В будь-якому випадку, зазначає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій, бюджет на 2023 рік не може сьогодні бути реалістичним, оскільки ситуація в країні важко прогнозована через війну. Отже, сам бюджет – це дуже приблизні очікування уряду щодо того, як виглядатимуть державні фінанси і країна загалом наступного року.

Державні фінанси виглядатимуть приблизно так само, як і у попередні кілька місяців, коли доходи державного бюджету (без іноземної допомоги) покривали трохи більше як 40% видатків, включаючи витрати на повернення кредитів.

Олександр Паращій

Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital

Основне, що нам потрібно усвідомлювати, – це те, що Україна залишиться залежною від фінансової підтримки наших західних партнерів. Поки ми несемо фінансові витрати, пов’язані з війною, це цілком нормально.

Оборона й безпека – найбільша стаття витрат бюджету. Уряд прогнозує, що в середньому на цей напрямок витрачатиметься 95 мільярдів гривень щомісяця у 2023 році. Це скромніше, ніж маємо на сьогодні (приблизно 130 мільярдів гривень щомісяця). Отже, можна припустити, що уряд очікує суттєвого зменшення інтенсивності бойових дій у наступному році.

Що ще турбує – це план суттєвого зниження фінансування уряду за рахунок випуску ОВДП. Якщо вірити прогнозам уряду, то сума ОВДП в обігу наступного року має зменшитися на 140 – 220 мільярдів гривень, попри те, що в цьому році маємо приріст вже на 225 мільярдів.

До теми Видатки вдвічі вищі за доходи: де Україна братиме кошти у 2023 році

Такий прогноз як мінімум означає, що Мінфін більше не розраховує на підтримку бюджету Національним банком впродовж наступного року. Це добре, оскільки усі побоюються що нинішній надмірний друк грошей збільшує ризики інфляції. Також це означає, що й інші – в першу чергу банки – також не будуть інвестувати в ОВДП. Ось тут виникає питання: чи то Мінфін вважає ОВДП настільки непривабливим інструментом, чи він очікує проблеми з ліквідністю у банківській системі наступного року.

10 тез про бюджет-2023

Економіст CASE Україна Наталія Лещенко відзначила 10 примітних рис проєкту бюджету на наступний рік. Це:
  • Дефіцит бюджету зрівняється із його доходами – приблизно на рівні 1,28 трильйона гривень.
  • Прогнозована частка ВВП, що перерозподіляється через бюджет, впаде до 20%. Бюджет запланований на чинній податковій базі.
  • Державний та гарантований борг сукупно перевищать ВВП (попередньо це 106% ВВП).
  • Видатки державного бюджету впадуть в абсолютному вимірі із запланованих на поточний рік 2,6 трильйона гривень до 2,5 трильйона. Відносно ВВП падіння буде більш помітним, якщо очікування щодо зростання номінального ВВП також справдяться. Очікується падіння видатків з 56,5% до 39,2% від ВВП.
  • Пріоритети бюджету залишаються сталими – це оборона та соціальний захист. Видатки Міністерства оборони в наступному році плануються на рівні 858 мільярдів гривень, або 34% видатків державного бюджету (цьогоріч 824 мільярди гривень). Ще 210 мільярдів планується для Міністерства внутрішніх справ.
  • Видатки Міністерства соціальної політики (з урахуванням загальнодержавних видатків) плануються на рівні 591,4 мільярда гривень, в тому числі трансферти Пенсійному фонду – 233 мільярди. Цьогоріч бюджет Мінсоцу складає 426 мільярди гривень.
  • Підвищення соціальних стандартів відбудеться, але темпами, які менші за прогнозовану інфляцію. Так, в середньому прожитковий мінімум має зрости приблизно на 5%.
  • Підвищення заробітної плати чиновникам особливо не передбачається. Величини які використовуються для визначення окладів держслужбовців, суддів, прокурорів, залишилися на рівні 2022 року.
  • Бюджети більшості профільних міністерств зазнали скорочення на 10 – 47%.
  • Можливо вдасться зробити бюджетний процес більш прозорим. Поки що резервний фонд запланований на рівні 22 мільярди гривень, що в 10 разів менше, ніж цьогоріч.

Наталія Лещенко

Економіст CASE Україна

Це найбільш ризикований бюджет. Є велика ймовірність того, що на оборону та соціальні виплати будуть направлені більші обсяги видатків, ніж заплановано.