Зростання чи проїдання: головні ризики бюджету-2021
Бюджет 2021 року особливий тим, що його укладають у розпал економічної кризи та на тлі падіння рейтингу влади. Саме тому він викликає багато запитань.
Українська економіка не зростає – на тлі коронакризи вона навпаки – падає. У 2020 році влада очікує падіння ВВП на 4,8%. І це ще за оптимістичним сценарієм. 24 канал проаналізував бюджет-2021.
Важливо Уряд затвердив проєкт держбюджету-2021: коли документ розгляне Верховна Рада
Однією з найпопулярніших обіцянок при укладанні бюджету, яка часто фігурує в програмах та лозунгах українських політиків – це підвищення мінімальної зарплати. У проекті бюджету на 2021 рік передбачена мінімальна зарплата на рівні 6500 гривень.
Підвищення має відбутися у два етапи:
з 1 січня – до 6000 гривень
з 1 липня – до 6500 гривень
Наразі мінімальна зарплата становить 5000 гривень, і її подальше підвищення має бути обумовленим показниками економіки. Держава має переконатись, що штучне підвищення "мінімалки" буде підйомним для бізнесу та що вона сама зможе забезпечити відповідний рівень зарплат бюджетникам – лікарям, освітянам тощо. Тоді від цього виграють і люди, і держава завдяки збільшеним податкам з фізичних осіб, і бізнесу це не надто зашкодить.
У кризових умовах підвищення "мінімалки" буде навпаки шкодити економіці. Більше підприємців підуть у тінь. Податки до бюджету сильно не зростуть, але видатки з нього – збільшаться, адже рівень мінімальної зарплати у нас впливає на зарплати чиновників, бюджетників, на пільги тощо, – сказав засновник просвітницької ініціативи "Останній капіталіст" Валентин Краснопьоров у коментарі 24 каналу.
Питання виникають і до видаткової частини бюджету. У той час, коли економіка скорочується, а люди змушені економити, бюджет замість економії – ще більше витрачає. Видатки на наступний рік мають збільшитись на 5% порівняно з планом на 2020 рік.
Зокрема, багато грошей піде на проекти Великого будівництва, на освіту та на медицину. Останному збільшили фінансування задля боротьби з вірусом COVID-19.
Оскільки дохід (який має зрости на 10% – 24) не зможе відбити збільшені витрати, бюджет матиме дефіцит у 270 мільярдів гривень, який доведеться покривати, беручи у борг.
Цікаво, що уряд уже вдруге поспіль ставить на паузу низку норм законодавства щодо укладання бюджету. Ці норми були розроблені задля того, щоб не допустити зловживань та популізму. Наприклад, згідно до цих правил, уряду заборонено встановлювати дефіцит на рівні більшому, ніж 3% від ВВП (у 2021 році дефіцит буде вдвічі більшим – 6% від ВВП – 24).
І якщо збільшення дефіциту на понад 3% від ВВП у 2020 році було обумовлено коронакризою, то тепер це роблять цілком свідомо. Зняття запобіжників може призвести до цілком конкретних ризиків для української економіки.
Зрозуміло, що "затягування пасків" перед місцевими виборами не зіграє на руку "слугам народу", а тому політику витрат вирішили залишити більш розлогою.
"Невміння робити секвестр і небажання брати за нього відповідальність є проблемою нашої політичної еліти. Бюджет занадто витратний для нинішньої ситуації. Разом з тим, підвищення соціалки доволі скромні, що є плюсом. Але водночас незрозуміло збільшення витрат на Офіс Президента", – зазначив Краснопьоров.
Секвестр – урізання видатків з бюджету за кризових обставинЧим віддавати борги
Для того, щоб покрити дефіцит та погасити старі борги коштом нових, Україна має взяти у борг 702 мільярда гривень. Це – нетривіальна задача для уряду за нинішніх обставин. Для порівняння, у 2020 році держава має взяти у борг 642 мільярда гривень.
Є два головних напрямки, де країна може знайти гроші у борг – зовнішній ринок та внутрішній.
Коли ми кажемо про зовнішній ринок, то мова перш за все йде про міжнародні фінансові організації – такі як МВФ. Також Мінфін може видавати євробонди (українські цінні папери). Це означає, що хтось може дати Україні певну суму у валюті, купивши цінні папери, а через визначений термін Україна зобов’язується повернути ці гроші з відсотками.
Також є внутрішній ринок позик. Мова йде про ОВДП (облігації внутрішніх державних позик). Тут держава бере у борг в національній валюті та зобов’язується повернути з відсотками через певний проміжок часу. У цьому випадку державу кредитують українські банки, інвестиційні фонди та навіть фізичні особи.
Справа в тому, що у 2021 році держава має намір залучити ці 702 мільярда переважно на внутрішньому ринку. Роблять це задля того, щоб перевести боргові зобов’язання з зовнішнього на внутрішній ринок.
78% дефіциту у 2021 році планують перекрити через ОВДП, в той час коли у 2020 році на внутрішній ринок припадає 59% позик. В абсолютних цифрах це означає, що уряд планує залучити на внутрішньому ринку 549 мільярдів гривень позик.
Для порівняння, план на цей рік по внутрішнім позикам складає 378 мільярдів гривень і за 8 місяців його виконано лише 55%. Нинішні показники по ОВДП роблять сумнівним питання про реальність залучення такої кількості грошей на внутрішньому ринку в 2021 році.
До теми Проєкт бюджету на 2021 рік: нардеп пояснив, хто отримає найбільше фінансування
Експерти з американської компанії Morgan Stanley не вірять у те, що Україна зможе залучити 549 мільярдів на внутрішньому ринку, а тому так чи інакше звернеться до зовнішніх позик.
Саме тому не варто забувати й про зовнішній ринок, а саме про співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Участь України в програмах МВФ є можливістю отримати вигідні транші та є позитивним сигналом для інших інвесторів.
Наразі співпраця з МВФ за програмою "stand by" поставлена на паузу – Україна має отримати ще один транш до кінця року. У МВФ же чітко дали зрозуміти, що нададуть гроші, лише якщо Україна забезпечить прозорість антикорупційних органів.
Зокрема, у фонді вимагають справедливої процедури призначення нового глави Спеціальної антикорупційної прокуратури. У Європарламенті вже заявили, що Україна може втратити допомогу від МВФ, бо кандидатам на посаду нібито не вистачає чесності та досвіду в антикорупційній діяльності.
Не на руку у співпраці з МВФ грає наступ на НАБУ з боку Контитуційного суду та можливе звільнення голови агентства Артема Ситника. Наразі відомо, що "Слуга народу" готує законопроект про звільнення Ситника з посади.
Іншими словами, якщо Україна доведе, що політичні групи не мають впливу на антикорупційні органи та Національний банк, то вірогідність успішного партнерства з Міжнародним валютним фондом значно збільшиться.
Від євробондів у наступному році планують отримати 86,4 мільярда гривень. Від МВФ та інших міжнародних фінансових організацій очікують 43,2 мільярда гривень (1,5 мільярда доларів).
Кожна восьма гривня у державному бюджеті 2021 року піде на обслуговування відсотків з попередніх боргів. Це 12% від усіх видатків проти 11,1% у 2020 році.
Скорочення інфраструктурних проєктів
Бюджетом на 2021 рік передбачено скорочення інвестування деяких інфраструктурних проєктів. Зокрема, прибрали 100 мільйонів фінансування для побудови аеродрому міжнародного аеропорту "Дніпро", 500 мільйонів для реконструкції та побудови мостів, субвенцію на реконструкцію та зведення будівель комунального підприємства "Аеропорт Ізмаїл" тощо.
Деякі проєкти можуть продовжувати будувати, просто не значитись окремими проєктами в державному бюджеті, тому їх важко одразу побачити. Однак для кожної влади в Україні залишається проблемна тенденція на утворення довгобудів. Про те, чим вони небезпечні, розповіла 24 каналу керівник Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак.
Суть у тому, що будь-який великий капітальний проект починається з закупівлі послуг з розроблення технічної документації. Мова йде про мільйони, десятки мільйонів, а на великих проєктах – навіть сотні мільйони гривень
Якщо фінансування певного проекту припиняється, і після цього він кілька років не фінансується, то будівництво банально простоює. За цей час матеріали і вартість робіт подорожчають, технічна документація стає неактуальною – а відтак, потрібно робити тендери на нову документацію, знов витрачаючи гроші та час.
І найголовніше – з часом, з урахуванням інфляції, сам проект будівництва стає значно дорожчим. Приклад – сумнозвісний кейс запорізького мосту. Через хронічне недофінансування, поєднане з неефективним витрачанням коштів та корупцією, міст будується з 2003 року. Але його досі не добудовано.
Зверніть увагу Розвінчую міфи, – Шмигаль відповів на критику проєкту бюджету-2021
Через відставання від графіку будівництва вартість об’єкту збільшилась у рази. Зокрема, з 2004 по 2008 рік, за даними Рахункової палати, вона збільшилась у 2,5 рази – з 1,9 мільярда до 4,9 мільярда гривень. В цілому ж, у цінах 2019 року на будівництво лише цього мосту витратили вже близько 9 мільярдів гривень. Але потрібно виділити ще понад 12 мільярдів для того, щоб добудувати.
Кожного разу, коли ми відкладаємо об'єкти на потім, ми створюємо підґрунтя для того, щоб об'єкт став черговим довгобудом. Отже, набагато ефективніше було б взятися за декілька інвестпроєктів та довести їх до кінця, ніж створювати безліч довгобудів.
Водночас із цим Кабмін планує виділити 150 мільярдів гривень на Велике будівництво. У країні повним ходом йде будівництво доріг, яке планують продовжити ще у 2021 році.
Однозначно, щодо бюджету ще будуть вестись дискусії – і ми побачимо багато популістської критики та заяв. Однак, загальні тенденції відомі вже зараз. Як будуть надалі коригувати документ – покаже тільки час.
