Бюджет-2017: останній кошторис революції

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман невтомно нагадує, що вперше в українській історії проект бюджету було подано настільки рано – у вересні. Що вперше за два роки після Революції гідності кошторис передбачає підвищення соціальних стандартів так радикально – у два рази. Теперішній голова уряду, як і його попередник у прем’єрському кріслі, бажає увійти в історію у якості урядовця-першопрохідця.

Але презентація документу із висловами на кшталт "я розумію, як людям важко жити", і власне проект бюджету на 2017 рік говорять радше про наміри прем’єра отримати довіру електорату.

Акценти уряду

Опубліковану у вересні першу презентацію основних показників потенційного фінплану України на наступний рік супроводжував слоган "Чесний бюджет". Розробники розшифрували вислів: "Це бюджет, у якому видатки підкріплені реальними доходами". За декілька днів на представленні проекту документа у Верховній Раді Володимир Гройсман розширив визначення.

Для мене, як і для нашого уряду, є пріоритетом питання чесного бюджету через чесний діалог, через абсолютно професійний підхід. А не той, який ми чуємо від деяких політиканів, які намагаються перетворити чесний бюджет, чесний підхід та можливості до дискусії на шоу покемонів,
– зазначив прем'єр.

Відтоді голова уряду та його підлеглі аж до сьогодні незмінно послуговуються фразою "Чесний бюджет". Вочевидь, так теперішній Кабмін намагається дистанціюватися від іміджу "уряду камікадзе" команди Арсенія Яценюка та його "політики затягування пасків". Так нинішній прем’єр ніби виправдовується за намір удвічі підвищити розмір мінімальної заробітної плати – із 1600 гривень до 3200 гривень.

До речі, саме на такій ініціативі представники Кабміну найбільше акцентували увагу. Цей аспект викликав найбільше дискусій в обговоренні державного кошторису на майбутній рік. Працівники бюджетних установ і ті, хто досі отримував мінімальні виплати, подібний крок зустріли схвально. Але для чималої кількості депутатів, експертів та представників малого і середнього бізнесу такий хід став шоком.

Річ у тім, що підвищення мінімальної зарплати на 100% сприймають як завершення періоду тотальної економії в Україні. Це значне збільшення видатків, яке мало би означати, що економіка країни за минулий рік настільки різко зросла. Але вона ледь-ледь демонструє відновлення, не досягши стану стабільного зростання.

Радник Президента України Лєшек Бальцерович назвав це рішення "другим неприємним сюрпризом після продовження мораторію на продаж сільгоспземель". Він пояснив, що підвищення мінімальної зарплати на 100% уряд не обговорював ані з радниками, ані з міжнародними партнерами.

Це нагадує змагання у популізмі всередині самого уряду,
– резюмував Бальцерович.

Уряд також акцентував на ще одному показнику Бюджету-2017. У документі закладено фінансування сектору безпеки і оборони на рівні 5,14% ВВП. Міністерство оборони наступного року отримає на 6,8 мільйонів гривень більше, ніж цього, МВС – на 3,4 мільйони, СБУ – на 700 тисяч. В умовах війни збільшення видатків у цьому секторі не викликало суперечок у суспільстві. Хоча після звільнення Хатії Деканоїдзе, скандалів у МВС, трагічних операцій Національної поліції та вимог про відставку Авакова зростання витрат конкретно на це відомство спричинятиме усе більше обговорень.

Ксерокопія Бюджету-2016

Постійно повторюючи, що "чесний бюджет" значно поліпшує соціальні стандарти та засвідчує укріплення обороноздатності України, Володимир Гройсман намагався завоювати прихильність суспільства. До колег у парламенті та експертів він апелював, користуючись інакшими цифрами. Для Кабміну Бюджет-2017 став символом стабілізації української економіки. Захищаючи це твердження, урядовці користувалися основними показниками документа: майже всі вони покращилися.

Зростання ВВП України прогнозують на рівні 3% до обсягів попереднього року. У Бюджеті-2016 цей показник становив 2%. Також уряд хизується, що цього року різницю між доходами і видатками бюджету буде скорочено до 3% (минулого року було 3,7%). Фактично ця різниця впаде із 83,7 до 77,5 мільярдів гривень.

Оптимістично дивляться з Грушевського і на показники інфляції на майбутній рік. Якщо на 2016 рік планували, що гривня девальвує на 12% (фактично здешевшала на 9,4%), то у 2017 році планують падіння валюти на рівні 8,1%.

Уряд був змушений збільшувати витрати та доходи на 15 мільярдів гривень через підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень. Наприклад, зросте освітня та медична субвенція місцевим бюджетам на 8 та 11 мільярдів відповідно, підвищать зарплати вчителям та лікарям. Водночас мінімальні пенсії з першого січня не зміняться – 1247 гривень. За даними Мінсоцполітики, реальний прожитковий мінімум сьогодні близький саме до рівня 3200 гривень. Такий показник закладений на 2017 рік.

На думку голови Комітету економістів України Андрія Новака, проект Бюджету-2017 принципово не відрізняється від фінансового плану України на цей рік.

Структурою дохідної та витратної частини бюджет 2017 року є ксерокопією цьогорічного бюджету, як і минулорічного, і позаминулорічного. Уряд пішов дуже простим шляхом: узяв бюджет цього року, додав показник реальної інфляції – так вийшов бюджет 2017 року,
– зазначив він.

Експерт Інституту соціально-економічних досліджень Антоніна Дешко погоджується, що уряд, формуючи державний кошторис на наступний рік, користувався підходами, що використовували при підготовці нинішнього фінансового документа. Але вона звертає увагу на те, що у Бюджеті-2017 зростуть видатки на розвиток. Це дає шанс на більш інтенсивне проведення реформ у сфері енергоефективності, медицини, оподаткування та правосуддя.

Нейтральні перспективи

Проект бюджету на наступний рік не закладає можливостей системних змін економіки України. Але у Кабміні передбачили можливості збільшення доходів держави. За допомогою підвищення мінімальної зарплати уряд сподівається вирішити одразу декілька власних іміджевих та суспільних проблем.

По-перше, це можливість підвищити соцстандарти до рівня реальних витрат після декількох років економії. Таким чином Володимир Гройсман може вибити із рук опонентів із "Батьківщини" та Радикальної партії аргумент про "наростання фінансового тиску на населення" чи "тарифний геноцид". По-друге, в уряді сподіваються, що зростання соціальних виплат покращить купівельну спроможність населення. Це має призвести до збільшення прибутків підприємців. Кабмін очікує зібрати більше коштів із податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість товарів, вироблених в Україні. Зрештою, в уряді розраховують, що у приватному секторі економіки майже ніхто не працює за зарплатою нижче 3000 гривень. Тож підвищення мінімального рівня виплат може бути просто оптимізацією коштів.

Андрій Новак вважає, що підвищення мінімальної зарплати навряд чи спрацює як інструмент розвитку економіки України. Натомість за цей крок наша країна може заплатити велику ціну.

Уряд опинився у ситуації, коли розмір соціальних платежів став неадекватним до рівня цін. Але навіть за таких умов підвищувати соціальні платежі треба поступово, а не різко – у два рази. За місяць усі державні та приватні організації мають перейти на мінімальну зарплату у 3200 гривень. Їхні доходи суттєво не збільшилися. Важко уявити собі бухгалтерію такої організації,
– переконаний Новак.

Економіст вважає, що підвищення соціальних виплат, як і утримання української економіки, здійснюватиметься із трьох джерел: скорочення персоналу, штучна інфляція (коли НБУ збільшуватиме кількість коштів, увімкнувши друкарський станок) і збільшення державного боргу. На думку Новака, цього можна було б уникнути, якби уряд не гаяв часу для проведення реформ в управлінні господарством.

Експерти Інституту соціально-економічних досліджень розуміють логіку уряду у плануванні розвитку української економіки на наступний рік. Але вони не певні, що збільшення доходів населення призведе до збільшення отримуваних податків. Наприклад, цього року населення може придбати менше товарів українських виробників, хоча у Кабміні так сподіваються на зворотне. Зрештою, держава зможе утримати бізнес від переведення податків у тінь за нових умов лише посиливши фіскальний тиск на підприємців. А це означатиме повернення до звичних практик тотального контролю податківців.

Адаптація проекту Бюджету-2017 до урядової новації щодо мінімальної заробітної плати видається непереконливою. Бюджетні видатки, особливо у першій половині року, можуть бути поставлені під ризик неспрацюванням очікуваних позитивних ефектів. Це викличе необхідність додаткових запозичень чи й проблеми затримок виплат. Зростання невизначеності вже зараз посилює турбулентність на ринку та спонукає бізнес і населення до формування "подушок безпеки",
– резюмували експерти Інституту в аналізі проекту Бюджету-2017.

Вони сподіваються, що план Кабміну спрацює, але визнають, що на його виконання впливатимуть зовнішні чинники: рівень цін у світі, співпраця із міжнародними фінансовими організаціями. Для подолання цієї залежності та створення умов для динамічного зростання економіки України в Інституті пропонують декілька кроків:

– дерегуляція ринку;
– запобігання інфляції;
– перегляд стратегії управління державним боргом, що залишається незмінною третій рік;
– створення умов для простішої приватизації та довготривалого інвестування.

Проект Бюджету-2017 демонструє, що Україна навряд чи суттєво зміниться наступного року. Цей документ нейтральний: він дає підстави сподіватися, що рівень життя в країні не погіршиться. Водночас він залишає чинними ті ж практики управління господарством країни, що використовували десятиліттями.

Бюджет-2017 є свідченням згасання імпульсу реформ, можливості комплексного їх проведення. Вони й надалі відбуватимуться несистемно, в окремих секторах. Але млявість змін формує запит на них, а дух світових трансформацій дає їм нове життя.