Оновлений держбюджет-2020: як зміни вплинуть на українців

Верховна Рада проголосувала за зміни до держбюджету-2020. Рішення підтримали 249 депутатів (Слуга народу, Довіра та позафракційні). У першому читанні – 252. З текстом законопроєкту за номером 3279-д про зміни до держбюджету можна ознайомитися на сайті Верховної Ради.

У цифрах Рада схвалила зміни до державного бюджету 2020: основні цифри

Чому прийняли зміни до бюджету?Основна причина – поширення COVID-19 в Україні та світі, що призвело до значної кількості економічних проблем. Україна запровадила карантин через що водночас збільшила видатки та скоротила надходження. Щоб економіка функціонувала, держбюджет потребує перегляду.

Зокрема передбачають, що цього року ВВП впаде на 3,9%. Раніше передбачали ріст у 3,7%. Очікують інфляцію 8,7% та зростання рівня безробіття до 9,4%. У попередньому бюджеті-2020 гривня була закладена на рівні 27 до долара. В новому бюджеті – 29,5 за долар.

Кому держава надасть соціальну допомогу?

• Пільгова державна іпотека для переселенців та учасників АТО.
  
• Разова надбавка в 1 тисячу гривень пенсіонерам, які отримують менш як 5000. Загалом видатки виплати пенсій збільшуються на 29,7 мільярда гривень. Зазначимо, що з 1 травня в Україні проводитимуть індексацію пенсій, яка складе 11%. До того ж з квітня пенсіонери, які досягли 80-річчя отримують додаткові 500 гривень до пенсії, якщо вона не перевищує 9205 гривень.
  
• Доплата медичним працівникам та працівникам соцзахисту. Видатки на державну програму медичних гарантій збільшуються на 15,7 мільярда гривень.
  
• Допомога членам сімей медичних працівників, які померли від COVID-19
  
• Додаткові субсидії для громадян, яких звільнили під час карантину. В середньому до 300 гривень.
  
• Допомога на дітей ФОПам, які зупинили свій бізнес через карантин

Водночас держава скорочує видатки на житлові субсидії – на 8,2 мільярда гривень. Це означатиме або зменшення розміру субсидій, або зменшення кількості сімей, які їх отримують.

Експерт з економіки Олексій Кущ пояснює, що в такому рішенні є певна логіка. Зараз ціни на нафту та газ у світі різко падають. Це тягне з собою зменшення цін на вугілля та інші енергоресурси. Таким чином тарифи на газ, гарячу воду та тепло мають впасти, що вже часткового відбувається. З іншого боку в умовах кризи в людей зменшуються доходи, а деякі і взагалі втрачають роботу.

Педагоги, вибори та екстрена медична допомога: як скоротили субвенції?

Найбільше скоротили у бюджеті / Інфографіка 24 каналу

У новому бюджеті повністю скасували субвенції на підтримку розвитку ОТГ (об’єднані територіальні громади). У попередньому бюджеті було передбачено 2,1 мільярда гривень. Крім того зменшили фінансування Міністерства розвитку громад та територій на 6,8 мільярда гривень. Через це, на думку експерта Олексія Куща, місцеві органі не зможуть реалізовувати інфраструктурні проєкти і навіть стикатимуться з проблемами виплати деяких заробітних плат.

Ці зміни ще більше знищують фінансову ресурсну базу місцевих органів влади, фактично знекровлюють та позбавляють елементарних фінансових ресурсів. Влада проводить децентралізацію фінансового невдоволення. Делегуючи певні повноваження місцевим органам влади і не даючи їм відповідних фінансових ресурсів, влада фактично унеможливлює виконання місцевими органами влади зобов'язань перед населенням в повному обсязі,
– пояснює експерт.

Це вигідно провладній фракції напередодні місцевих виборів, коли невдоволення місцевою владою серед населення зростатиме, додає Олексій Кущ.

Субвенцію на соціальний захист педагогів скорочують на 1,55 мільярда гривень, залишаючи 2,2 мільярда.

Фактично це скорочення тих грошей, які отримуватимуть прості рядові педагоги по виконанню своїх функцій. Це виплати за виконання додаткових функцій, доплати на відпустки, певні компенсації за певне навантаження та інші доплати,
– пояснює Олексій Кущ.

Субвенцію на проведення місцевих виборів цієї осені скорочують більш ніж удвічі – на 1,2 мільярда гривень і залишають 1 мільярд. Зауважимо, що спочатку Кабмін пропонував практично повністю забрати фінансування з виборів.

Проте це не означає загрозу перенесення виборів, як заявляли деякі опозиційні політики. Олексій Кущ пояснює, що це технічна зміна. Зараз гроші на вибори нікому не потрібні, бо виборчий процес почнеться у липні. А щоб бюджет зійшовся, треба було скоротити витрати. Коли дійде час до виборів, то влада скоріш за все просто знову внесе правку і виділить гроші на фінансування проведення місцевих виборів, пояснив експерт.

До теми За яких умов місцеві вибори перенесуть: відповідь юриста

Серед інших скорочень на субвенції:

• "Спроможна школа для кращих результатів" втратить 1 мільярд субвенцій і залишиться із 2,5 мільярдами фінансування.
  
• Повністю скасовують субвенцію на розвиток системи екстреної медичної допомоги. Це 0,9 мільярда гривень.

Що таке субвенція?Це дотація місцевих бюджетів з державного. Тобто ці програми має фінансувати місцева влада, але шляхом субвенцій держава надає фінансову підтримку. Скасування та скорочення субвенцій означає більший фінансовий тягар на місцеві бюджети та призупинку деяких реформ.

Як змінюється фінансування міністерств?

Найбільше дофінансування отримає Міністерство фінансів. Проте це пов'язано з виділенням грошей на Фонд боротьби з COVID-19, про який ми розповідаємо детальніше далі в матеріалі.

Найбільших втрат у фінансуванні зазнають освіта, наука, культура та громади. Зокрема відмовилися від Фонду президента України з підтримки освіти, звідки давали стипендії обдарованим студентам. Відмовилися від створення Фонду розвитку закладів вищої освіти. Видатки на грантову підтримку наукових досліджень та розробок скоротили на 43% і повністю відмовилися від підтримки наукових розробок.

Це цінності, про які держава не повинна забувати навіть в часи кризи. Навпаки шлях виходу з кризи полягає і в тому числі і через покращення рівня людського капіталу. А це в першу чергу залежить і від освіти і від культури і мистецтва. Шлях економії на цих явищах – це шлях до поглиблення кризи, а не виходу з неї,
– вважає Олексій Кущ.

Він пояснює що при перегляді бюджету під час кризи кожна держава керується пірамідою пріоритетів. І якщо в цій піраміді головна людина та її потреби, то фінансування таких сфер (культура, наука, освіта) залишається.

Фонд боротьби з COVID-19

Фонд боротьби з COVID-19 – це фонд у складі державного бюджету. Його мета – запобігати негативним наслідкам кризових явищ у зв’язку з виникненням і поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19. В уряді вважають, що завдяки фонду можуть підвищити ефективність діяльності державних органів та місцевої влади. Крім того, сподіваються таким чином забезпечити економічну стабільність в Україні.

Цікаво Які країни Європи послаблюють карантин попри пандемію COVID-19: перелік

Куди йтимуть гроші з фонду?

• Підвищення виплат медичним та іншим працівникам, які залучені до боротьби з COVID-19.
• Закупівля товарів, робіт і послуг для боротьби з коронавірусом, зокрема апаратів штучної вентиляції легень, медичних масок, антисептиків, тестів для виявлення коронавірусної інфекції.
• Соціальна підтримка пенсіонерів
• Підтримка людей, які втратили роботу через карантинні заходи
• Поповнення резервного фонду державного бюджету
• Фінансування бюджетних програм, які були скорочені через пандемію.

На нього виділяють 64,7 мільярда гривень. Спочатку планували понад 120 мільярдів, але парламент не проголосував за таке рішення. Проте це не означає, що тепер на боротьбу з коронавірусом витратять менше. Просто частину грошей спрямували напряму у Міністерство охорони здоров'я та інші напрямки для боротьби.

Створення фонду є абсолютно обґрунтованим. Фонд допомагає, по-перше, сконцентрувати всі наявні у держави ресурси, по-друге, він допомагає контролювати їх цільове витрачання. Але 64 мільярди гривень є абсолютно недостатніми з точки зору тих викликів і проблем, які стоять перед українською економікою,
– розповідає Олексій Кущ.

Експерт зазначає, що цих грошей достатньо хіба лише на точкові проблеми у медицині і то далеко не на всі. Проте цих грошей не вистачить на формування інструментів підтримки населення та бізнесу в умовах кризи. Передбачені фондом гроші – це всього 1,5% від минулорічного ВВП. Якщо брати до уваги досвід інших країн, то на кризу такого масштабу потрібно витратити хоча б 10% від ВВП, тобто 400 мільярдів гривень. Експерт розповідає звідки взяти ці гроші:

1. Реструктуризації внутрішнього та зовнішнього боргу – 250 мільярдів гривень.
   
2. Планова емісія національного банку – 100 мільярдів. Зверніть увагу, що мова йде не про так званий друкарський верстат, який призводить до інфляції. Йдеться про плановий друк грошей, який Нацбанк робить постійно для монетизації економіки. Лише тепер експерт пропонує ці гроші направити суто для боротьби з COVID-19 та його наслідками.
   
3. Кредит від МВФ у розмірі понад 50 мільярдів гривень (2 мільярди доларів). Це антикоронавірусний кредит, який МВФ надає десяткам країн на тривалий термін під малі відсотки без жодних умов. Якби українська влада штучно не прив’язала цей кредит до іншої програми від МВФ у розмірі 5-8 мільярдів доларів, то цей антикоронавірусний кредит Україна отримала б ще у березні, зазначає Олексій Кущ.
   
4. Антикоронвірусні облігації. Це практикують інші країни світу.

Зрозуміло, що ці гроші не з'явиться за один день, але експерт вважає, що за 3 місяці їх реально накопичити.

До теми Нацбанк виступив проти додаткового друку гривні для покриття дефіциту бюджету: Це шлях у нікуди

Як зменшилися доходи до бюджету?

Доходи держбюджету планують зменшити на 119,7 мільярда гривень. У бюджет-2020 заклали доходи на рівні 1095,58 мільярда гривень. Тобто скоротити доходи хочуть на 11%. Зменшуються надходження з ПДВ, податків на прибуток, акцизів, податків на доходи фізосіб та підприємств, ренти та мита. Натомість надходження від НБУ та особливо від прибутку держпідприємств зростають.

Цікаво, що коли всі доходи зменшуються, в уряді очікують на 65% більше надходження від державних підприємств.

Тут є і технічність і є певне приховане раціональне зерно. Реальних доходів у державних підприємств звичайно не буде, тому що вони будуть складовою частиною економічної кризи, яка буде розгортатися в нашій країні. Але за рахунок Нафтогазу там можуть з'явитися ці гроші,
– пояснює експерт з економіки Олексій Кущ.

Нагадаємо, що Нафтогаз минулого року отримав 2,9 мільярда доларів за позовом на Газпром. За словами експерта, на рахунках Нафтогазу ще може бути близько 1,5 мільярда доларів і щоб завести їх у бюджет, треба записати до якихось надходжень, а не в аванс, як це робили раніше. Саме тому так різко збільшилися надходження до бюджету від державних компаній.

Навіть без кризи та коронавірусу українська економіка не справлялася з цілями держбюджету. У січні до бюджету України надійшло на 24,5% менше грошей, ніж мало, а у лютому – на 6,3%. Про це повідомляє Міністерство фінансів. Тепер, зважаючи на новий бюджет, дефіцит становить 298,4 мільярда гривень.

Чим небезпечний дефіцит бюджету?Дефіцит бюджету має багато негативних наслідків. Серед них інфляція, секвестр (тобто скорочення видатків на інші бюджетні програми та фонди), зростання державного боргу та витіснення державними позиками приватних позичальників з кредитного ринку, що веде до збільшення відсоткових ставок на кредит для населення та бізнесу.

Зверніть увагу Одразу після карантину Кабмін розраховує повторно переглянути держбюджет

За розрахунками фінансового аналітика Олексія Куща, Україна за один місяць карантину втрачає 120 мільярдів гривень від ВВП і 250 мільярдів гривень у вигляді товарів та послуг. Детальніше про те, як карантин впливає на економіку, читайте у матеріалі Жорсткий карантин чи його послаблення: що краще для економіки України.

Нагадаємо, бюджет переглядають через поширення COVID-19, який спричинив економічну кризу. Станом на 9:00 13 квітня в Україні захворіли 3102 людини, з них 93 померли, а 97 одужали.