Мобілізація, слабка гривня чи сезонність: чому українці почали забирати гроші з банків
Кількість депозитів у січні 2024 року почала скорочуватися. Такий суттєвий спад відбувся вперше від початку повномасштабної війни. Експерти розповідають, що могло повпливати на рішення українців щодо цього. Йдеться й про страх перед посиленням контролю держави щодо рахунків, зміни в мобілізації чи зміцнення долара тощо.
Українці почали частіше знімати гроші у банках
Статистика Нацбанку свідчить, що початок 2024 року розпочався з того, що українці масово почали виводити готівку зі своїх банківських рахунків.
Читайте також "Картковий туризм": як українці заробляли на війні
У коментарі 24 Каналу економічний експерт Данило Монін пояснив, що першою причиною, яка вплинула на таку ситуацію, є негативне сальдо по депозитах у січні. Він додає, що це через зростання напруги у суспільстві та туманність перспектив на 2024 рік.
Безумовно новий закон про мобілізацію, в якому можлива норма щодо експропріації (примусове позбавлення власності – 24 Канал) активів теж впливає. Я сподіваюся, вона не буде проголосована в такій редакції.
Водночас для 24 Каналу економіст Ілля Несходовський розповів, що напередодні Нового року в Україні виросли депозити, тому зараз спостерігається відтік.
В цілому, якщо подивитися на динаміку протягом останнього року, то відтік не є показовим до того, що ринок поступово йде до зменшення кількості депозитів. Тобто у нас у грудні був великий плюс, а у січні відбувся певний мінус.
Населення просто вирішило зачекати, подивитися, які надалі будуть рішення в тому уряду, рішення парламенту, чи буде блокування рахунків, й виходячи з цього вже приймати рішення чи продовжувати депозит, чи ні,
– пояснив Несходовський.
- За статистикою НБУ, портфель кредитів резидентам у національній валюті майже не змінився – збільшився на +0,2% (+1,4 мільярда гривень) до 727,8 мільярда гривень.
- При цьому гривневі кредити населенню зросли на 2,3%, а бізнесу зменшились на 0,7%,
- Втім, скоротилися ще й вклади у національній валюті – 3,2% (-51,3 мільярда гривень) до 1 577,1 мільярда гривень.
Це найбільші темпи й обсяги скорочення депозитів у гривні з початку війни.
Втім, посадовець заперечує будь-яку "зраду". Попри війну українська банківська система показала себе лише з найкращого боку. Її стабільність та надійність завоювала довіру українці, які продовжили нести гроші до банків.
Зради немає, а банківська система працює
Монін додає, що відтік депозитів у гривнях поки ніяк не шкодить українській банківській системі. Все через те, що банки "паразитують" на бюджеті та вкладають гроші виключно у депозитні сертифікати НБУ.
Менше грошей – менше паразитування. Тому для бюджету це навіть корисно,
– каже експерт.
Данило Гетманцев наголошує, що українська банківська система на сьогодні є доволі стійкою, і на це є певні причини:
- По-перше, з початку війни депозити у гривні зросли більш ніж на 70%, або на 650 мільярдів гривень.
Дії НБУ як регулятора є ефективними, що трансформується у високий рівень довіри до банків,
– додав голова фінансового комітету.
- По-друге, скорочення банківських вкладів у гривні у перший місяць року – це сезонне явище.
Втім, на думку Моніна, зараз є певна проблема у банківській системі України. Йдеться про те, що вона перестала виконувати свою базову функцію – кредитування економіки.
Щобільше, вона фактично перестала виконувати й функцію кредитування держави через купівлю ОВДП,
– зауважує пан Данило.
Фактори впливу
На рішення українців знімати гроші з рахунків могли впливати деякі ініціативи уряду. На це звертає увагу й експерт Несходовський. Він розповідає, що це впливає на бажання людей продовжувати свої депозити.
- Новий законопроєкт про мобілізацію
Відповідно до законопроєкту, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) зможуть накладати обмеження на ухилянтів через суд, серед них – накладення арешту на банківські рахунки та цінності, що зберігаються в банках, обмеження на виїзд за кордон, обмеження прав на керування автомобілем.
Зверніть увагу! Законопроєкт лише зареєстрований у парламенті. Наразі внесення правок над ним тривають. Крім того, за словами голови фінансового комітету парламенту, норми щодо блокування рахунків не будуть підтримані.- Оподаткування усіх карткових переказів
У грудні уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року. Як написав директор економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін, стратегія передбачає оподаткування переказів з картки на картку за ставкою 18%.
Наголошуємо! В Мінфіні спростували такі заяви щодо ставки у 18%. У відомстві наголосили, що у тексті стратегії відсутні будь-які слова про надходження на картку фізособи.- Зміни щодо правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці
У лютому 2024 року про це заявили у Нацбанку. Такі зміни передбачають можливість доступу податкової до повних номерів банківських карток українців та операцій по них.
Отже, особа, яка має рахунок в банку, буде повністю ідентифікована, й відповідно, буде надана інформація звідки вона отримує кошти та куди їх переказує. Втім, поки це лише плани, які регулятор висунув на обговорення.
Важливо! Усі подібні ініціативи від вищого керівництва керуються виключно десятиліттями криз, постійними приховуваннями доходів та нестабільною тактикою щодо переводу гривні у валюту.Слабка гривня теж має вплив
Ілля Несходовський додає, що фактором вплину може бути ще й динаміка на валютному ринку.
На валютному ринку відбулося послаблення нацвалюти, як результат люди сприйняли, виходячи з тих ризиків які є, що таке послаблення є довгостроковим, а девальвація може бути більша, ніж, наприклад, ставки за депозитами. Таким чином, люди просто вклали кошти у валюту,
– наголошує він.
Й дивлячись по статистиці Нацбанку, а саме скільки було продано готівкового долара, це підтверджується, додає експерт. Він радить не робити зараз висновків й глянути на ситуацію у наступні два місяці. І якщо така динаміка щодо зменшення депозитів у нацвалюті продовжиться, тоді шукати причини.
На сьогодні це все-таки, скажімо так, тимчасове відхилення від стабільної ситуації,
– каже економіст.
Яка ситуація з грошима у населення
Водночас ситуація, яка склалася на сьогодні, може мати й простіше пояснення, а саме людям потрібні гроші.
За даними Центра Разумкова, під час оцінюванні рівня матеріального добробуту власної родини після початку повномасштабної агресії порівняно з червнем 2021 року зросла частка громадян, які відповідають, що ледве зводять кінці з кінцями.
Цікаво! Утім, в січні 2024 року частка таких становить 11% і зараз статистично значуще не відрізняється від показника середини 2021 року.Як змінилися доходи української сім’ї після 24 лютого 2022 року:
- 25% респондентів виповідають, що вони значно зменшилися,
- 33% – дещо зменшилися,
- 32% – що вони не змінилися,
- лише 4% – що вони дещо збільшилися,
- і лише 0,7% – що вони значно збільшилися.
Крім того, порівняно з серпнем 2023 року зросла частка респондентів, які основним джерелом засобів існування називають постійну роботу – з 41% до 48%. А частка тих, хто називає тимчасову роботу й матеріальну роботу з різних джерел, знизилася – з 9% до 5% та з 5% до 2% відповідно.