Резервні фонди тануть, а на ракети вистачає: чому Росію треба остаточно відрізати від технологій
Російська економіка продовжує своє падіння на фоні збільшення військових витрат та зменшення можливостей для заробітку. Цілком ймовірно, що до кінця 2023 року країна-бензоколонка остаточно витратить всі свої запаси та буде змушена виживати без додаткових можливостей залучити звідкись гроші.
В умовах достатньо жорсткого санкційного тиску та натяку на можливість зростання цін на газ та нафту країна-терористка досить стрімко "проїдає" свій резервний фонд. При цьому головні економічні показники рашистів фактично не залишають їм варіантів, окрім як почати шалено друкувати рублі. Але ж це призведе до прискорення погіршення рівня життя, тоді як Путін намагається всидіти на двох стільцях та дотримуватись наративів про "все йде за планом" і "санкції не працюють". То ж із урахуванням усіх наявних факторів російському керівництву рано чи пізно доведеться вживати болючих заходів для можливості профінансувати хоча б життєво необхідний мінімум, а чим довше рашисти із цим тягнуть, тим більшим буде удар по економіці. Коли в Росії закінчаться кошти з резервного фонду – читайте в матеріалі 24 Каналу.
Дивіться також Одного зубожіння замало: санкції взяли за горло пересічних росіян й еліту
Профіцитний дефіцит – девіз сучасної Росії
З самого початку 2023 року, коли Москва відчула на собі дію справжніх санкцій, бюджет країни-агресорки почав відображати неймовірний дефіцит. Буквально за перший квартал Росія дійшла до запланованих на цілий рік показників нестачі коштів.
Довідково! В уряді Мішустіна закладали показник дефіциту бюджету на рівні 2,93 трильйона рублів або 38 мільярдів доларів, але вже в травні країна 404 пішла в мінус на 3,4 трильйона (44 мільярди доларів).Сталося це через цілу низку факторів:
- Напевно, найголовнішим було тотальне падіння потоку нафтодоларів, що разом із надзвичайними військовими видатками призвело до неймовірного дисбалансу. Звісно, це відбувалося на фоні того, що рашисти заклали в річне планування абсолютно нереальний курс долара, а також намагалися хоча б на папері переоцінити ймовірні доходи та не зруйнувати картинку про "економічну міць Росії".
- Натомість уся здатність путінської шовіністичної країни до економічної стійкості виявилася не меншим фейком, ніж розповіді про непереможність "Кинджалів". Виявилося, що без інвестицій цивілізованих країн та відкриття іноземних заводів із сучасними технологіями Росія не здатна виробляти нічого, що могло б допомогти їй розвиватися. При цьому, політика покладатися лише на видобуток та продаж корисних копалин провалилася, адже путінський шантаж не спрацював.
То ж політичній верхівці імперії, що розвалюється, не залишилося нічого, окрім як надалі вигадувати неіснуючі перемоги для свого населення. Називати падіння курсу рубля свідоцтвом економічної міцності, дефіцит – від'ємним зростом, а при аналізі перспектив розповідати про те, що "в Європі все ще гірше".
Натомість "орвеллівський" підхід до підміни понять аж ніяк не впливає на реальність, а вона є достатньо сумною для Росії. Скільки б посадовці не звітували про те, як у травні їм нарешті вдалося виконати бюджет із додатковим отриманням 12 мільярдів рублів. Мовляв, стабілізували та оптимізували усі процеси у жорстких умовах "ворожого санкційного тиску".
- Але ж насправді рашисти просто вкотре попіарилися на своїй здатності називати біле чорним, адже, по-перше, травень для Кремля завжди був профіцитним через збільшення податкових виплат та отримання коштів від торгівлі газом та нафтою.
- По-друге ж, у п'ятому місяці 2023 Москва в принципі змогла не піти у мінус лише на папері завдяки тому, що "набрила" "Сбербанк".
Так, за травень 2022 року країна-терористка змогла отримати на 425 мільярдів "дерев'яних" більше, ніж витратила (через надзвичайно спекулятивні ціни на газ та нафту), а от у "мирному" 2021-му профіцит сягнув взагалі 0,515 трильйона рублів. На фоні такого порівняння успіхи Силуанова, Мішустіна та Набіулліної не виглядають настільки серйозними.
Втім, варто відзначити, що якби не ця трійця воєнних злочинців, мешканці боліт вже б пів року як займалися не спостереженням за безпілотниками у власному небі, а билися б за бересту, аби просто хоч щось поїсти.
Варіантів для покращень нема
Згідно з офіційними заявами путінських фінансистів, до кінця цього року вони планують покращити свої нафтогазові доходи та вийти на рівень, який дозволить Кремлю припинити спалювати свої резерви та навіть збільшити фінансування війни.
Втім, подібні наміри виглядають зовсім неймовірними навіть із урахуванням того, що збільшити переведення коштів у бюджет від компаній, що займаються видобутком та реалізацією корисних копалин, хочуть зовсім не за рахунок зростання продажів.
У Москві просто вирішили, що достатньо обкласти всілякі "Газпроми" та "Роснафти" додатковими податками, а також змусити всіх покупців погодитися на зменшення дисконту. Адже зараз Росія ледь-ледь доплачує тому ж Китаю, аби тільки він зголосився придбати у терористів №1 їхні енергоносії.
Варто відзначити, що певні позитивні для Кремля зміни завдяки цьому підходу вже справдилися, однак назвати їх суттєвими ніяк не можна. Якщо в квітні країни, яким бізнес важливіший за можливість зупинити кровожерливу імперію, спонсорували Росію зі знижками у 35 доларів від ціни на Urals (коливалася від 65 до 59 доларів), то вже у травні – червні клієнти росіян мали дисконт лише на рівні 25 доларів.Однак при цьому, вартість нафти демонструє тенденцію до зменшення (57,15 долара за барель Urals станом на 9 червня).
Крім того, Росія практично вступила в конфлікт із країнами ОПЕК, яким обіцяла скоротити видобуток нафти для підтримання цін. Однак хитрі рашисти цього не зробили, через що тактика арабських країн не справдилася, а вартість марок Brent та WTI продовжила коливатися у межах статистичної похибки.
То ж якщо тенденція падіння чи не зростання цін на нафту зберігатиметься й надалі, в Кремля не залишиться жодних варіантів, окрім як відбирати у нафтогазових компаній їхні гроші, а це призведе до ще більшої стагнації галузі, невиплат зарплат та скорочень можливостей Росії щодо будь-якого розвитку.
Втім, навіть якщо вартість "чорного золота" збільшиться, навряд це кубишка росіян значно поповниться, оскільки price cap ніхто не скасовував.
На війну вистачатиме, але технології під питаннями
Оскільки ж глобально із занепадом економіки ніхто з верхівки Росії нічого зробити не може, їм залишається лише втішатися марними прогнозами про цьогорічний зріст ВВП на 1 – 2%. Втім, оскільки модель існування країни-терористки є абсолютно популістичною та такою, що не відображає реального стану, то й ці показники є здебільшого штучними. Адже підтримуються лише за рахунок військових замовлень.
Проте, збільшення витрат на війну, зростання кількості виготовлених ракет чи расконсервованих танків зосвім не означає покращення життя, бо Кремль просто витрачає кошти на те, що згорить у горнилі бою або буде знищене сучасними системами ППО. Так само населенню не живеться краще від потроєння виконання замовлень на військову форму чи інші елементи амуніції. Натомість підготовка до чергової хвилі мобілізації та проведення прихованого набору в армію разом із необхідністю хоч якось утримувати та годувати всю цю орду витягують з кишень росіян останні гроші.
При цьому і Путін, вже давно обрав шлях між майбутнім для своєї країни та веденням заздалегідь приреченої на поразку війни. Саме тому ані введення продуктових карток, ані неможливість виплат пенсій та голод не змусять зажерте кремлівське керівництво відмовитися від агресії.
А от звичайним рашистам, якщо вони в принципі зможуть зрозуміти причинно-наслідковий зв'язок, вже у 2024-му році доведеться ще раз обирати між бажанням знищити Україну та можливістю похарчуватися хоч раз на день.
Адже наразі росіяни живуть за схемою Януковича: витрачаємо резерви та робимо вигляд, що гірше не стає. Однак вислів "після нас хоч потоп" у цьому випадку зовсім неправильний, оскільки "потоп" станеться ще за життя рашистів.
Актуально! Станом на 1 червня у фонді національного добробуту залишилося активів на 153,1 мільярда доларів. Однак ця цифра насправді нічого не означає, оскільки ліквідних активів серед цих коштів лише трохи більше 82 мільярди (у січні був понад 91 мільярд).Наскільки реалістичними є ці показники, важко сказати, оскільки зовсім не факт, що за потреби рашисти зможуть продати всі свої золотвалютні запаси чи швидко "злити" юані.
Однак, цілком ймовірно, що до кінця року Путіну та його посіпакам доведеться витратити всі запаси міцності, аби тільки звести дебет із кредитом.
Згідно з прогнозами рашистських експертів, дефіцит бюджету в 2023-му може сягнути показника у 6 трильйонів рублів. Приблизно на таку суму без урахування курсових коливань й можуть розраховувати московські посадовці. А от далі залучати гроші на життя просто не буде звідки.
Це не означає, що Росія не зможе воювати, адже "умовний Ванька" цілком може відправити свого сина вмирати "за Сталіна" та зголоситися збирати ракети за літр горілки та шмат хліба.
При цьому, як показує практика, Росія цілком змогла налагодити схеми обходу санкцій і вийти на довоєнний рівень закупівлі запчастин для виготовлення технологічних військових виробів.
Це означає лише одне: доки США та Євросоюз не зможуть винайти механізм реального дотримання обмежень, цим країнам доведеться збільшувати військову допомогу Україні, а також у подальшому витрачати більше коштів на повоєнне відновлення. Адже мізерний дохід від продажу кожної пральної машинки, чіпи з которої потрапляють в умовний "Кинджал", перетворюється в мільярдні збитки, якщо ця ракета кудись прилетить.
Певна робота в цьому напрямку триває: не дарма ж банки Вірменії, Казахстану та Гонконгу почали блокувати російські платежі за електроніку, а Рада ЄС визначилася, що обхід санкцій проти Росії буде кримінальним злочином, а компанії, що допомагають забороненим товарам потрапляти до країни-терористки будуть позбавлені доходів.
Звісно, повністю перекрити рашистам доступ до запчастин для ракет навряд чи можливо, однак хоча б зменшити їхні виробничі можливості до мізерного рівня цивілізовані країни цілком здатні. Шкода лише, що робитимуть це із запізненням.