Що таке еквайринг: чи справді Apple Pay та Google Pay в Україні під загрозою

Розрахуватися без купюр можна фактично будь-де і для цього зовсім не обов'язково носити з собою фізичну картку: оплатити товар можна навіть годинником, якщо він має відповідний функціонал. Натомість часто "прилітають" бонуси від банку, або ж нараховується кешбек.

Важливо Високі тарифи за розрахунки картками в Україні: бізнес просить владу відреагувати

Проте наразі є загроза того, що це може змінитися. Через що сперечаються банки та бізнес, чи є ризик "зникнення" кешбеків і чому зараз говорять про відключення Apple Pay та Google Pay – читайте далі.

Що таке еквайринг?

Еквайринг (англ. acquiring) – це послуга, за допомогою якої споживачі можуть оплачувати товар чи послугу карткою, смартфоном або іншим електронним платіжним засобом у самому закладі. Обладнання (POS-термінали) надає банк. Бізнес натомість сплачує комісію, яка в Україні становить від 1,6% -1,8% до 2-3%.

В Україні комісія за еквайринг сягає 3% / Фото Unsplash

Серед підприємців популярним є мобільний еквайринг. Як правило, його встановлюють продавці, яким необхідно, щоб клієнти мали змогу на місці оплатити карткою товар чи послугу. Переносні POS-термінали можуть бути підключені до смартфона, планшету на базі Apple iOS чи Android, або ж до персонального комп'ютера.

Існує також інтернет-еквайринг, який використовують для оплати товарів та послуг через мережу з використанням карток та спеціально розробленого web-інтерфейсу.

Чому український бізнес протестує?

В Україні тарифи за розрахунки платіжними картками – у 6 разів вищі, ніж у країнах ЄС. Тому бізнес (понад 300 000 компаній) вимагає зниження тарифів та погодження українського законодавства з європейськими нормами. Наразі кожна компанія відраховує до 2-3% вартості товару чи послуги на користь банку (комісія інтерчейндж), тоді як у Євросоюзі, де є законодавчі обмеження, цей показник становить 0,3%.

Банк-еквайр (який встановив термінал) із кожної операції сплачує комісію банку-емітенту (який випустив картку) – ця комісія називається інтерчейндж (міжбанківська комісія). Емітенти використовують ці гроші, зокрема, для виплати кешбеків, виплати бонусів тощо.

До прикладу, як розповів співвласник інтернет-магазину Rozetka Владислав Чечоткін, на оренду 90 магазинів, всіх складів та офісів компанія щорічно витрачає менше, ніж на банківську комісію.

Варто зазначити, що 70% послуг еквайрингу надають державні банки й 99% ринку платіжних систем займають два гравці.

При цьому ринок розрахунків платіжними картками постійно розширюється, не в останню чергу через карантин – люди віддають перевагу безконтактній оплаті. Комісія ж лише зростає, тому використання POS-терміналів стає невигідним для бізнесу. Це, за словами підприємців, впливає і на вартість товарів і послуг – вона зростає.

Що кажуть у банках?

Фінансові установи виступають проти такої ініціативи бізнесу. У Нацбанку наголошують: необхідно зберігати ринкові підходи до регулювання банківської комісії, а запровадження її обмеженого розміру може мати негативні наслідки.

Представники фінустанов та платіжних систем називають такі мінуси ініціативи:

• ціни все одно не знизяться, але може бути введена додаткова плата за використання платіжних продуктів (наприклад, збір за зміну пін-коду, як у Франції, чи збір за зняття готівки з будь-яких карток у банкоматах Чехії, Данії, Португалії);
• зменшення інвестицій (банкам стане невигідно інвестувати в платіжний ринок, тобто – збільшувати ринок безготівкових платежів) і, як наслідок, "згортання" POS-термінальної мережі;
• не буде програм лояльності, бонусів та кешбеків, які надають банки.

У разі зниження комісії, банкам стане невигідно нараховувати кешбеки / Фото Unsplash

У ПриватБанку тим часом заявили, що у випадку прийняття законопроєкту, яким передбачено зниження комісії, українським банкам доведеться відключити сервіси Apple Pay і Google Pay. Причина: висока собівартість угод, враховуючи додаткові комісії самих сервісів та витрат емітентів.

Чи є компромісні рішення?

Можливою альтернативою у Нацбанку бачать гармонійне зниження комісії банками та платіжними системами. Пропонували також виключити з закону норму, що зобов'язує всіх працівників торгівлі приймати платіжні картки.

Крім того, фінустанови запропонували такі компромісні варіанти:

• 2% еквайрингу, з яких 0,5% інтерчейнджу;
• обов'язковий 1% кешбеку для клієнтів, які оплачують товар чи послугу карткою.

З чого все почалося?

19 лютого 2021 року у Верховній Раді в першому читанні підтримали проєкт закону №4364 про платіжні послуги. Ним вводиться низка правил роботи платіжних послуг в Україні, а до другого читання може з'явитися і норма про обмеження державою комісії за платежі, здійснені картками. Йдеться про початкове зниження до 1%, а до 2023 року – до 0,5-0,75%.

Саме це спровокувало суперечку між представниками бізнесу, які підтримують таке нововведення, та банками, які виступають проти.

До теми Не буде кешбеку та безготівкових платежів: банки закликають не регулювати комісії

Особливої публічності дискусія набула, коли про це в Facebook почали сперечатися співвласник інтернет-магазину Rozetka Владислав Чечоткін та співвласник monobank Олег Горохівський. Уже 24 березня відбулася велика пресконференція рітейлу – на підтримку введення регулювання еквайрингу на законодавчому рівні. А 29 березня аналогічний захід провели представники банків та НБУ.