Ембарго на українське зерно: чи зможуть європейські фермери заблокувати вступ України до ЄС

Про перешкоди з боку аграрного лобі, переваги для України від єдиного ринку ЄС та необхідність реформації європейської аграрної політики – дізнавалася кореспондентка 24 Каналу із Брюсселя. Ми поспілкувалися з міністром аграрної політики, єврокомісаром із питань сільського господарства та експертами щодо ситуації, яка виникла та проаналізували ймовірні загрози для України.

Дивіться також Східна Європа ставить під загрозу економічне життя України, – Bloomberg

Заборона імпорту українського зерна може бути продовжена

5 червня сплив термін заборони Єврокомісії на постачання пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до п'яти країн – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини.

За даними PAP, заборону вже продовжили до середини вересня. Що цікаво, на продовженні заборони щонайменше до кінця 2023 року наполягала саме Угорщина.

Раніше єврокомісар із питань сільського господарства Януш Войцеховський заявив, що виступає за продовження заборони на імпорт зернових та олійних культур, щонайменше до кінця жовтня 2023 року. Він аргументував тим, що в ЄС зараз більше зерна, аніж в Україні.

Речниця Єврокомісії з питань торгівлі та сільського господарства Міріам Гарсіа Феррер зазначила, що на фоні обговорення про покращення роботи смуг солідарності, відбулося перше засідання координаційної платформи на технічному рівні.

Ця платформа, яку на політичному рівні очолює віцепрезидент Домбровскіс, збере п'ять прифронтових держав-членів, а також Україну та Молдову. І це також можливість обговорити, як ми можемо переконатися, що цей імпорт може надходити до ЄС і здійснювати ефективний транзит, гарантуючи, що він досягне кінцевих пунктів призначення,
– сказала Феррер.

Різке зростання українського експорту зернової продукції підкреслює, що процес вступу України в ЄС може бути нелегким, оскільки вже зараз фермери сусідніх країн зазнають збитків.

"Це питання підкреслює гостроту проблеми, над якою треба думати, але до членства все ще є час, оскільки ще невідомо, коли Україна приєднається до ЄС. У нас ще є час, щоб подумати та зрозуміти, як Євросоюз буде реформувати свої внутрішні політики, зокрема спільну аграрну політику", – прокоментувала ситуацію аналітикиня Європейського політичного центру Світлана Таран.

Внутрішній ринок ЄС та спільна аграрна політика: що отримає Україна

Офіційне приєднання України до Євросоюзу передбачає вступ до внутрішнього ринку ЄС, а також інтеграцію усіх внутрішніх політик Європейського союзу.

Внутрішній ринок Європейського союзу заснований на чотирьох постулатах – вільний рух товарів, послуг, осіб і капіталів. Це означатиме, що українські товари вже не стоятимуть у чергах на митницях та не матимуть перешкод на кордонах.

Оскільки Україна є найбільшою аграрною країною Європи, то інтеграція у внутрішню аграрну політику ЄС є обов'язковою умовою вступу. Єдина аграрна політика ЄС – є однією із найголовніших сфер діяльності ЄС, на яку виділяється 40% бюджету.

Така сільськогосподарська політика ЄС спрямована на забезпечення якісних товарів за справедливими цінами, покращення сільськогосподарських угідь, боротьбу зі змінами в кліматі. Крім того, політика ставить собі за мету покращення рівня життя фермерам.

Фінансування спільної аграрної політики розподілене між двома фондами, які виділяють гроші на розвиток фермерства, а також підтримки доходів фермерів.

Зверніть увагу. За даними Politico, якби Україна зараз стала членом ЄС, то Євросоюзу довелося б виділити найбільшу частину грошей від спільної аграрної політики в розмірі 386 мільярдів євро відповідно до сільськогосподарської площі країни.

У разі отримання членства в ЄС, Україна зобов'язана привести своє сільське господарство згідно з європейськими стандартами. Зокрема, фермери повинні поважати стандарти захисту навколишнього середовища, харчової безпеки, фітосанітарії та добробуту тварин. Якщо фермери порушують стандарти, то ЄС вводить штрафи – зменшує податки з фондів.

За словами аналітикині з міжнародної торгівлі Світлани Таран, українська сільськогосподарська продукція є дешевою, оскільки Україна не повністю дотримується європейських стандартів, бо це дуже затратно.

Хоча перехід на європейські стандарти зазначений у рамках Угоди про асоціацію із ЄС. Крім того, в інших країнах ці норми не вимагаються і тому Україна є глобальним гравцем на світових аграрних ринках.

Експертка вважає, що Україні доведеться "заплатити" за євроінтеграцію, і одними із перших можуть постраждати фермери. Наприклад, в ЄС заборонено використання пестицидів, які українські фермери вважають менш затратними.

Крім того, ця заборона діє тільки в Євросоюзі, а інші країни імпортують товари з використанням цих пестицидів. Тому, процес приєднання до внутрішнього ринку ЄС не стане простим і швидким процесом. Україні доведеться виконати багато роботи.

Наші компанії та бізнес повинні усвідомлювати, скільки їм треба ще підтягнутися до євростандартів, щоб цьому відповідати. Це складна робота для бізнесу та додаткові витрати. Якщо ми будемо виконувати ці вимоги, то зросте вартість і ми не будемо такими дешевими на європейському ринку. Звичайно, ми туди йдемо, і це наша стратегічна ціль,
– сказала Світлана Таран.

Необхідність реформування та сильне аграрне лобі в ЄС

Politico пише, що після вступу до ЄС, Україна, як і інші нові члени, будуть брати із бюджету Євросоюзу, аніж повертати. Тому виділення великої частки з аграрного бюджету призведе до зменшення фінансування інших держав-членів. Аналітикиня Світлана Таран каже, що у Брюсселі вже розглядають необхідність реформування внутрішніх політик ЄС у разі вступу України.

Перш за все це аграрна політика, навіть у перегляді надання допомоги аграріям. Оскільки Україна дуже велика країна, і можливо допомога українським фермерам для Євросоюзу буде дуже накладна,
– сказала експертка.

Великою перешкодою може стати аграрне лобі в ЄС, лідерами якого є Франція та Польща. Після вступу України ці держави можуть зіткнутися із конкуренцією, оскільки в України переважає агрономічний потенціал та вартість виробництва.

Тому реформування єдиної аграрної політики ЄС може призвести до скандалу, оскільки аграрне лобі перш за все захищає власні інтереси. Загалом, у Брюсселі ще не почали працювати над запровадженням реформ.

Аналітикиня Світлана Таран вважає, що спочатку варто було б розпочати перемовини про вступ України до ЄС. Зазначимо, щоб перемовини були відкритими, кожна країна-член ЄС має проголосувати за цю ідею.

Експертка зазначає, що у такому разі реформи спільної аграрної політики варто проводити пізніше, щоб переговори про вступ не були заблоковані.

Треба обережний підхід, спочатку – відкрити перемовини. Звичайно, для нас було б краще, щоб ЄС почав це робити якнайшвидше після виборів. І головне, щоб Україну також долучали до розробки нової внутрішньої політики ЄС з урахуванням інтересів як і України, так і інших 27 держав-членів. Тут потрібно буде шукати якісь компромісні рішення,
– каже Таран.

У коментарі 24 Каналу єврокомісар із питань сільського господарства Януш Войцеховський заявив, що після вступу України до ЄС конкуренція зросте.

"Україна буде важким конкурентом особливо в зернових культурах, оскільки Європейський Союз також є експортером зерна. Відповідно врожаю наступного року 2023 – 2024, ми матимемо приблизно на 30 мільйонів фунтів більше зерна, ніж споживання в Європейському Союзі", – сказав єврокомісар.

Проте, ЄС має дефіцит олійних культур і український експорт допомагає вирівняти баланс сільськогосподарської продукції. За словами Войцеховського, імпорт м'ясної продукції з України невеликий, навпаки, експорт м'яса з Польщі в Україну в 30 разів перевищує імпорт.

До уваги. У ситуації із зерновими культурами, європейський експорт з Україною складає близько 3 мільярдів євро, а імпорт збільшився, зокрема після повномасштабної війни з 7 до 13 мільярдів євро.

"Звичайно, є стратегія співпраці з Україною, для економіки також вигідна вільна торгівля з Україною, але не для фермерів. Фермери стали жертвами лібералізації торгівлі, тому що це вигідно всій економіці. Тому компенсації для фермерів, і державна допомога – це дуже важливі інструменти", – пояснив Войцеховський.

Компроміси та переговори як рішення для України

На фоні блокування п'ятьма державами-членами українського зерна, Україна продовжує вести дипломатичні переговори. Міністр агрополітики України Микола Сольський під час візиту у Брюссель заявив, що в будь-якому разі Україна не хоче мати додаткових складних ситуацій, відповідаючи, чи будуть у Києві звертатися до суду.

Втрата підтримки з боку європейських колег – це останнє, що зараз потрібно Україні та загалом під час процесу вступу до ЄС.

Аналітикиня з міжнародної торгівлі Світлана Таран вважає, що Україні варто утриматись від критики країн, які заборонили імпорт української аграрної продукції та продовжувати вести перемовини.

Зокрема, домовлятись про самообмеження та закликати Єврокомісію збільшувати їхнє фінансування. Така тактика допоможе зберегти союзників та не настроїть їхніх фермерів проти вступу України.

Міністр агрополітики України Сольський закликає сприймати нинішню ситуацію як досвід, який буде корисним після вступу в ЄС. Після приєднання до європейського блоку Україна зіткнеться із високою конкуренцією серед аграріїв.

Ми вже нарешті отримаємо реальний серйозний досвід того, як буде відбуватися, коли ми будемо членом ЄС, тому що нас такими вже багато хто сприймає,
– сказав Сольський у коментарі 24 Каналу, наголосивши, що Україна буде відстоювати свої інтереси.

Крім того, він закликав держави-члени вести діалог зі своїми фермерами, щоб розвіяти їхні страхи та сумніви.

Загалом, навіть після вступу до ЄС для України залишаться важливими глобальні ринки. Країни близького Сходу, Африки, Індонезія та Китай залюбки імпортували зерно та курятину з України.

Блокада українських портів та наплив агропродукції до сусідніх держав є лише тимчасовою ситуацією. Проте, сільське господарство – це тільки одна галузь, а в України є ще й інші сфери.

"Україна – велика країна, тому вступ до ЄС це великий геополітичний за масштабом проєкт, який має дуже багато стейкхолдерів та інтересів. Ясно, що аграрне лобі потужне, але через наявність геополітичних та безпекових інтересів, я думаю в ЄС будуть зацікавлені шукати компроміси", – резюмувала Світлана Таран.