Коли НБУ відпустить курс та повернеться до гнучкого курсоутворення: інтерв'ю з Юрієм Гелетієм

Заступник голови Національного банку України Юрій Гелетій в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів чи варто чекати найближчим часом повернення до гнучкого курсоутворення, про що регулятор домовився з МВФ та яка наразі ситуація з "картковим туризмом". 

Читайте також Курс цього тижня: чи перетне долар позначку у 38 гривень

Ситуація на готівковому та безготівковому ринку

НБУ заявляв, що триматиме фіксований курс доки ситуація на ринку не стабілізується. На початку квітня долар на готівковому ринку опустився нижче 37 гривень. Також НБУ зменшив обсяги продажу валюти на міжбанку. Чи можна це вважати першими ознаками стабілізації ситуації й що НБУ в найближчій перспективі може відпустити курс?

Ситуація у готівковому сегменті валютного ринку дійсно покращилася. Спред між готівковим та офіційним курсом відчутно знизився. У червні минулого року він був на пікових значеннях та становив понад 28%. Зараз різниця між готівковим та офіційним курсом перебуває в діапазоні 1 – 4%.

Також відбулося повернення на ринок традиційного сезонного чинника – пропозиція валюти в готівковому сегменті валютного ринку збільшилась завдяки продажу валюти з боку аграрного сектору. І власне сезонність – одна з ознак поступового повернення до нормальності. Тож, дійсно, ринок зараз більш збалансований, і потребує менших обсягів інтервенцій з боку НБУ.

• Це відбулось, перш за все, завдяки пристосуванню економіки до умов війни, ритмічному надходженню міжнародної допомоги від наших партнерів та продовженню "зернової угоди".
• Безумовно суттєво вплинули й заходи з врегулювання грального бізнесу. Це сприяло запобіганню непродуктивного відтоку капіталу з України.
• Плюс почали покращуватись курсові очікування, у тому числі завдяки відмові від емісійного фінансування дефіциту бюджету.

Вагому роль відіграють також заходи НБУ – збереження облікової ставки на рівні 25%, підвищення обов’язкових резервів, оновлення операційного дизайну монетарної політики – щоб стимулювати банки підвищувати ставки за депозитами.

НБУ продовжує зберігати облікову ставку на рівні 25% / Фото – НБУ для 24 Каналу

Позитивно впливало й калібрування валютних обмежень та використання нових депозитних продуктів із безготівковою купівлею валюти та з валютним хеджингом. Певний вплив мали і наші вербальні інтервенції про плани повернутися до пом'якшення обмежень, у тому числі тих, які генерують проблему множинності курсів.

А що на безготівковому валютному ринку?

Ми також спостерігаємо покращення ситуації на безготівковому ринку. Чистий попит за безготівковими операціями клієнтів та обсяги купівлі банками іноземної валюти в позицію зменшились.

Якщо ми порівнюємо березень – квітень з січнем – лютим, то йдеться про зниження на 79% та 40% відповідно. Пропозиція іноземної валюти на готівковому сегменті зростає значною мірою завдяки аграріям, а в безготівковому її формують аграрний комплекс та гірничо-металургійний.

Загалом середньоденний обсяг операцій між банками без НБУ зріс до 50 мільйонів доларів на день у квітні порівняно, наприклад, з 23 мільйонами доларів на день у січні.

На 1 квітня ми досягнули найбільшого обсягу резервів за 11 років – це 31,9 мільярда доларів. Безумовно, це посилює спроможність НБУ балансувати ринок за рахунок інтервенцій.

Враховуючи все це в НБУ наразі не бачать причин чи необхідності корекції курсу.

Більший продаж валюти НБУ – завжди означає погіршення ситуації на валютному ринку?

І ще один цікавий момент, на якому хотілось би зупинитись. За період плаваючого курсоутворення ми звикли орієнтуватися на інтервенції НБУ, як на критерій для вимірювання температури на валютному ринку. Але в поточних умовах більший продаж валюти НБУ не обов'язково свідчить про погіршення ситуації.

Чому так? Бо значна частка валюти, яка надходить в країну – це міжнародна допомога. Вона надійшла, що відбувається далі? Уряд продає цю валюту НБУ й вона зараховується до міжнародних резервів, а гривня – йде до бюджету. Потім НБУ продає цю валюту для покриття різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку.

Тобто валюта від міжнародної допомоги не проходить напряму через валютний ринок й потрапляє до нього саме через продаж валюти НБУ. Натомість видатки уряду, які в тому числі фінансуються конвертованою від міжнародної допомоги гривнею, впливають на збільшення попиту на валютному ринку.

Підсумовуючи, отримання на певному часовому проміжку більших обсягів міжнародної допомоги може призвести до збільшення продажу валюти НБУ, але, звичайно, це не свідчитиме про погіршення ситуації на валютному ринку.

Повернення до "плаваючого курсу" та співпраця з МВФ

Чи є підстави для повернення до "плаваючого курсу"?

Підстав для зміни курсового режиму наразі немає. Звичайно, ми чітко розуміємо, що фіксований курс є оптимальним лише за певних умов: коли всі інші режими створюють ще більше ризиків і, можливо, негативних побічних ефектів. Але наразі фіксований курс все ще відіграє суттєву роль для стабілізації економіки, а передумови для того, щоб рухатися далі, поки не сформувалися.

Безумовно для нас, до повномасштабної війни, пріоритетом був режим плаваючого курсоутворення. І ми будемо намагатись повернутись до нього в перспективі. Це прагнення було відображено ще у квітні 2022 року в Основних засадах грошово-кредитної політики.

Ми своїх планів не змінюємо та не приховуємо. Водночас ми завжди підкреслювали, що повернення до більш гнучкого курсоутворення відбудеться поступово, коли будуть створені належні передумови. Такий перехід, перш за все, не має створювати шоків для валютного ринку та інфляції, навпаки він має бути користю для економіки.

Наша мета – забезпечити стійке зниження інфляції. А для цього важливо зберегти стійкість та керованість курсової динаміки. Тому навіть, коли ми зможемо перейти до більш гнучкого курсу, це не означатиме, що НБУ не буде контролювати ситуацію на валютному ринку.

Чи встановив МВФ конкретні часові рамки, коли НБУ повинен повернутись до "плаваючого курсу" в рамках співпраці?

Один зі структурних маяків меморандуму з МВФ – це розробка стратегії, яка визначатиме послідовність кроків з лібералізації валютних обмежень, повернення до більш гнучкого курсового режиму та з рештою до інфляційного таргетування. Ми повинні цю стратегію напрацювати до кінця червня. В основу цієї стратегії буде закладено ті ж принципи, які себе добре зарекомендували під час проведення валютної лібералізації в мирний час.

Якщо деталізувати, то пом’якшення, скасування валютних обмежень чи зміна режимів відбуватиметься поступово, без прив’язки до певних дат. Прив’язка буде до макроекономічних і фінансових передумов. Кожен крок в межах валютної лібералізації здійснюватиметься за умови наявності належних макроекономічних передумов і на підставі аналізу потенційних наслідків.

Отже, ми маємо часову рамку для виконання структурного маяка – для розробки стратегії. Але конкретного дедлайну для виконання передбачених нею кроків не маємо. Наша стратегія базуватиметься на передумовах, які дозволять нам повернутися до ринкових засад без потрясінь для макрофінансової стабільності.

Наразі визначено декілька передумов за яких буде розглядатись варіант повернення до більшої гнучкості курсу / Фото – НБУ для 24 Каналу

У діалозі з колегами з МВФ ми проговорювали у тому числі передумови повернення до більшої гнучкості курсу. Якщо їх деталізувати, то першим є зменшення чутливості валютного ринку до ситуативних чинників. І на це, власне, спрямовані наші зусилля зі збільшення строковості коштів в банківській системі. Тож об’єктивно великий обсяг роботи ще попереду й на це знадобиться час, оскільки залишки коштів клієнтів саме на поточних рахунках все ще залишаються безпрецедентно значними.

Друга передумова – це покращення балансу на валютному ринку. Йдеться про співвідношення між попитом і пропозицією. Також важливим чинником є достатній запас міжнародних резервів для збереження керованості курсової динаміки.

Ми бачимо покращення ситуації. Обсяг міжнародних резервів зростає, ринок став більш збалансованим. Але ці тренди повинні бути стійкими.

Третя передумова – це пом’якшення низки валютних обмежень, зокрема, для мінімізації множинності валютних курсів, розширення допуску на валютний ринок учасників для здійснення бізнес-діяльності.

Також ми повинні забезпечити стійке та близьке до прогнозованої траєкторії зниження інфляції, яка, власне, повинна стати новим якорем для очікувань замість фіксованого курсу.

І важлива, безумовно, п’ята передумова – це ефективність, дієвість облікової ставки як основного монетарного інструменту.

Тож передумови все ще формуються, а тому повернення до більшої гнучкості курсу не є питанням найближчої перспективи. Водночас, якщо конфігурація цих передумов складеться, безумовно, ми будемо активно рухатися в цьому напрямку.

Курс в бюджеті закладений на рівні 42,2, але наразі фіксований курс набагато нижчий. Чи консультувався уряд з Нацбанком при закладенні такого курсу в бюджет і як це впливає на виконання бюджету?

Ми знаходимося в постійному діалозі з колегами з уряду, з Мінфіну, Мінекономіки. Проте в бюджет закладається курс, який будується саме на оцінках Мінекономіки. На жаль, чомусь, поширеною є думка, що цей бюджетний показник є таргетом для НБУ, або хоча б прогнозом Нацбанку. Однак, це помилкова думка. Курс, закладений в бюджеті – це не прогноз НБУ та не цільовий показник для нас.

В бюджет закладається курс, який будується на оцінках Мінекономіки / Фото – НБУ для 24 Каналу

Зазвичай у підсумку цифри макропоказників, на яких складається проєкт бюджету, відрізняються від показників, що виходять по факту. І це нормально – бюджетний прогноз складається до початку звітного року та базується на певному наборі припущень, які не завжди реалізуються з об'єктивних причин.

Безумовно, якщо існуватиме відмінність між закладеним та фактичним курсом, Міністерству фінансів та уряду треба буде це враховувати при реалізації бюджету та при аналізі наповнення його дохідної частини. Але це точно не стане причиною повернення до емісійних джерел фінансування, є інші шляхи наповнення бюджету.

Виклики "карткового туризму"

У середині минулого року "картковий туризм" був можна сказати викликом для НБУ. Чи лишається наразі простір для існування "карткового туризму"?

Завдяки звуженню спреду між готівковим та безготівковим курсом, виклики "карткового туризму" вдалося подолати ще в другій половині минулого року. У цього "бізнесу" зникло економічне підґрунтя, бізнес-складова для його реалізації. Що допомогло цьому?

По-перше, це депозитні продукти, які були запроваджені НБУ. Це насамперед депозит із безготівковою купівлею валюти, доступний громадянам з липня минулого року. Завдяки цьому люди отримали можливість купувати іноземну валюту за курсом, привабливішим ніж в "карткових туристів".

Також посприяли заходи для підвищення привабливості гривневих активів, що дозволило зменшити попит на готівкову валюту. Йдеться насамперед про збереження облікової ставки на рівні 25% та зміну нормативів обов’язкового резервування.

НБУ аналізував, моніторив ситуацію, щоб збивати цю спекулятивну складову попиту на валюту. Ми калібрували наші заходи. І тут важливо зазначити, що на вирішення проблеми карткового туризму, окрім звуження спреду, подіяли наші обмеження.

Влітку ми обмежили можливість зняття готівки з гривневих карток за кордоном сумою, еквівалентною 50 тисячам гривень. Потім додатково розбили цей ліміт на щотижневий, вийшло по 12,5 тисяч гривень на тиждень в еквіваленті. Це обмежило можливості для існування карткового туризму та збільшило його вартість.

Також ми ввели ліміт на безготівкові розрахунки з гривневих карток за кордоном у сумі, еквівалентній 100 тисячам гривень на місяць. Адже, розумієте, "картковий туризм" – це було не лише про валюту, а й про купівлю товарів з метою перепродажу на сірому ринку.

Це все в комплексі сприяло запобіганню непродуктивному відтоку капіталу та захисту міжнародних резервів, які сьогодні допомагають забезпечити стабільність на валютному ринку.

Водночас ми дуже обережно ставимося до встановлення цих лімітів, розуміючи та аналізуючи ситуацію в країнах, де зараз тимчасово перебувають наші люди, щоб навіть після запровадження цих обмежень, не позбавити людей можливості задовольняти свої основні потреби.

Тобто зараз, дивіться, ми маємо таку ситуацію: якщо громадянин України перебуває за кордоном з гривневою карткою, фактично може витрачати з неї еквівалент 150 тисяч гривень на місяць. Це 100 тисяч гривень за каналом безготівки, тобто покупка товарів в магазинах, і 50 тисяч гривень, відповідно, – це можливість зняти 4 рази еквівалент 12,5 тисяч гривень з карток в банкоматі.