Кому субсидію: як уряд допомагатиме українцям оплачувати "комуналку"

Цифри в платіжках зростуть удвічі

З 1 вересня для українців підвищуються ціни на електроенергію. Тепер доведеться платити 71,4 копійки, якщо ви спожили протягом місяця до 100 кВт/год, і 1,29 гривні – якщо від 100 до 600 кВт/год. Це автоматично потягне за собою збільшення кількості сімей, які потребують соціальної допомоги. Адже наступає опалювальний сезон і якщо до підвищення сума в платіжках громадян у середньому становила 1550 грн, то восени вона зросте в 1,5-2 рази і сягне 2500 грн. Для більшості українських сімей ця сума стане непідйомною.

Уряд після травневого підвищення тарифів на газ був змушений збільшити витрати на субсидії до 40 мільярдів гривень. Тепер же, як зазначив сам міністр соціальної політики Андрій Рева, кількість сімей, які звернуться за допомогою, зросте з 6 до 9 мільйонів. Тобто виростуть і бюджетні витрати на субсидії – мінімум в 1,5 рази, до 55-60 мільярдів гривень. А, можливо, і ще більше – до 80 мільярдів. На переконання директора аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександра Сергієнка, цифра, яку назвав Рева – 9 мільйонів сімей — це рожеві мрії міністра соцполітики, насправді потрібно очікувати мінімум 10, а, можливо, і 11 мільйонів сімей, які звернуться за допомогою.

Майже 6 мільйонів сімей уже отримують субсидію через підвищення цін на газ

Це досить суттєве навантаження на держбюджет і, як зазначив економічний експерт Андрій Новак, для того, щоб забезпечити всіх субсидіями, доведеться скоротити інші бюджетні статті. Зокрема, не будуть адекватно підвищуватися інші соціальні платежі, уріжуться витрати на капітальне будівництво чи ремонт житлово-комунального фонду тощо. Не говорячи вже про зарплати і пенсії.

Та, незважаючи на таку ситуацію, уряд Володимира Гройсмана не планує знижувати комунальні тарифи для населення, оскільки вважає, що таким чином бореться з корупцією в сфері житлово-комунального господарства. Водночас, на думку Новака, така політика надання субсидій – це пряме перекачування коштів із Держбюджету до монополістів, які постачають газ, електроенергію і надають комунальні послуги. Адже люди на руки ці гроші не отримують.

Замість підвищення зарплат – субсидії

Ріст цін на "комуналку" призведе не тільки до того, що стане більше сімей, які звернуться за допомогою. Це також збільшить неплатежі за послуги ЖКГ, відповідно, бюджет недоотримає гроші. На практиці це означає, що ситуація в сфері житлово-комунального господарства залишиться, в кращому випадку, незмінною. Але, швидше за все, погіршиться. Немає грошей – немає відповідної якості послуг, та й самих послуг як таких. Зокрема, в Києві експерти вже прогнозують взимку певний колапс через те, що через конфлікт "Київенерго" і НАК "Нафтогаз-Україна" влітку не провели профілактичні роботи теплотрас, а це загрожує постійними проривами труб із настанням холодів.

Однак, не дивлячись на таку критичну ситуацію, Кабмін поки що не хоче змінювати критерії надання субсидій і зробити їх більш жорсткими. Мова про адресність соціальної допомоги, щоб зменшити кількість субсидій. Навіть в уряді визнають, що в 2016 році за субсидією не звернувся тільки лінивий. Проблема в тому, що далеко не всі українці, які отримали субсидії, насправді її потребують. Деякі навіть – звичайно, не з гарного життя – йдуть на певні хитрощі. Зокрема, офіційно звільняються з роботи або ж переходять на мінімальну зарплату, а другу її частину отримують "в конверті". В той час як основний тягар лягає на тих, хто не має такої державної допомоги і платить за повною програмою.

Та урядовці не хочуть змінювати таку фактично популістську політику, щоб, по-перше, хоч якось зберегти рівень довіри населення. По-друге, не викликати незадоволення українців та чергових акцій протесту. Але такий популізм – тупиковий шлях. На тому, щоб змінити цю систему, наполягають і в МВФ, і в Світовому банку.

Уряд за рахунок субсидій наповнює кишені олігархів?

Відсоток населення, яке звертається до держави за субсидіями, не повинен перевищувати 10% сімей. Система субсидій працює, коли їх відсоток знаходиться на рівні 10-15%. Це нормальний показник, який свідчить про те, що держава займається громадянами, які вимагають реальної допомоги. Решта громадян повинні бути здатними заробляти самі,
– зазначила експерт з енергетичних питань, член Колегії Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Марія Яковлєва.

Читайте також: Скільки українців отримують субсидії: цікава статистика

Як зауважив у коментарі сайту Олександр Сергієнко, коли субсидії отримує 2/3 населення, то це не соціальна допомога малозабезпеченим верствам, а державна дотація підприємствам-монополістам, які надають послуги населенню. Гроші йдуть напряму саме до постачальників послуг.

Політичний експерт Олесь Доній зауважує, що замість субсидій держава повинна забезпечити зростання пенсій і зарплат.

Питання в тому, що уряд не ставить собі за мету підвищення добробуту населення. А це – основне завдання Кабміну. Зокрема, це може відбуватися через підвищення зарплат і пенсій. Тоді людина сама вирішує, на що в першу чергу можна витрачати гроші з сімейного бюджету,
– вважає він.

При цьому Доній вважає, що субсидування не вирішує фінансових проблем населення, а лише сприяє збагаченню купки олігархів.

На переконання Андрія Новака, щоб зменшити кількість субсидій, потрібно хоча б індексувати на показник інфляції соціальні платежі. Тоді домогосподарства зможуть оплачувати такі високі комунальні тарифи. Але, на його думку, зробити це швидко не можливо. Індексувати потрібно було поступово протягом 2014-2015 років.

Проблема в тому, що така популістська політика Кабміну, який нібито підвищуючи тарифи, бореться із корупцією, а також стимулює населення до енергозбереження, має протилежний ефект.

Є суперечності в цій формулі "тарифи-субсидії". Сім’ї, які не отримують субсидії, споживають на 40% газу менше, ніж ті, хто має таку допомогу. Тобто сім’я, яка отримала субсидію, не має жодних стимулів до економії природних ресурсів. Навпаки, їй вигідно вичерпувати повністю свій ліміт, щоб наступного року знову отримати субсидію,
– підкреслює Сергієнко.

Власне, не розвивається і українська економіка. Для неї програма субсидій, зазначає Олександр Сергієнко, – це ніж під горло. Через високі тарифи падає купівельна спроможність українців. Купують щось дешеве, китайське. Для вітчизняної економіки це означає відсутність потреби щось виробляти. А якщо люди не купують, то й економіка не розвивається.

Але уряд відмовляється змінити систему. Замість того, щоб поступово збільшувати пенсії і зарплати, підкуповують українців субсидіями і фактично збагачують олігархів. При цьому українська економіка продовжує падати в провалля, а реформи залишаються тільки на словах.

Як впливає на економіку програма субсидій? Думка експертів

Андрій Новак, економічний експерт

Система субсидій, яка сьогодні діє в Україні, – це пряме перекачування коштів із Держбюджету до монополістів, які постачають газ, електроенергію і надають комунальні послуги, адже люди на руки ці гроші не отримують і не зацікавлені в економному споживанні.

Крім того, суми в 40 мільярдів гривень, яка передбачена в бюджеті на субсидії, може не вистачити, щоб надати допомогу тим українським сім’ям, які її потребують. Ця сума розраховувалася для іншої кількості тих, хто подав заяву на таку допомогу, – трохи більше 5 мільйонів українців. Але через черговий етап підвищення цін на енергоносії і житлово-комунальні послуги, за різними прогнозами, кількість таких сімей може збільшитися до 9 мільйонів. Тобто суму на субсидії потрібно буде суттєво збільшувати. Як мінімум – у півтора рази.

Збільшення витрат на субсидії призведе до скорочення інших бюджетних статей. Зокрема, не будуть адекватно підвищуватися соціальні платежі, уріжуться витрати на капітальне будівництво чи ремонт житлово-комунального фонду тощо.

Щоб зменшити кількість субсидій, потрібно хоча б індексувати на показник інфляції соціальні платежі – тоді домогосподарства зможуть оплачувати такі високі комунальні тарифи. Але, на думку Новака, зробити це швидко не можливо. Індексувати потрібно було поступово протягом 2014-2015 років.

Уряд Арсенія Яценюка, як відомо, обрав так звану політику "затягування поясів" – тобто заморожування соціальних платежів. Але ціни при цьому були, звичайно, не "заморожені", а росли високими темпами. І зараз ми опинилися в ситуації, коли переважна більшість сімей не може оплатити нові тарифи на енергоносії і послуги ЖКГ. Тому виникла потреба в механізмі субсидій, який мало що допомагає. Адже це тільки частково покриває ріст цін на комуналку. А ціни ж підвищилися на всі товари і послуги. Тому маємо внаслідок різке падіння реальних доходів, рівня життя переважної більшості українських громадян.

Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста"

Коли субсидії отримує дві третини населення, то це не соціальна допомога малозабезпеченим верствам, а державна дотація підприємствам-монополістам житлово-комунального комплексу. Гроші йдуть напряму саме до постачальників послуг. Змінила лише назва. Замість дотацій назвали субсидіями.

Кількість сімей, які звернуться за субсидіями з початком опалювального сезону, яку назвав міністр соціальної політики Андрій Рева – 9 мільйонів – це його рожеві мрії. Вартість послуг зросла майже вдвічі. Тому потрібно очікувати мінімум 10, а, можливо, і 11 мільйонів домогосподарств, що подадуть заявку. Це при тому, що всього в Україні 15 мільйонів домогосподарств. Тобто 2/3 населення визнає себе бідними і звернеться за допомогою.

Насправді сенс субсидій полягає в тому, щоб за рахунок підвищення тарифів частину цих грошей направляти на допомогу тим, хто не може оплатити послуги. В Україні, на жаль, ледь не все населення не може сплачувати і буде отримувати субсидію.

Трагедія в тому, що ті 10% українців, які не отримують субсидію, будуть поставлені на межу виживання. Суми платежів зараз зрівнялися з доходами населення. Середня пенсія в 2015 року складала 1 700 грн. Це життєва катастрофа.

Для економіки – це ніж біля горла. Через високі тарифи падає купівельна спроможність українців. Купують щось дешеве, китайське. Для вітчизняної економіки це означає відсутність потреби щось виробляти. А якщо люди не купують, то й економіка не розвивається.

Крім того, є суперечності в самій формулі "тарифи-субсидії". Сім’ї, які не отримують субсидії, споживають на 40% газу менше, ніж ті, хто має таку допомогу. Тобто, сім’я, яка отримала субсидію, не має жодних стимулів до економії природних ресурсів. Навпаки, їй вигідно вичерпувати повністю свій ліміт, щоб наступного року знову отримати субсидію.

Тобто, з одного боку, тарифи стимулюють населення до економії, з іншого, субсидії сприяють тому, що люди активніше споживають газ, інші енергоресурси і воду. Це вступає між собою в конфлікт. Система тарифоутворення така, що вона не стимулює підприємства до енергозбереження, навпаки – треба витрачати більше ресурсів, тоді будуть більше прибутки.

Це комплексна проблема. Як тільки уряд почне думати про населення, а не про те, як збагатити олігархів, тоді можна починати щось робити.

Читайте також: Осінь на порозі: чого українцям варто очікувати найближчим часом?