Повний контроль енергетичного ринку: на що може піти Трамп заради іранської нафти

Чому Трамп розглядає варіант захоплення нафтового сектору Ірану?

Про те, що для Сполучених Штатів означатиме контроль над іранською нафтою, йдеться в матеріалі Bloomberg.

Дивіться також Блокада дає тріщину: трафік через Ормуз сягнув найвищого рівня, але є нюанс 

За інформацією видання, президент США Дональд Трамп розглядає варіант із повного контролю нафтової сфери Ірану. Як головну перевагу рішення в Америці вбачають – глобальну перевагу США на енергетичному ринку. Зокрема це додає торговельних важелів проти Китаю.

Для самого ж президента навіть з урахуванням політичних ризиків та майбутньої ескалації на Близькому Сході ця ідея є "благом для США".

Якби в мене був вибір, що б я хотів зробити? Забрати нафту, бо вона там для того, щоб її взяти. Вони нічого не можуть з цим вдіяти. На жаль, американський народ хотів би бачити нас поверненими додому. Якби це залежало від мене, я б забрав нафту, я б залишив її собі. Я б заробив купу грошей, 
– пояснив Трамп під час спілкування з журналістами.

Очільник Білого дому переконаний, що загострення конфлікту на Близькому Сході й контроль над потоками нафти встановлює для Америки владу на світовому рівні. 

Джерела видання додатково повідомляють про те, що в адміністрації Трампа йде обговорення про зменшення впливу Пекіна на світову ситуацію й ринок. Так, за рахунок операції США у Венесуелі і на Близькому Сході, для Китаю (основного імпортера сирої нафти) ситуація на ринку ускладнюється. Це пов'язано з обмеженням постачань через фактичне закриття Ормузької протоки і зі значним зростанням цін на нафту, газ.

Опитування серед американців свідчать про те, що люди хочуть завершити війну в Ірані якнайшвидше. Власне, вони теж мають проблеми через підвищені ціни на пальне, тож єдиним виходом, на їхню думку, є припинення конфлікту та повернення в довоєнну економіку. 

Водночас відомо, що тривалий контроль США над енергетикою Ірану стане доволі затратним і щодо фінансування конфлікту, і щодо забезпечення людей. Зокрема один із посадовців Білого дому запевняє, що ідею повного контролю над іранськими енергоресурсами дійсно розглядали й Трампу "подобається" ініціатива, однак остаточного чи офіційного рішення щодо цього немає. Про контроль енергетики Ірану не йдеться ні в поточній програмі, ні в умовах угоди про припинення війни.

І поки США шукає підтримки у союзників, переводить військові ресурси з Азії на Близький Схід, у Пекіні прямих коментарів щодо наслідків ситуації від війни в Ірані – не було. Так, за даними видання, Китай тривалий час готувався до можливої світової кризи. У країні накопичували запаси, розширювали власний видобуток вуглеводнів та галузь відновлюваної енергетики. 

Якщо ціни на нафту залишаться на цьому ж рівні, що й нині, Китай дійсно може відчути наслідки війни. Однак у країни також є ресурси для того, щоб пройти економічні виклики та мати все необхідне. 

Що ще відомо про нинішню ситуацію на Близькому Сході?

Як зазначає видання, нині Трамп найбільше зосереджений на рішенні щодо обмеженого руху в Ормузькій протоці. Водночас директор компанії ClearView Energy Partners пояснив:

Захоплення нафти, як висловився Трамп, може бути радше про самі барелі, ніж про домовленості з Пекіном. Але важелі впливу є важелями впливу – незалежно від того, чи вони походять від випадковості, чи від стратегії, 
– зазначив Кевін Бук. 

Водночас у ситуації, де США хоче контролювати Іран та вплинути економічно на Китай, для останньої країни ризики таки є. Навіть те, що Трамп скасував санкції з російської нафти завдало тиску на Пекін. 

Обмеження ніби зняли й нафта прямувала до Китаю, однак змінила остаточне місце призначення на Індію. Так, через великий попит в Азії ціни пішли вгору. Кевін Бук прокоментував дії США так: "відкрили для Китаю двері для купівлі проблемних барелів зі знижкою, але тепер військові дії США закривають ці двері". Водночас світова криза ставить під загрозу майбутнє незалежної нафтопереробної галузі Китаю. 

Водночас український аналітик Сергій Климовський для видання Главред прокоментував ситуацію на Близькому Сході й зазначив, що незабаром прийде кінець війні. Так, Тегеран фактично опиняється у глухому куті, адже запаси ракет вичерпуються, а ціни на нафторесурси стрімко зростають. З економічними наслідками має прийти усвідомлення глобальності та масштабів. Нині ж Іран на роздоріжжі між 2 сторонами. Це або силовий тиск США або мирний план від Китаю. Водночас всередині самої країни теж можуть початись конфлікти через погіршення загальної ситуації. Тобто вже найближчим часом Ірану потрібно зробити вибір чи продовжити воювати і мати кризу всередині країни, чи поступитись і піти на переговори. 

Що відомо про наслідки війни на Близькому Сході?

• З 28 лютого, коли Ізраїль та США почали атакувати Іран одним із найглобальніших наслідків стало обмеження Ормузької протоки. Водночас за 4 – 5 квітян шлях пройшов 21 вантажний корабель. Це найбільший показник від початку війни в Ірані. Зокрема відомо, що країна почала брати оплату з суден, які йдуть протокою. Але точних умов, за якими країна пропускає коріблі в Ормуз, поки немає. 

• Водночас через стрімке підвищення цін на нафтопродукти зростає також вартість пального й авіапального, зокрема. Через це авіакомпанії починають вводити обмежувальні заходи, скорочувати кількість рейсів та надавати піоритетність за спрямуванням рейсу.