Коронавірусна криза: навіщо Україні кредити МВФ та чи дійде до дефолту

Чи необхідна Україні співпраця з МВФ та що буде у випадку неотримання чергового траншу? Про це – далі у статті.

Навіщо Україні МВФ?

Під час кризи 2014-2015 років українська економіка потребувала значної фінансової підтримки. Зниження рівня промислового виробництва, відтік капіталу, нестабільність гривні, війна призвели до дефіциту бюджету та економічної нестабільності. Кредит на підтримку гривні Україні надав Міжнародний валютний фонд. З тих пір Україна постійно співпрацює з фондом, щоб залишати економіку здібною до зростання.

Прогноз У вересні буде дуже боляче, – що чекає на українців без програми МВФ

Гроші від МВФ йдуть до золотовалютних резервів Національного банку. З цих резервів гроші можуть частково йти на покриття дефіциту, хоча прямо таке робити з кредитних коштів заборонено. Більша частина суми залишається у золотовалютному резерві. Віддають борги наступного року з українського бюджету, зокрема за рахунок податків.

Навіщо потрібен золотовалютний резерв? Пояснення

Це своєрідна подушка безпеки. Гроші з золотовалютного фонду можуть використати для підтримки економіки під час кризи, покриття дефіциту бюджету та стабілізації валюти. Стабільна валюта = стабільний розвиток економіки.

Що більше грошей у резерві – тим впевненіше можуть почувати себе інвестори. Розумний менеджмент золотовалютного резерву сприяє поліпшенню інвестиційного клімату. Україна має в золотовалютних резервах понад 26 мільярдів доларів та постійно збільшує накопичення.

Щоб співпраця з Міжнародним валютним фондом була вигідною, українська економіка має щороку зростати на відсоток більший, ніж відсоткова ставка, під яку МВФ надає кредит. А оскільки ставка МВФ була відносно низькою (2-3%), Україна з цим могла впоратись та поступово зменшувала розмір боргу у відсотках від ВВП.

Зростання ВВП та індексу виробництва (ЗІВ) з 2015 року / Інфографіка ЕП

Якщо у 2016 році розмір державного боргу становив 80,9% від валового внутрішнього продукту (ВВП), то у 2019 мова йде вже про 49,5% від ВВП. Все завдяки стрімкому зростанню економіки та вчасному погашенню боргів з державного бюджету.

ВВП – це загальна сума всіх вироблених товарів та послуг у країні. По суті – результат роботи економіки за рік. Ріст показника ВВП означає ріст ефективності економіки.

Українська економіка у 2016 році зросла на 2.4%, у 2017-му – на 2,5%, у 2018-му – на 3,3%, а у 2019-му – на 3,2%. Такі темпи є високими, порівняно з європейськими економіками, де нормальним є показник 1.5-2%. Однак, після обвалу 2014 року таке динамічне зростання не є чимось надзвичайним. Україні досі ще потрібні роки, щоб наздогнати рівень до Євромайдану.

Великою проблемою отримання кредитів є те, що велика частина цих грошей осідає у кишенях українських чиновників, і зростання економіки відбувається не так швидко, як планувалось. Корупційні гроші могли б піти до бюджету та покрити дефіцит.

Туманні перспективи Долари закінчуються: хто врятує Україну?

Ставлять палки в колеса і деякі олігархи, які не зацікавлені у встановленні ліберальної моделі економіки та судів. Їм набагато простіше користуватись "телефонним правом" та ручними політиками.

"Телефонне право" – термін, що означає стан корупції, коли політики приймають закони під олігархів, а не з міркувань верховенства права. Фактично управління державним апаратом виконується групою олігархів по телефону.

МВФ враховує всі ці політичні недоліки країни, тому перед траншем виставляє певні умови. Зазвичай фонд вимагає прийняття реформ, що сприяють зменшенню корупції та деолігархізації. Так вони сприяють встановленню ліберальної демократії та поліпшенню інвестиційного клімату, розчищаючи дорогу своїм інвесторам.

Проблема в тому, що Україна ці умови виконує без особливого ентузіазму, ніби "для галочки". Десь цьому сприяють деякі олігархи, які чинять неабиякий опір реформам через підконтрольних політиків та ЗМІ. А в чомусь це дійсно питання менталітету та небажання українців змінювати країну.

Також важливими в цьому сенсі є формування в МВФ образу зовнішнього ворога та ідея, що дефолт – це добре. Таку риторику просувають певні підконтрольні парламентські групи та ЗМІ.

Які умови МВФ зараз?

Ще до спалаху епідемії коронавірусу Кабінет міністрів мав знайти 50 мільярдів гривень на покриття дефіциту бюджету. За допомогою звернулись до Міжнародного валютного фонду, який виставив умову не повертати "Приватбанк" Ігорю Коломойському. Натомість Нацбанк міг отримати 2 мільярди доларів кредиту.

Ігор Коломойський бажає повернути "Приватбанк" / Фото УП

Зазначимо, що "Приватбанк" націоналізували у 2016 році. Коломойський через суди запевняє, що націоналізація була незаконною та намагається отримати компенсацію або повернути собі актив.

МВФ же змушує підписати закон, який не дозволить повертати банки колишнім власникам та виплачувати їм компенсації. На думку фонду, це буде великий крок влади до деолігархізації.

Проштовхнути цей закон – справа не з легких. Головною проблемою є великий вплив самого Коломойського на Верховну Раду, певен глава центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко.

За його словами, до епізоду з відставкою Гончарука досить розповсюдженою була точка зору, що люди Коломойського для фракції – ледве не малочисельні вигнанці, однак реальність виявилася складнішою. "Зокрема, той же Данило Гетьманцев, який є найбільш частим автором законопроектів від фракції "Слуга народу" нещодавно заявив, що у проекті закону, який вимагає МВФ буде деяка важлива деталь", – нагадав експерт.

Закон буде враховувати лише рішення українських судів, тобто Коломойський зможе уникнути його дії, якщо вирішить свої справи в наших судах,
– сказав Божко у коментарі 24 каналу.

Зазначимо, що судова реформа, яку також просуває МВФ, не була втілена у життя, а отже вплив можуть чинити і на суддів. Фактично це означатиме обхід інтересів Міжнародного валютного фонду, бо закон не матиме потрібної юридичної сили.

"Така редакція закону наводить на думку про безпосередню залежність значної кількості членів фракції СН від Коломойського, а не просто самих лише публічних рупорів – Дубінського, Бужанського і Куницького", – підсумував експерт.

Як вирішити проблеми Кабмін зареєстрував у Раді "антиколомойський" законопроєкт: що він передбачає

Зазначимо, що днями оновлений "антиколомойський" законопроєкт №3260 щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності опублікували на сайті Верховної Ради.

Сам Данило Гетьманцев запевняє, що мови про повернення банку Коломойському не йде. Однак, олігарх може отримати компенсацію, яку, згідно з Конституцією, має визначати суд, а не закон. Коломойський вимагає 2 мільярди доларів компенсації. Такий сценарій МВФ не влаштує. Наразі жодних тлумачень від Конституційного суду щодо цього законопроекту не було.

Є і більш позитивні оцінки діяльності парламенту. Зокрема, керуючий партнер ЮФ "ЄПраво" Віталій Власюк вбачає у цьому черговий шанс ЗЕкоманди запам’ятатись вирішенням дійсно складних питань.

Саме тепер складається уже другий поспіль історичний шанс для Зе-команди запам’ятатися все ж направду вирішенням складних питань, як-от ринок землі. До таких питань можна віднести й посилення так званого "антиколомойського законодавства". Чим швидше ця влада закладе фундамент для розвитку середнього класу, а не олігархату, – тим краще,
– сказав Власюк.

Які перспективи співробітництва?

Після початку епідемії коронавірусу збитки української економіки зросли. Це означає, що зросте і дефіцит, який треба чимось закривати. За підрахунками інвестиційної компанії Dragon Capital, за 2020 рік Україна може втратити від 4 до 9 відсотків ВВП, а долар може злетіти до 30-35 гривень.

Міжнародний валютний фонд може надати кризову підтримку Україні / Фото ua.news

За таких умов зросла потреба в отримані додаткової макрофінансової допомоги. Зеленський вже попрохав МВФ збільшити розмір економічної допомоги.

Міжнародний валютний фонд підготувався до кризи та виділив 1 трильйон доларів на вигідні кредити для постраждалих країн. На одну країну може бути виділено до 50 мільярдів доларів.

Цим МВФ підвищив ставки. Українська сторона почала активно вести переговори. Зараз Глава Нацбанку Яків Смолій запевнив, що Україна вже може претендувати на частину з того трильйону, який виділив МВФ.

Наразі умова МВФ залишається незмінною – "антиколомойський" закон. Наразі у парламенті намагаються відшукати компроміс, про результати якого ми невдовзі дізнаємось.

Що буде, якщо припинити співпрацю?

Якщо Україна припинить співпрацю з МВФ та відмовиться від виплат по зобов’язанням, то, ймовірно, буде оголошено дефолт. Перш за все дефолт означає падіння довіри до української економіки, відтік інвестицій та дестабілізацію валюти.

Дефолт – неспроможність країни виплачувати борги.

Головна небезпека дефолту – обвал валютного ринку, а за ним курсу гривні. Як наслідок, банки можуть припиняти виконувати свої зобов’язання перед вкладниками, вважає кандидат економічних наук Костянтин Денисов.

Державі доведеться рятувати банки через кредити рефінансування, грошові вливання чи націоналізацію за прикладом кризи 2008 року (коли уряд націоналізував Укргазбанк, банки Родовід і Хрещатик) чи 2016 року з Приватбанком,
– сказав експерт у коментарі 24 каналу.

Утім, є і позитивні оцінки явища дефолту. Кредити МВФ жодним чином не рятують від дефолту, а потрібні лише кредиторам, вважає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

Багато країн, які мали кредити МВФ, тим не менше оголошували дефолт. У вересні 2015 р, незважаючи на кредити МВФ, дефолт відбувся й в Україні. Більш того, Меморандум України з МВФ передбачав реструктуризацію облігацій, яка й стала причиною дефолту. Безпосередньо сам дефолт не є причиною девальвації валюти, падіння економіки чи зниження рівня життя людей, – сказав Хмелевський у коментарі 24 каналу.

На його думку, подібні наслідки є результатом попередньої діяльності влади. "Дефолт не настає, коли з економікою все добре. Тим не менше, дефолт дає шанс для списання та реструктуризації боргу, а отже й до зменшення боргового тиску на бюджет", – нагадав Хмелевський.

Редакція "Економічної правди" звернулась до влади з відкритим листом, у якому йдеться про недопустимість оголошення дефолту. Під цим листом підписалося багато інвесторів та аналітиків.

У листі йдеться про 4 речі, які необхідно розуміти про дефолт:

• При оголошенні дефолту борг нікуди не зникає – Україна просто домовиться про відстрочку.
• Дефолт політично неможливо оголосити за всіма зовнішніми зобов'язаннями – інакше загрожує ізоляція у розпал кризи.
• Дефолт не "вивільнить гроші" в бюджеті на інші цілі.
• Дефолт пригальмує відновлення економіки

Олігарх Ігор Коломойський особисто просуває думку, що дефолт має оздоровити українську економіку. Такої ж думки притримуються депутати з так званої "групи Коломойського". Апелюють зазвичай до біржових спекулянтів (на кшталт Сороса), які наживаються на українській економіці, коли вкладають гроші в облігації під великий відсоток.

Хто є хто В обійми дефолту: чому Коломойський і посіпаки штовхають Україну на самогубство

Також поширеною є маніпуляція, коли загальний обсяг державного боргу ділять на загальну кількість працюючих українців і виходить кругленька сума. Нібито українці мають цей борг погасити з власної кишені. Насправді ж головним наповнювачем бюджету є податки з великих фінансових груп та надприбутки олігархів. Певну частину держборгу дійсно погашають з податків українців, однак мова точно не йде про всю чи навіть половину суми.


Наслідки дефолту / Інфографіка 24 каналу

Оголошення дефолту може бути вигідним українським олігархам. Перш за все через припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом, який просуває в Україні антикорупційні та деолігархічні реформи.

Також, за деякими прогнозами, дефолт призведе до падіння активів, що дозволить їх вигідно скупити та не допустити до ринку іноземних інвесторів.

Тут важливо зрозуміти, навіщо Україна взагалі співпрацює з Міжнародним валютним фондом. Україна отримує в борг гроші, які стимулюють розвиток економіки, попутно впроваджуючи корисні реформи. При цьому ми дійсно беремо на себе великі зобов’язання, які за невмілого менеджменту можуть призвести до дефіциту і гострої потреби в отриманні наступного траншу.

Важливо Дефолт і "кінець світу": що треба знати, щоб не панікувати

Гроші МВФ є певною подушкою для України та певним маркером стабільності для інвесторів. Якщо Україна взяла курс на лібералізацію економіки та деолігархізацію, то інструмент співпраці з фондом є доволі перспективним.

Є приклади країн, яким співпраця з МВФ не зашкодила, а допомогла. Наприклад Грузія та Польща, економіки яких є одними з найбільш динамічними у світі. Безліч країн Заходу "живуть у борг", що лише стимулює розвиток.

Питання в ефективному використанні грошей, прозорості державного апарату та бажанні змінювати країну на краще.