МВФ не відпустить нас із своїх міцних обіймів, – ексміністр економіки

У Кабміні, як і обіцяли, запланували зростання економіки на 40% за п'ять років, що дозволить створити 1 млн нових робочих місць і встановити прожитковий мінімум на рівні 4,2 тис. грн. Наскільки реалістичними є ключові цифрові показники, закладені в програму уряду, – поцікавилися ми в ексміністра економіки Володимира Ланового.

Цікаво: Не будемо закривати на це очі, – Гончарук про ФОПи та великий бізнес

Отже, КМУ поставив за мету залучити $ 50 млрд інвестицій для зростання ВВП на 40% за п'ять років. Це в принципі реально?

Якби уряд у своїй програмі вказав ще джерело цих інвестицій, було б взагалі чудово. А в цілому, треба називати речі своїми іменами: економічний блок Кабміну дуже слабкий і дуже слабо уявляє собі, як збільшується виробництво і якими засобами наростити капітал, а інвестиції – це основний капітал. Колись, нагадаю, Азаров сказав, що потрібно 300 мільярдів доларів іноземних інвестицій і все у нас буде в ажурі. І що? Словом, говорити можна все, що завгодно.

Наскільки Україна сьогодні може бути привабливою для зовнішніх інвесторів?

Потрібно розуміти, що економіка України – архаїчна і застаріла з точки зору основних галузей, таких як машинобудування, металургія, енергетика. Це все – анахронізм минулого з дуже високими витратами енергії (а значить – великими витратами на виробництво), з розваленим банківським сектором і ненормальними відсотками за кредити. Крім цього, дуже відстають інноваційні механізми. А якщо говорити більш відверто, то інновацій в економіці практично немає, тоді як весь світ сьогодні живе в режимі інновацій, постійного оновлення.

До слова, у мене є інформація, що за перше півріччя 2019 року з усіх іноземних інвестицій в облігації внутрішньої позики 96% були спекулятивними.

Тобто, можна говорити про те, що в Україні зараз приходить не капітал прямих інвестицій у виробничі об'єкти?

На жаль, саме так і є. До нас приходить капітал спекулятивного характеру, який заробляє відсотки на українських державних облігаціях. Чому це спекулятивний капітал? Тому що він може отримати свої 20% прибутку з вкладених коштів і, махнувши ручкою, піти з України.

В уряді поставили планку 40% зростання ВВП за п'ять років. При цьому на 2020 рік КМУ заклав в бюджет зростання ВВП на рівні всього лише 3,3%. Тобто динаміка є вже істотно нижчою від запланованої. Адже виходить, що за решту чотири роки дії програми до бажаних 40% потрібно буде наростити майже 37% ВВП. Тобто рости потрібно буде по 9,2% на рік. Місія здійсненна?

Це просто спроба сподобатися, спроба "пропхати" свої бюджети і законопроєкти, а також створити відповідну ауру в ЗМІ. Нічого навіть близького до озвучених завдань цей уряд навряд чи зможе виконати. Чому? Перший і, мабуть, ключовий приклад. Збираються дозволити продавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Цей процес не дає зростання виробництва, тому що це початок оновлення та зміни прав власності. Тільки власник, який твердо стоїть на землі і який нікому нічого продавати не збирається, буде думати про своє виробництво, про ринки, технології і так далі.

Тобто, ми вирушаємо в такий круговорот земель. Тільки тоді, коли цей кругообіг закінчиться, почнеться продуктивне використання земель новими господарськими структурами. А поки ці нові структури будуть сформовані і знайдуть ґрунт під ногами, у нас відбудуться серйозні пертурбації в сільськогосподарському виробництві.

Чому сільськогосподарське виробництво не так вже й потрібно нам? Тому що воно не містить в собі доданої вартості і надприбутки. Воно містить лише певний прибуток рентного походження. До чого я веду? Сільське господарство не стане ресурсом для зростання економіки.

Корисно знати: Скільки і коли українці зможуть заощаджувати на компослугах

Тоді закономірне запитання: на якій базі можливе зростання виробництва в інших сферах?

Тільки на базі освоєння нових ринків. Хто створює нові ринки і ганяється за інноваціями? Я вас запевняю, що це не державні підприємства. Це – середні, малі і навіть мікропідприємницькі структури. Саме вони беруть активну участь в інноваційній гонці, тому що їм потрібно вижити і не збанкрутувати.

На жаль, новий уряд пригнічує малий і середній бізнес, не бачачи в ньому джерел структурного економічного зростання. Тому у нас немає матеріальної бази, яка давала б високі темпи для економічного зростання.

А державні підприємства? Вони, як правило, монополістичні, тому що у них під рукою є чиновник на тому чи іншому рівні, який їм допомагає. Звичайно, влада буде за рахунок підняття тарифів і цін виводити на надприбуток "Нафтогаз", "Укравтодор" та інші привабливі для корупціонерів об'єкти. Державні монополії "з'їдають" прибуток інших галузей, в тому числі інноваційних. Тому, я залишаюся скептиком. Чи не буде у нас секторів економіки, які будуть витягати всі інші сектори.

Однією з цілей в програмі уряду позначено, що українці отримають більше доходів від управління державною власністю. Мається на увазі – від здачі держвласності в концесію, оренду і так далі. Заплановано, що таким чином рентабельність активів держпідприємств виросте з 2,1% у 2018 році до 5% в 2024 році. Наскільки можливо досягти таких показників?

Що можна сказати про приватизацію? Тут чітка азійський модель, яка відрізняється тим, що величезні підприємства віддаються окремим персонажам прямо в руки, як правило, на корупційній основі. Але питання навіть не в цьому, а в тому, що породжується клас олігархів, які стають верховодами всього нашого життя.

Наскільки проєкт бюджету на наступний рік корелюється з програмою уряду?

У програмі Кабінету міністрів суцільні гасла. Що стосується бюджету, то у мене, коли я перший раз його побачив, було відчуття, що це – продовження того, що було за Петра Порошенка. В принципі, це логічно, а чого можна очікувати, якщо ви залишаєте міністра фінансів (Оксану Маркарову, – Прим. авт.) та інших персонажів зі старого уряду? Вони по-іншому не вміють. У них немає структурних підходів і системного бачення фінансового і бюджетного процесу. З таким бюджетом Зеленський ризикує програти один рік, ось і все.

До речі, у мене є дуже серйозні підозри, що є зацікавлені фінансові кола (Порошенко та інші), які завдяки такому бюджету будуть отримувати надприбуток з держоблагіцій.

Знайте більше: Гончарук анонсував проблеми для ФОПів

Днями Україну покинула моніторингова місія МВФ. Інформації про можливі подальші транші немає. Наскільки нам сьогодні взагалі необхідно фінансове донорство Міжнародного валютного фонду?

Наша політика зараз тільки породжує бюджетний дефіцит і потреби в нових, додаткових кредитах. Ніякий МВФ цю проблему не вирішить, він може тільки допомогти і виручити в певному поточному моменті, щоб розрахуватися за вже існуючими зобов'язаннями.

Кредитні борги ростуть... Втім існують міжнародні механізми, які допомагають в таких умовах. Це – гарантії США, Європейського Союзу, можливо, Японії. Ці гарантії дуже дешеві і цими грошима можна розрахуватися за борги. Тобто, потрібно працювати над зниженням наших поточних боргових зобов'язань.

Чи буде продовження кредитування з боку МВФ? Схиляюся до думки, що так, буде, хоча б тому, що кредит – це інструмент тиску. Кредитор завжди панує над своїм боржником, тому не думаю, що вони захочуть випустити нас зі своїх міцних обіймів і незабаром повернуться до переговорів.

Як пояснити парадокс: з одного боку виконавча влада декларує намір збільшити в наступному році кількість субсидіантів, з іншого – сума на субсидії закладається менша, ніж в нинішньому році?

Перш за все, треба розуміти, що у нас істотно завищені тарифи. Вони – ненормальні. Таких вимог до покупців газу, тепла та електроенергії немає ніде у світі. На ринку завжди враховується думка споживача. А що у нас? Нас просто притиснули коліном до землі і ми навіть слова не можемо сказати. Завищені тарифи є початком всього цього каламбуру. Спочатку – високі тарифи, потім люди не можуть заплатити, і за них платить держава. Коли держава за когось платить, тоді люди не хочуть працювати. Є багато випадків, особливо в нашому західному регіоні, коли люди не хочуть влаштовуватися на заводи, тому що у них заберуть субсидію. Це абсурд! Це дуже і дуже поганий соціальний компонент.

Що стосується фінансової сторони питання, то, я думаю, нова влада буде шукати всілякі способи скорочення субсидій. А шлях розв'язання проблеми наступний: нормалізація тарифів до того рівня, коли більшість населення буде самостійно зі своїх доходів їх сплачувати. Знизити тарифи – перше завдання. Друга – підвищити пенсії. Потрібно шукати ресурс, а не принижувати людей субсидіями.

Прем'єр Гончарук наразі не коментує цифри, закладені в урядову програму. Він взагалі схарактеризував її двома словами: людино-центристська програма. Це як перевести на просту мову?

Красиві гасла, як правило, використовуються для того, щоб здійснювати якісь неприємні дії. Моя порада для прем'єра і його міністрів: менше пафосу, більше справ.

Читайте також: PwC прогнозує негативний ефект від податкового навантаження на залізорудні компанії