Наслідки локдауну 2.0 для економіки України: що буде з ВВП, бюджетом та бізнесом

Що відомо про локдаун

В Україні розглядають введення локдауну, адже кількість хворих стрімко зростає, а карантин вихідного дня не дав бажаних результатів.

30 листопада в Офісі Президента відбулася нарада з участю членів уряду, представників апарату РНБО та Офісу президента щодо введення локдауну. Міністр МОЗ Максим Степанов озвучив пропозицію ввести карантин з 2 січня, щоб дати підприємцям "закрити рік".

До теми Скільки Україна втратила через карантин вихідного дня і що буде за умови локдауну

Раніше у ЗМІ з’явилася інформація, що локдаун можуть ввести ще у грудні.

Складно коментувати те, що ще не затверджено. Ми чекаємо офіційних висновків МОЗ за підсумками трьох тижнів карантину вихідного дня, і вже на підставі цього ухвалюватимуться подальші рішення,
– наголосив міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов.

У будь-якому разі Кабмін повинен попередити українців за 7 календарних днів до посилення карантинних заходів. Відповідне рішення прийняли у Раді.

24 канал ознайомився з дослідженням Київської школи економіки щодо наслідків введення локдауну на економіку України.

Наслідки локдауну у цифрах

Якщо введуть локдаун, то ВВП України втратить додаткові 0,3% у річному вимірі, переконані аналітики KSE.

Якщо зараз ввести карантин зразка весни-2020, от просто взяти і скопіювати, то протягом 1 місяця ми зазнаємо 0,3% падіння ВВП в річному вимірі. Це досить маленькі втрати. Наша економіка адаптувалася. Це не добре, не погано. Це просто факт,
– прокоментував ексміністр економіки Тимофій Милованов модель KSE.

Тож за умов введення локдауну ВВП України у 2020 році впаде на 5,4%.

Зовнішній попит

Як частина глобалізованого світу Україна залежить від економік інших країн, особливо тих, з якими активно веде торгівлю. Це – Китай, ЄС, США та Росія. Всі вони, крім Китаю, відчули падіння ВВП у другому кварталі цього року. Відповідно попит на українські товари та послуги за кордоном знизився.

"У цілому середньозважене падіння економік країн основних торгових партнерів (ЄС, Росія, Китай, США) у порівнянні з їх потенційними темпами зростання для 2020 року є досить значним й оцінюється у 7,8%. Це й визначає нашу оцінку внеску падіння зовнішнього попиту у 1,9%", – пояснюють в KSE.

Проте аналітики впевнені, що у четвертому кварталі ситуація покращиться, бо попри повторне введення локдаунів у країнах світу, бізнес пристосувався, а карантинні заходи вводять так, щоб мінімально нашкодити економіці. Тож попит на українські товари та послуги знизиться, але несуттєво.

Зменшення робочої сили

У 2-му кварталі кількість економічно-активного населення скоротилась з 18,3 до 17,4 мільйона осіб, або на 0,9 мільйона (сезонно згладжений показник). Водночас рівень безробіття стрибнув до 9,9% у другому кварталі у порівнянні з 8,5% у першому кварталі.

За нашими оцінками, фактичне "усунення від роботи" (коли працівника не звільняють, але на роботу він не ходить) може стосуватися до 2,2 мільйона осіб у 2020 році,
– йдеться у дослідженні.

Загалом лише через зниження зайнятості населення ВВП у річному вимірі може впасти на 2%.

Падіння виробництва

Найбільше від карантину постраждали пасажирські перевезення, які у другому кварталі впали на 82,5% у порівнянні з першим. Також постраждали сфери торгівлі (-12,9%), вантажних перевезень (-8,3%) та промисловості (-5,4%).

Це все спричинить 0,9% падіння ВВП у річному вимірі цього року.

Вплив карантину на бюджет
Дефіцит бюджету щодо ВВП становитиме близько 5%, вважають аналітики KSE. Це більш оптимістичний прогноз, ніж урядовий (7,5%) та НБУ (6-6,5%). Все тому, що Україна цього року не отримає траншу від МВФ, а відтак не зможе покрити частину витрат, запланованих бюджетом-2020.

Альтернативні прогнози

• Уряд прогнозує, що у 2020 році економіка України впаде на 4,8%.
• МВФ дає набагато песимістичніший прогноз – 8,2% падіння ВВП.
• Експерти в консенсус-прогнозі від Мінекономіки вважають, що економіка впаде на 6%.

Як держава підтримає бізнес і населення

У Київській школі економіки розповіли, як уряд має підтримати бізнес та населення, якщо введуть другий локдаун.

• Скасовування на місяць ЄСВ для ФОПів, виплати ФОПам з дітьми;
• Субсидія на послуги ЖКГ у грудні-січні (борг перекладається на уряд);
• Скасування податку на майно на місяць;
• Розширення програми 5-7-9 як підтримки бізнесу.

З цих 4-х напрямків президент Зеленський та Кабмін анонсували лише два (перший та останній). Можливо, інші будуть представлені у законопроєкті, якого ще немає в публічному доступі.

Важливо У Нацбанку розповіли про причини девальвації гривні

Яку підтримку фактично отримає бізнес

У Президента та уряді вже анонсували підтримку бізнеса та населення.

• ФОПи, які закрили свій заклад через карантин чи інші причини, пов’язані з пандемією, можуть отримати одноразову допомогу у розмірі 8 тисяч гривень. Те ж саме стосується найманих працівників, яких звільнили.
• Якщо бізнес не закрився, але через карантин скоротив час роботи, то може розраховувати на допомогу. Сума залежить від часу, який бізнес втрачає через карантин. Максимум – 8 тисяч гривень на одного працівника.
• Якщо через карантин працівники не мають змоги працювати, то й не буде потреби платити за них ЄСВ. У Президента пообіцяли компенсувати витрати за сплату ЄСВ.
• Погасити податковий борг планують майже чотирьом мільйонам громадян, які мають заборгованість до 3 060 гривень. Його цілком анулюють.
• При посиленні обмежувальних заходів в Україні 200 тисяч ФОПів першої групи мають бути звільнені від сплати всіх податків та зборів, включно з єдиним соціальним внеском.
• ФОПи, які мають дітей до 10 років та обмежили свою роботу через карантин, отримають допомогу у розмірі 2 тисяч гривень на одну дитину. Вона діятиме з 1 листопада до 31 грудня.
• Держава гарантуватиме до 80% тіла кредиту, який підприємець взяв у банку.

Детальніше про податкові канікули та пільги під час карантину читайте у нашому матеріалі "8 тисяч та звільнення від податків: як українцям компенсують втрати через карантин".

Звідки взяти гроші на підтримку бізнесу і населення

Потреби у фінансовій допомозі складають 23 мільярди гривень у випадку введення локдауну, підрахували в Київській школі економіки.

Джерелами цих грошей можуть стати:

• Транш МВФ. Щоправда, до кінця року залишається місяць, а МВФ не повідомляє про плани надання Україні другого траншу у розмірі 700 мільйонів доларів.
• Запозичення на відкритому ринку. У KSE пропонують підняти ставку по ОВДП. Зауважимо: якщо ставку піднімуть, у майбутньому буде важче обслуговувати держборг.
• Спеціальне запозичення (рефінансування НБУ – банки – Мінфін). Це по суті друк грошей – дуже небезпечно явище, яке потягне за собою інфляцію та репутаційні ризики.
• Перенаправлення грошей з будівництва та інших сфер на підтримку бізнесу та населення.
• Використання коштів Фонду боротьби з COVID-19.

Юрій Шоломицький, керівник Center of Macroeconomic Modeling at KSE вважає, що саме з Фонду варто направити гроші на підтримку бізнесу і населення, адже його пряме призначення – боротьба із наслідками коронавірусу.

"Джерелами цих грошей можуть стати: ОВДП, які викупить НБУ та зовнішня позика (євробонди) за умови прогресу в домовленостях з МВФ", – розповів 24 каналу фінансовий експерт та партнер iplan.ua Василь Матій.

Експерт розповідає, що з погодженням МВФ бюджету на 2021 рік, прогрес таки з'явився.

Нам не настільки потрібні гроші МВФ, як статус, що програма діє. Тоді відсотки за нашими євробондами будуть відчутно нижчими. Відповідно бюджету України обійдеться дешевше їх обслуговування,
– додає Василь Матій.

Чи потрібно вводити локдаун

Кількість хворих в Україні стрімко зростає і за темпами поширення COVID-19 Україна потрапила у п’ятірку у Європі. Станом на 1 грудня в Україні захворіли понад 745 тисяч українців. Найбільше хворих у Києві, а також Харківській, Львівській та Одеській областях. Детальніше дивіться на інтерактивній карті.

Актуально Субсидії, зарплати та пенсії: що урізали, а що додали у держбюджеті-2021

У Київській школі економіки вважають, що локдаун потрібно вводити разом із підтримкою для населення та бізнесу. Водночас такого негативного впливу від локдауну, як було навесні, вже не буде.

За оцінками KSE, впровадження карантину навесні було економічно виправданим, адже врятувало понад 10 тисяч осіб від смерті,
– йдеться у дослідженні.