Верховна Рада остаточно схвалила бюджет-2021. За відповідне рішення голос віддали 289 парламентарів. Звідки Україна братиме гроші та на що витрачатиме, читайте у матеріалі Економіки 24.
До теми Рада схвалила Держбюджет-2021: основні цифри
Які правки до бюджету врахували
У першому та другому проєктах бюджету-2021 передбачалося, що акцизи на пальне будуть йти у державний бюджет замість місцевих. Проте на засіданні 15 грудня, правку про збереження надходжень за місцевими бюджетами врахували.
Акциз з продажу пального для громад у розмірі 13,44% збережено. Це – гарантія їхньої спроможності,
– написала авторка правки Галина Васильченко.
Народна обраниця пояснила, що надходження від акцизів є важливою частиною доходу для громад.
Курс гривні у бюджеті-2021
У бюджеті-2021 заклали курс гривні щодо долара на рівні 29,1. З-поміж усіх прогнозів цей найпесимістичніший. МВФ очікує, що середньорічний курс гривні наступного року буде на рівні 28,12.
До слова, цього року у бюджеті заклали середньорічний курс на рівні 29,5, тоді коли гривня жодного разу навіть не досягла 29.
Чому курс важливий
Середньорічний курс впливає на підрахунок надходжень від імпортних мит, від певних категорій, які перераховують в іноземній валюті. І завищений курс може призвести до недовиконання бюджету,
– пояснює фінансовий експерт та партнер iplan.ua Василь Матій.
Проте у бюджеті заклали інфляцію на рівні 7,3% (МВФ прогнозує 5%), тож завищений курс (який спричинить занижені доходи) та завищена інфляція (яка спричинить вищі доходи) одне одного компенсують.
Що МВФ каже про бюджет-2021
Міністр фінансів Сергій Марченко запевнив, що МВФ погодив бюджет-2021. Василь Матій пояснює, що підтримка МВФ свідчить про продовження співпраці.
Ця позитивна новина може дати можливість залучити євробонди в більшій кількості чи на вигідніших умовах, тому що інвестори будуть більш схильні ризикнути, інвестувавши в наш борг,
– розповідає експерт.
На що Україна витрачатиме гроші
У 2021 видатки бюджету становитимуть 1 328 мільярдів гривень, що на 4,6% більше, ніж цьогоріч.
Виплати населенню
В Україні зростуть видатки на зарплати з держсектору та пенсії. Натомість на субсидії витрати зменшать.
Зарплата
З 1 січня мінімальну зарплату планують підняти з 5 тисяч гривень до 6 тисяч гривень, а це 20%. З 1 грудня зарплату піднімуть до 6 500 гривень, що від теперішньої "мінімалки" на 30% більше.
У профільному міністерстві переконані, що підняттям зарплати вдасться підняти рівень життя та залучити більше грошей до Пенсійного фонду. Водночас експерти, опитані 24 каналом, вважають, що наслідками підняття мінімалки стануть тінізація економіка та інфляція.
Детальніше Мінімальна зарплата у 2021: розмір та наслідки підвищення
ФОПи платять ЄСВ, який донедавна становив 1 039 гривень, а тепер – 1 100 гривень. З нового року ФОПи платитимуть 1 320 гривень, а з 1 грудня – 1 430 гривень ЄСВ. Тож податкове навантаження на бізнес зросте.
Військовим, правоохоронцям, медикам та вчителям підвищать зарплати
Крім підняття мінімальної зарплати, у держбюджеті 2021 передбачили додаткові витрати на зарплати військовим та правоохоронцям — 131 мільярд гривень. Це на 8,3 мільярда гривень більше, ніж цього року. А також на доплати зарплат вчителям. Цього року на 21,2 мільярда гривень більше.
Пенсії
Видатки для Пенсійного фонду спочатку заклали на рівні 204 мільярди гривень. У другому читанні витрати зменшили до 195 мільярдів гривень. Зменшення пояснюють відтермінуванням підняття мінімальної зарплати з липня на грудень, адже пенсія від цього залежить.
Через демографічну ситуацію (старших людей стає все більше, а молодих менше) та неефективну пенсійну систему, Україна повинна весь час дофінансовувати Пенсійний фонд, для якого джерелом надходжень є ЄСВ. Тож і цього року у держбюджеті передбачили дофінансування.
На пенсії наступного року витратять більше грошей, адже мінімальні пенсії за віком зростуть разом зі зростанням прожиткового мінімуму, до якого виплати прив’язані. З 1 грудня 2020 мінімальні пенсії зростуть до 1 769 гривень, з 1 липня 2021 – 1 854 гривень, а з 1 грудня 2021 – до 1 934 гривень.
Більше про те, як зміниться прожитковий мінімум дивіться у нашій таблиці.
На допомогу пенсіонерам старше 75 років заклали до держбюджету додаткові 2,4 мільярда гривень витрат.
Субсидії
Витрати на субсидії планують скоротити на 2,7 мільярда гривень (6,9%). Якщо цього року до бюджету заклали 39,3 мільярда, то на наступний рік запланувати витратити 36,6 мільярда гривень.
Цікаво, що коли у квітні переглядали бюджет-2021, то витрати на пільги та субсидії ще тоді скоротили на 8,2 мільярда гривень.
Спорт, культура й освіта
Освіта
На освіту раніше планували виділити 174 мільярди. Але до другого читання витрати скоротили майже на 4,1 мільярда гривень. Та все ж це вище, ніж за планом цього року.
Витрати підуть на:
- Підтримку "Нової української школи";
- Будівництво, ремонт, реконструкцію шкіл;
- Виплату академічних та соціальних стипендій;
- Запобігання поширенню COVID-19 у закладах освіти;
- Інклюзивну освіту для понад 30 тисяч учнів.
Також пообіцяли, що користуючись з цих грошей, вчителям піднімуть зарплати на 30%.
Детальніше Уряд хоче забрати в освіти 4 мільярда гривень: на що зменшили фінансування
Культура
На культуру планували виділити 7,5 мільярда гривень. До другого читання витрати суттєво переглянули, додавши 1,15 мільярда.
Гроші підуть на:
- Забезпечення діяльності музеїв і бібліотек;
- Підтримку театрів та художніх колективів;
- Підтримку проєктів Українським культурним фондом;
- Підтримку кінематографії;
- Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення;
- Збереження культурної спадщини.
Спорт
Дещо менше планували вкласти в розвиток спорту в Україні – 7,4 мільярда гривень, а до другого читання до витрат додали ще 427 мільйонів гривень.
Гроші зокрема підуть на:
- Підготовку і участь українських спортсменів в літніх Олімпійських, Паралімпійських, Дефлімпійських іграх 2021 року, а також підготовка до Зимових Олімпійських ігор 2022 року;
- Проведення в Україні державних та міжнародних спортивних заходів;
- Розвиток та матеріально-технічне забезпечення спорту вищих досягнень;
- Створення спортивної інфраструктури – проєкт "Україначемпіон".
Медицина
На медицину планували виділити 156,1 мільярда гривень. Тепер на медицину планують виділити майже на 4 мільярди гривень більше. Більшість із цих грошей підуть на програму медичних гарантій. Також ці гроші планують використати на підняття медикам зарплати на 30%.
Крім цього передбачили:
- Надання медичної допомоги загальнодержавними закладами;
- Пілотні проєкти з надання високоспеціалізованої медичної допомоги;
- Централізовану закупівлю ліків;
- Лікування за кордоном;
- Закупівля вакцини від COVID-19;
- Придбання обладнання для опорних лікарень;
- Розвиток екстреної медичної допомоги.
Найбільші витрати у бюджеті передбачили на соціальне забезпечення громадян, це не сприятиме довгостроковому підняттю рівня життя та розвитку економіки. У бюджеті не передбачили належного фінансування для розвитку бізнесу та економіки загалом. Саме це упродовж кількох років могло б підняти рівень життя в Україні і державі не потрібно було б тратити мільярди на захист соціально незахищених верств населення. Адже за економічного розвитку таких було б менше.
Бюджет передбачає фактично залізти в кишені українців через більшу інфляцію, через вищі ціни і через нижчий курс долара. Тому це бюджет проблеми, а не бюджет розвитку,
– переконаний економіст Кухта.
Доходи бюджету
У 2021 Кабмін розраховує, що Україна залучить до держбюджету 1,092 трильйона гривень. Внаслідок чого такий приріст дивіться на нашому графіку.
У Мінфіні очікують зростання надходжень, особливо з податків на додану вартість (ПДВ). Вид доходу, який у 2021 році принесе менше грошей – будуть неподаткові надходження.
Незабаром у Раді розглянуть податкові зміни, якими піднімуть ставки акцизів, рентної плати, податку на автомобілі тощо. Детальніше про законопроєкт читайте у нашому матеріалі Податки у 2021: чи доведеться українцям платити більше.
Фінансовий експерт Василь Матій не підтримує збільшення доходів бюджету коштом подальшої фіскалізації економіки.
Треба думати яким чином зробити грамотну податкову амністію, щоб вивести частину економіки з тіні. Саме це дало би можливість навпаки зменшити фіскальне навантаження та збільшити інвестиційну привабливість,
– розповідає Василь Матій.
Експерт пояснює, що бюджет від цього не втратить, адже детінізація економіки навіть при зменшенні розміру податків збільшить податкові надходження до бюджету.