Битва за Арктику: як Північний морський шлях впливає на стратегію США щодо Росії
- США прагнуть відокремити Росію від Китаю через спільний інтерес у розвитку Північного морського шляху, який може змінити глобальний баланс сил.
- Китай та Росія планують розвивати інфраструктуру Північного морського шляху в Арктиці, який може стати альтернативою Суецькому каналу, надаючи стратегічні переваги Китаю та Індії.
США ведуть особливу стратегію щодо Росі, оскільки, ймовірно, прагнуть відірвати її від Китаю. Адже співпраця Москви й Пекіна щодо нового торгового маршруту може змінити глобальний баланс сил.
Чим важливий Північний морський шлях?
Нещодавно Китай заявив про готовність розвивати інфраструктуру Північного морського шляху разом з Росією. Для США та всього Заходу – це великий виклик, повідомляє 24 Канал з посиланням на керівника ЦПД РНБО Андрія Коваленка
Дивіться також У Росії істерика через плани США на Командорські острови: навіщо вони Трампу й до чого тут Китай
"Сєвєрний морський шлях" – нове поле битви за глобальний вплив. В нас рідко звертають увагу на цю можливу причину стратегії США щодо Росії, яка багатьох може дивувати,
– зазначає Коваленко.
Насправді ж дивуватися нічому, адже цей морський маршрут, за словами Коваленка, відкриває стратегічні переваги для Китаю та Індії:
- Північний морський шлях – коротший на 30–40% від Суецького каналу, що знаходиться під контролем Заходу. Він дозволяє зекономити 10-15 днів на транспортуванні товарів, й відповідно, знизити витрати.
- Цей маршрут може стати альтернативою Суецькому каналу, а Пекін отримає альтернативний транспортний коридор, на який не впливають західні країни.
Росія цікавиться Північним морським шляхом, адже Китай є великим ринком збуту для її сировини. Завдяки цьому маршруту, вона зможе постачати енергоресурси в Китай та Індію, не боячись потрапити під санкції.
Китай може інвестувати у "Полярний шовковий шлях", Росія хоче розвивати інфраструктуру та криголамний флот, а Індія отримує новий вихід на ринки поза Суецем і Малаккою,
– пояснив керівниц ЦПД.
А от для Заходу цей маршрут зовсім не вигідний:
- Через новий глобальний маршрут вплив США на світову логістику зменшиться, тобто Вашингтон втратить частину контролю.
- Внаслідок зміцнення позицій Китаю в Арктиці контроль США у цьому регіоні буде підірваний.
- Тому США так хочуть відірвати Москву від Пекіну.
Захід ризикує втратити частину контролю над страховими, кредитними й портовими фінансовими потоками. І нарешті морський шлях має військово-стратегічне значення: вихід Китаю в Арктику обмежує можливості ВМС США контролювати комунікації,
– додав Коваленко.
Тому США наразі намагаються наростити свою присутність у Арктиці, розвивають арктичний флот і будуть нові криголами.
За словами Коваленка, Вашингтон створює "арктичний пояс союзників" разом з Канадою, Данією та Норвегією, щоб протидіяти китайському впливу, та просуває ідею "вільної навігації у Арктиці", аби обмежити монополію Росії на Північний морський шлях.
В питанні політики США щодо Росії варто дивитися і на цей глобальний вимір. Втім, як на мене, єдиний шанс – зміна режиму в Росії, як мінімум,
– наголосив Коваленко.
Що відомо про Північний морський шлях?
Північний морський шлях (NSR) – це морський коридор уздовж російського арктичного узбережжя від Карського моря через Берингову протоку до Тихого океану, який значно скорочує відстань між Азією та Європою. У 2024 році по NSR перевезли рекордні 38 мільйонів тонн вантажів, включно із транзитними маршрутами.
Також Росія активно нарощує флот криголамів, що дозволяє збільшити навігаційні можливості навіть у критичний час року. Однак шлях досі не став масовим маршрутом через високі витрати, екологічні ризики, незручні логістичні вузли й необхідність криголамної підтримки.
Як країни цікавляться Арктикою?
Росія відкрито демонструє зацікавленість у Арктиці: хоч вона вже контролює значні території регіону, Москва прагне розширити свій вплив. Зокрема, увага Кремля зосереджена насамперед на острові Шпіцберген у Північному Льодовитому океані.
На фоні зростання стратегічної цінності Північного морського шляху Росія посилила свою активність в Арктиці. Як повідомляло ГУР, для реалізації цих планів Москва залучає державні установи, зокрема, "Арктичний і антарктичний науково-дослідний інститут".
США теж прагнуть посилити вплив в Арктиці. Цим, зокрема, пояснюється бажання президента США Дональда Трампа "забрати" Гренландію в Данії.
Проявляє неабияку цікавість і Китай, який ще з 2013 року бере участь в Арктичній раді, незважаючи на те, що не є арктичною державою.