Спочатку зерно, зараз транспорт: як блокада поляків може вплинути на економіку України

Блокада розпочалась, транспорт стоїть

В понеділок, 6 листопада, польські перевізники перекрили рух транспорту на 3 пунктах пропуску на українському кордоні. Як повідомив Комітет захисту транспортних перевізників та роботодавців Польщі, блокада триватиме цілодобово.

Читайте також Транзит українського зерна через Польщу буде прискорено

Зверніть увагу! Відомо, що дозвіл на страйк та перекриття руху – до 3 січня 2024 року.

Економіст Олег Пендзин під час розмови з 24 Каналом розповів, що на сьогодні західний кордон залишився єдиним місцем перетину всього імпорту й експорту України. Тому є надзвичайно важливим питання його розблокування. 

За словами експерта, зараз зерновий експорт переважно йде через залізницю, крім того, попри все працюють ще й українські порти. Втім важко сказати, що буде далі, якщо рух вантажівок буде перекритий аж до наступного року. 

• За даними Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, під загрозою не лише експорт виробленої продукції в Україні, але й майбутні контракти та бюджет країни у 2024 році.
• Також участь українських компаній у міжнародних виставках може бути під питанням. 

Порушення контрактів за термінами поставки й більша собівартість – це наслідки зараз,
— додає Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Чого стосуються вимоги

Експерта Пендзина дивує те, що поляки вимагають для розв'язання цього питання. Йдеться про доступ до української системи "Шлях", а також екологічний контроль перевізників з України тощо.

Пендзин додає, що найголовнішою вимогою є повернення для українських перевізників дозволів. Але проблема у тому, що поляки в минулі роки, до повномасштабного вторгнення, давали дозволів рівно стільки, що їх вистачало виключно до серпня-вересня. Тому після того виникав транспортний колапс. 

Крім того, вимагають посилити й екологічний контроль українських перевізників, але цей контроль має бути більшим, ніж у поляків,
– зауважує експерт.

За словами пана Олега, приклад польських аграріїв показав перевізникам, як можна неконкурентними методами боротися з українськими конкурентами. Отже, щоб розв'язати це питання повинні бути перемовини на рівні Брюсселю. 

Ці всі проблеми, про які ми зараз говоримо, вони є актуальні ще з точки зору, що якщо Україна стає членом Євросоюзу, вони вирішуватимуться автоматично. Але для того, щоб стати членом Євросоюзу, нам треба в тому числі й принципова згода поляків, словаків, румунів, угорців. А це не так просто насправді. Тому, як на мене, чим швидше ми знайдемо спільне рішення, тим краще буде для нашого вступу в Євросоюз,
– завершує він.

Як відреагували на блокаду в Україні

У Державній прикордонній службі розповіли, що відбулося поступове блокування руху вантажного транспорту у напрямку пунктів пропуску "Ягодин – Дорогуськ", "Краківець – Корчова", "Рава-Руська – Гребенне". Ускладнення руху можливе як на в’їзд до Польщі, так і на виїзд. 

Організатори протесту планують пропускати по одному вантажному автомобілю на годину, а також вантажні автомобілі з вантажами безпекового, гуманітарного характеру, ті, які перевозять тварин, продукти, що швидко псуються тощо,
– зазначається у повідомленні.

Як повідомив в інтерв'ю заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач, польська сторона попередила про те, що будуть протести. Щодо вимог, то їх було декілька.

З того, що мені озвучив заступник міністра Рафал Вебер, йшлося про повернення дозволів. Друга вимога – створення в пунктах перетину окремого коридору для машин ЄС і коридору для порожніх транспортних засобів,
– розповів Деркач.

Втім, поки офіційних документів щодо цих вимог немає. Зараз тривають перемовини між перевізниками й міністерством інфраструктури Польщі, після завершення яких результат оголосять Україні.

У чому проблема поляків

Блокада з польського боку розпочалася через систему дозволів для перевізників. Річ у тому, що до повномасштабного вторгнення українські перевізники повинні були отримати спеціальний дозвіл на діяльність в країнах Європейського союзу. Після 24 лютого 2022 року ці дозволи скасували аж до червня 2024 року.

Однією із проблем для польських перевізників є те, що такі дії нібито створюють нерівні можливості між українськими та польськими перевізниками, а відповідно між їхніми бізнесами. Тож через те, що в Україні менші податки та зарплати для водіїв, польські перевізники "програють", адже українські послуги набагато дешевші.

Як заявляє представник протестувальників Томаш Борковський у газеті "Rzeczpospolita", цьогоріч польсько-український кордон перетнули 880 тисяч вантажівок. Очікується, що до кінця 2023 року їх буде мільйон.

До війни кожна сторона мала по 180 тисяч дозволів, і це масштаб різниці,
– додає він.

Крім того, він зауважує, що з 27 тисяч вантажівок, які були минулого тижня на кордоні до Польщі, лише 1,7 тисячі – польські.

• Поляки скаржаться й на те, що довго стоять у черзі в Україні. Йдеться про електронну чергу, адже українські перевізники можуть зареєструватися ще задовго до поїздки, а от польські мають можливість потрапити у чергу лише коли перетнуть кордон у бік України. Тому повертатися назад у Польщу їм доводиться довше.
• Втім, цікавіше стає тоді, коли випливає інформація про те, що перевізники, які зараз страйкують на кордоні з Україною, раніше працювали у Росії та Білорусі.
• Про це повідомили в Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України. Також страйкує лише одна з 4 польських асоціацій перевізників.